Ухвала суду № 43207901, 19.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року Справа № 876/11200/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Яворського І.О., Носа С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод» про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області (далі - УПФУ в м. Бориславі) звернулося в суд з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю (далі - ТзДВ) «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод», в якому просить стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 63 255,39 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2014 р. позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржило ТзДВ «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод». Апеляційну скаргу мотивує тим, що вказана позивачем сума заборгованості не може облікуватися станом на 26.06.2014 р. і термін сплати окремих розрахунків ще не настав. Крім того, долучений розрахунок №501/2 від 28.02.2014 р. жодного відношення до заборгованості не має, оскільки він додавався до позову у справі № 813/4801/14 р., постановою Львівського окружного адміністративного суду у якій її було стягнуто. Тому, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи видно, що ТзДВ «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод» зареєстроване в УПФУ в м. Бориславі Львівської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

УПФУ в м. Бориславі було направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій згідно Списку №2 № 3049/04-32 від 18.07.2014 р., № 3392/04-32 від 15.08.2014 р., № 3762/04-32 від 17.09.2014 р., № 501/2 від 28.02.2014 р., № 3764/04-32 від 17.09.2014 р., № 3039/04-32 від 18.07.2014 р. по ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, призначених відповідно до п. «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період липень-вересень 2014 року в розмірі 63 255,39 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що ТзДВ «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод» отримувало розрахунки позивача про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій і зазначені вимоги ним не оскаржувались.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, всупереч вимогам ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», не відшкодував витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 63 255,39 грн., яка підлягає стягненню з ТзДВ «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод».

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції вірними та зазначає наступне.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно з п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до п.п.1,2 ст.1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно абз.4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п.п.1,2 ст.1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону.

Абз.3 п.1 ст.4 цього Закону, передбачено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст.2 цього Закону.

Відповідно до п.6.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.4 вказаної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до вимог п.6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Положеннями ст.ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п.п.1, 10, 15 ст.11 цього Закону.

Відповідачем не заперечується призначення особам, зазначеним у розрахунках, пільгових пенсій.

Аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення з ТДВ «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень 2013 року, оскільки згідно з пенсійним законодавством відповідач зобов'язаний відшкодовувати органу Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Крім того, сума заборгованості підтверджена належними доказами, підстав для звільнення відповідача від її оплати чи доказів її сплати суду не надано.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.03.2013 р. справа № 21-60а13, що в силу вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для застосування, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Щодо покликань апелянта на погашення суми заборгованості щодо відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій у зв'язку з виконанням відповідних судових рішень, колегія суддів вважає такі безпідставними, виходячи з наступного.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 р. у справі №813/4801/14 було стягнуто з ТзДВ «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод» на користь управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі суму заборгованості з відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 42 063,74 грн. за період травень-червень 2014 року. Разом з тим, вимогою заявленого позову є стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» за липень-вересень 2013 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року по справі №813/6818/14 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В. Кухтей

Судді : І.О. Яворський

С.П. Нос