Постанова № 43209034, 20.03.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/2397/15-п

Номер провадження 3/359/777/2015

Номер протоколу 0122/125120102/2015

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2015 року Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Левченко А.В., розглянувши за участю представника митниці ОСОБА_1, правопорушника ОСОБА_2, адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст.471 МК України, щодо громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, приватного підприємця, паспорт громадянина України для виїзду за кордон ЕТ333303, виданий 28.09.2011 р., орган, видав 1401, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1,

в с т а н о в и в:

24.02.2015р. о 17 год 25 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_2, який відлітав з України до Грузії, м.Тбілісі, літаком авіакомпанії «МАУ», рейсом №517 своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст.. 342 Митного кодексу України пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі приблизно 13 700 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де ним була видана готівка в розмірі 13 190 доларів США та 4733 гривень, що знаходились в одному із відділень сумки пасажира (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина України ОСОБА_2, зазначена готівка належить йому особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадянина готівки у сумі, що не перевищує 10000 Євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми пасажиру було пропущено 11290 доларів США та 226 гривень (еквівалент 10 000 євро). За протоколом про порушення митних правил вилучено 1 900 доларів США та 4507 гривень.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та банківських документів на право вивезення готівки понад норму, пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора митниці не звертався.

Таким чином, своїми діями громадян України ОСОБА_2, під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_2, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обовязковому письмовому декларуванню на червоному коридорі та з поданням дозвільних банківських документів на суму готівки, що перевищує еквівалент 10000 євро для резидентів України відповідно до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою Постановою Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. зі змінами та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Правопорушник в судовому засіданні просив повернути йому вилучену валюту, зазначивши що невірно її перерахував.

Представник митниці просила суд застосувати до порушника стягнення у виді штрафу та конфіскації вилученої валюти.

Заслухавши думку представника митниці, правопорушника, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України.

Так, дійсно ОСОБА_2 допустив порушення вимог ст.366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме переміщення через митний кордон України, який формою проходження митного контролю обрав проходження через "зелений коридор", кількість валюти, переміщення якої через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України (постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №436, Перелік валютних цінностей, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України).

Так, вивезення валюти через кордон України здійснюється на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій. При перетинанні кордону України такої ліцензії ОСОБА_2не мав.

З цього приводу у суду достатньо підстав для визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, оскільки протокол складено 24.02.2015 року.

Вина правопорушника підтверджується даними протоколу про порушення митних правил, та даними службової записки, та встановлена судом.

Суд також приймає до уваги, що у відповідності з положеннями ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст.17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "З захисту прав і основних свобод людини", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Європейський Суд зазначив, що держави мають законний інтерес і в той же час обов'язок вживати заходи в цілях виявлення та контролю руху готівкових коштів через кордони, оскільки значні суми готівки можуть використовуватись для легалізації незаконних доходів, торгівлі наркотиками, фінансування тероризму, вчинення тяжких фінансових злочинів.

Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь-яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз і вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.

Суд також вказав, що органи влади повинні дотримувати розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства та потребою захищати право заявника на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, суд зауважив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення, зокрема, недотриманню вимоги щодо внесення відомостей до митної декларації, а не тяжкості будь-якого правопорушення, яке можна припустити (наприклад, відмивання грошей або ухилення від сплати податків, але яке насправді не було доведене).

Правопорушення, яке вчинив ОСОБА_2, полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України вивезення готівкової іноземної валюти до України, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути вивезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинив ОСОБА_2, полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст.471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

За матеріалами справи ОСОБА_2, не судимий, до кримінальної чи адміністративної відповідальності раніше не притягувався. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

В судовому засіданні представник митниці також не висловлювала припущень щодо незаконності походження валютних цінностей.

Таким чином, єдине протиправне діяння, яке вчинив ОСОБА_2, полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, ОСОБА_2 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу. При цьому представник митниці у судовому засіданні не довела і навіть не ствердила, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу та запобігання порушень вимог про декларування, її пояснення щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст.471 МК України, є обов'язкове.

Шкода, яку ОСОБА_2 потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він вивіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися поза територією держави. Таким чином, метою конфіскації було б не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих та помякшуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із змісту ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку учасників судового розгляду протоколу, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти, яке вказане в санкції ст. 471 МК України, в суду немає.

Саме таке стягнення суд вважає достатнім для виправлення та належної поведінки ОСОБА_2 в подальшому.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з ОСОБА_2, на якого накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

Керуючись п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 3, 10, ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст. 8, 23, 22, 33 КУпАП -

п о с т а н о в и в:

громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, приватного підприємця, паспорт громадянина України для виїзду за кордон ЕТ333303, виданий 28.09.2011 р., орган, видав 1401, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, визнати винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України та накласти штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 коп.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Державний бюджет України; Код ЄДРПОУ: 38007070; код банку: 821018; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області; рахунок: №31117106705004, код класифікації доходів бюджету: 21081100, код виду надходжень бюджету: 050: ОСОБА_2, № 359/2397/15-п).

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил № 0122/125120102/2015 від 24.02.2015 року валюту в розмірі 1900 (одна тисяча девятсот) доларів США та 4507 (чотири тисячі пятсот сім) гривень 00 копійок - повернути громадянину України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, приватному підприємцю, паспорт громадянина України для виїзду за кордон ЕТ333303, виданий 28.09.2011 р., орган, видав 1401, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, приватного підприємця, паспорт громадянина України для виїзду за кордон ЕТ333303, виданий 28.09.2011 р., орган, видав 1401, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області, отримувач коштів Бориспільське УДКСУ (м. Бориспіль): 22030001) судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 КУпАП, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя А.В. Левченко