Вирок № 43214390, 02.03.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/806/15-к

1-КП/415/180/15

ВИРОК

Іменем України

02.03.15 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Сичова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 27 липня 1999 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст.140 ч.2 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі, 18 червня 2004 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.309 ч.2, ст.311 ч.2, ст.70 ч.1 КК України (2001 року) до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 3 роки, 25 січня 2005 року Лисичанським міським судом за ст.307 ч.2, ст.309 ч.2, ст.315 ч.2, ст.70 ч.1, ст.71 КК України до 5 років 06 місяців позбавлення волі, 29 жовтня 2008 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 2 роки, 07 жовтня 2009 року Лисичанським міським судом за ст.307 ч.2, ст.309 ч.2, ст.70 ч.1, ст.71 КК України до 5 років 01 місяця позбавлення волі, 22 липня 2014 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, -

встановив:

28 листопада 2014 року, приблизно о 12 годині 20 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, керуючи, на підставі реєстраційних документів, транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ-21150», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», по проїздній частині вулиці Свєрдлова міста Лисичанська, у напрямку перехрестя з вулицею Постишева, ігноруючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи злочинну самовпевненість, в порушення вимог:

п.10.1 ПДР України, відповідно до яких - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху,

п.12.3 ПДР України, відповідно до яких - в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди,

в районі будинку №287 по вулиці Свєрдлова міста Лисичанська, володія, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи за №3/6 від 02 лютого 2015 року, технічною можливістю запобігти події, опереджаючи мікроавтобус марки «Mercedes-Benz», що рухався у попутному напрямку, по правому краю проїжджої частини, скоїв наїзд на пішохода - потерпілого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який перетинав проїжджу частину вулиці Свєрдлова міста Лисичанська, зправа наліво по відношенню до напрямку його руху, спричинивши останньому тілесне ушкодження у вигляді - переламу лівої ключиці, який, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №284 від 15 грудня 2014 року, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, необхідного для повного одужання,

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії у потерпілого ОСОБА_2 Завдана потерпілому ОСОБА_2 майнова шкода, пов'язана з лікуванням, у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень, не відшкодована, що зобов'язується усунути найближчим часом. Позов прокурора, в інтересах лікувального закладу, щодо відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з витратами медичної установи на лікування потерпілого ОСОБА_2 після отриманих тілесних ушкоджень у дорожньо-транспортній пригоді, визнає, зобов'язавшись також в найкоротший термін відшкодувати заподіяні збитки.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, доведено і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.286 ч.1 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, проявивши злочинну самовпевненість, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання і за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.74), не працює, у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, наявність тяжкого захворювання - туберкульозу легенів, з яким обвинувачений перебуває на обліку у відповідному диспансері (а.с.87).

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо малолітнього.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи обставину, що обтяжує покарання, а також, з урахуванням данних про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який не працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується у побуті, в судовому засіданні щиро розкаявся та вибачався за вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити останньому покарання - у виді обмеження волі, в межах, передбачених санкцією ст.286 ч.1 КК України, з урахуванням вимог ст.61 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, хоча і відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, але є злочином проти безпеки дорожнього руху, при цьому, беручи до уваги обставини, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1, який активно сприяв розкриттю злочину і в судовому засіданні вибачався за вчинення останнього, і, одночасно, враховуючи думку законного представника потерпілого ОСОБА_2 у наданій до суду заяві, який на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягав, а також, враховуючи обставини та погодні умови скоєння інкримінованного в провину обвинуваченому кримінального правопорушення, в тому числі і відсутність тяжких наслідків від скоєного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3, ст.76 ч.1 п.4 КК України, і, разом з тим, беручи до уваги потребу обвинуваченого в користуванні транспортним засобом, пов'язану як зі станом здоров'я самого обвинуваченого, так і виконанням певних видів робіт, що є єдиним джерелом доходів обвинуваченого, суд вважає недоцільним призначення обвинуваченому ОСОБА_1 додаткового покарання - у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з проведенням в рамках зазначеного кримінального провадження - судової автотехнічної експертизи за №3/6 від 02 лютого 2015 року (а.с.64-65), витрати на залучення експертів - у сумі 586 гривень 80 копійок (а.с.63), підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Позов прокурора в інтересах держави в особі Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи «ЦМЛ імені Титова» Лисичанської міської ради Управління охорони здоров'я до обвинуваченого ОСОБА_1 - про відшкодування збитків у розмірі 2939 гривень 86 копійок, витрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 у хірургічному відділенні дитячої міської лікарні ЦМЛ імені Титова міста Лисичанська, у період часу з 28 листопада 2014 року до 09 грудня 2014 року (а.с.97-98), підлягає задоволенню в повному обсязі, сума спричиненого збитку підтверджується довідкою лікувального закладу (а.с.59).

Цивільний позов у встановленому законом порядку законним представником потерпілого ОСОБА_2 не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ по справі:

транспортний засіб - автомобіль марки «ВАЗ-21150», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», що знаходиться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с.29,30),

- підлягає поверненню обвинуваченому ОСОБА_1

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, та призначити йому покарання - у виді обмеження волі на строк 3 (тори) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 06 (шість) місяців.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

586 (п'ятьсот вісімдесят шість) гривень 80 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи «ЦМЛ імені Титова» Лисичанської міської ради Управління охорони здоров'я 2939 (дві тисячи дев'ятсот тридцять дев'ять) гривень 86 копійок, витрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 у хірургічному відділенні дитячої міської лікарні ЦМЛ імені Титова міста Лисичанська, у період часу з 28 листопада 2014 року до 09 грудня 2014 року.

Речовий доказ по справі:

транспортний засіб - автомобіль марки «ВАЗ-21150», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», що знаходиться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_1,

- повернути обвинуваченому ОСОБА_1

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: