Вирок № 43214391, 17.02.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/634/15-к

1-КП/415/161/15

ВИРОК

Іменем України

17.02.15 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Козубської А.В.,

прокурора Кім Р.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 03 вересня 2012 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.15 ч.3 ст.185 ч.1, ст.185 ч.2, ст.190 ч.2, ст.357 ч.1, ст.70 ч.1 КК України, до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, 04 березня 2013 року Лисичанським міським судом за ст.309 ч.1, ст.71 КК України до 3 років 06 місяців позбавлення волі, 07 липня 2014 року звільненого з місць позбавлення волі, відповідно до Ухвали Перевальського районного суду Луганської області від 27 червня 2014 року (на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» за №1185-VІІ від 08 квітня 2014 року, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.2, ст.357 ч.3 КК України, -

встановив:

У середині жовтня 2014 року, в нічний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи у салоні автомобілю марки «ВАЗ 2106», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», в районі кафе-бару «Шато», по вулиці Генерала Потапенка, 177, міста Лисичанська, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), і, маючи умисел на незаконне заволодіння паспортом, із сумки потерпілого ОСОБА_1, повторно, таємно викрав - мобільний телефон марки «Texet», вартістю, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №619/7 від 08 грудня 2014 року, 800 гривень, а також, шляхом викрадання, незаконно заволодів Паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_1, серії НОМЕР_2, виданим Лисичанським МВ ГУМВСУ 10 червня 2005 року, спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму.

На початку листопада 2014 року, у ранковий час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_2, по АДРЕСА_2, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), із меблевої шафи, повторно, таємно викрав - гроші, в сумі 1200 гривень, спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму, а також, пістолет пневматичний газобалонний марки «МР-654К», вартістю 1500 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на вказану суму.

В середині листопада 2014 року, у ранковий час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_2, по АДРЕСА_2, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав - комп'ютерний монітор марки «Asus», модель «VK 191 D», вартістю, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №647-168/7 від 24 грудня 2014 року, 1000 гривень, спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму.

24 листопада 2014 року, приблизно о 21 години 30 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи, в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні кафе-бару «Кардинал», по вулиці Свердлова, 131-а, міста Лисичанська, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), і, маючи умисел на незаконне заволодіння паспортом, із кишені куртки потерпілого ОСОБА_5, повторно, таємно викрав - мобільний телефон марки «Samsung», модель «Q-9300», вартістю, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №620-163/7 від 08 грудня 2014 року, 150 гривень, а також, шляхом викрадання, незаконно заволодів Паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_5, серії НОМЕР_3, виданим Лисичанським МВ ГУМВСУ 21 травня 2006 року, спричинивши тому майнову шкоду на вказану суму, і, через деякий час, приблизно о 23 години 30 хвилин, їз жіночої сумки потерпілої ОСОБА_6, повторно, таємно викрав - гроші, в сумі 480 гривень, і золотий браслет «375»-проби, вагою 9,27 грама, вартістю 2892 гривні, спричинивши останній майнову шкоду на загальну суму 3372 гривні, а також, їз жіночої сумки потерпілої ОСОБА_7, повторно, таємно викрав - гроші, в сумі 540 гривень, спричинивши тій майнову шкоду на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.2, ст.357 ч.3 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії у потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, завдана останнім майнова шкода - відшкодована частково, шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_3, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні -

таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно (ст.185 ч.2 КК України),

у незаконному заволодінні способом викрадання паспортом (ст.357 ч.3 КК України),

доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.185 ч.2, ст.357 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальні правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів невеликої (ст.357 ч.3 КК України) та середньої (ст.185 ч.2 КК України) тяжкості, обвинувачений ОСОБА_3 - не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання - має позитивну характеристику (а.с.209), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів (а.с.14,66,92,131,142,182), добровільне відшкодування завданого збитку (а.с.15,67,102).

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищенаведене, беручи до уваги обставину, що обтяжує покарання, а також, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_3, який не працює, і разом з тим, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується у побуті, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів і в судовому засіданні вибачався за вчинення останніх, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.2 КК України, та - у виді обмеження волі, в межах, передбачених санкцією ст.357 ч.3 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 скоїв умисні злочини, декілька епізодів з яких, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, крім того, у короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, де відбував покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисних злочинів, в тому числі, і за аналогічних обставин, при цьому, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного і часткове відшкодовання майнової шкоди, і, одночасно, враховуючи активну поведінку обвинуваченого з розкриття злочинів та думку потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні, які на призначенні обвинуваному суворого покарання не наполягали, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без відбування покарання - із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3, ст.76 ч.1 п.4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

І, оскільки, обвинувачений ОСОБА_3 скоїв більш одного злочину, при призначенні останньому остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстав щодо зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обраного відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду від 22 січня 2015 року «Про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту» (а.с.220-221), у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3, - суд не вбачає.

У зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_1 ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3, було проведено - судово-товарознавчі експертизи за №620-163/7 від 08 грудня 2014 року (а.с.74-78), №619/7 від 08 грудня 2014 року (а.с.116-118), №647-168/7 від 24 грудня 2014 року (а.с.164-167), витрати на залучення експертів щодо проведення яких складають суму у розмірі 491 гривня 92 копійки (а.с.79), 343 гривні 98 копійок (а.с.119), 491 гривня 92 копійки (а.с.168), відповідно, котра підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013),

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_5, ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

золотий браслет «375»-проби, вагою 9,27 грама, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_6 (а.с.225,18),

- підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_6,

паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1, серії НОМЕР_2, виданий Лисичанським МВ ГУМВСУ 10 червня 2005 року, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1 (а.с.225,106),

- підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_1,

комп'ютерний монітор марки «Asus», модель «VK 191 D», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (а.с.225,224),

- підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_2,

мобільний телефон марки «Samsung», модель «Q-9300», паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5, серії НОМЕР_3, виданий Лисичанським МВ ГУМВСУ 21 травня 2006 року, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 (а.с.225,70,223),

- підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_5

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.357 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.185 ч.2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки,

за ст.357 ч.3 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 06 (шість) місяців.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, - у вигляді домашнього арешту.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

1327 (одну тисячу триста двадцять сім) гривень 82 копійки за проведення судово-товарознавчих експертиз.

Речові докази по справі:

золотий браслет «375»-проби, вагою 9,27 грама, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_6,

- повернути потерпілій ОСОБА_6,

паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1, серії НОМЕР_2, виданий Лисичанським МВ ГУМВСУ 10 червня 2005 року, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1,

- повернути потерпілому ОСОБА_1,

комп'ютерний монітор марки «Asus», модель «VK 191 D», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2,

- повернути потерпілому ОСОБА_2,

мобільний телефон марки «Samsung», модель «Q-9300», паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5, серії НОМЕР_3, виданий Лисичанським МВ ГУМВСУ 21 травня 2006 року, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5,

- повернути потерпілому ОСОБА_5

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: