Ухвала суду № 43206597, 18.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року Справа № 876/1528/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року у справі за позовом заступника прокурора м.Львова до Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональний ландшафтний парк "Знесіння", ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кайзер Парк" про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та його скасування,-

в с т а н о в и в :

25 вересня 2013 року заступник прокурора м.Львова звернувся в суд з позовом до Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональний ландшафтний парк "Знесіння", ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача- Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайзер Парк», в якому просить визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо нерозгляду подання прокурора м. Львова від 01 серпня 2013 року №37-6744 вих.13, визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №2443 від 27 червня 2013 року «Про встановлення стаціонарного атракціону-тролейної переправи «ZIP LINE».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо нерозгляду подання прокурора м. Львова від 01 серпня 2013 року №37-6744 вих.13. Визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 27 червня 2013 року №2443 «Про встановлення стаціонарного атракціону-тролейної переправи «ZIP LINE».

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що відповідно до ст. 34 Регламенту Львівської міської ради та п.2.15 Інструкції про порядок документообігу проектів ухвал Львівської міської ради проект ухвали Львівської міської ради має бути погоджений уповноваженими виконавчими органами шляхом візування. На виконання вищезазначених вимог проект оскаржуваної ухвали пройшов усі відповідні погодження уповноваженими виконавчими органами шляхом візування, зокрема, завізували начальник юридичного управління Львівської міської ради, директор регіонального ландшафтного парку «Знесіння» та начальник управління комунальної власності Львівської міської ради лише із зауваженнями. Крім того, суд не звернув увагу на те, що оскаржувана ухвала була прийнята Львівською міською радою, беручи до уваги листа Громадської ради при департаменті містобудування Львівської міської ради з питань функціонування регіонального ландшафтного парку "Знесіння" від 28 лютого 2013р. вих № 1/14, яким Громадська рада фактично погодила розташування даного атракціону на території РЛП «Знесіння». Таким чином, оскаржуваною ухвалою фактично було передбачено захист земель РЛП «Знесіння» від проведення капітального будівництва встановлення будь-яких будівель та споруд з облаштуванням фундаменту; набуття права власності на земельну ділянку на території регіонального ландшафтного парку. Просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, представник позивача та треті особи на стороні позивача подали до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Тому суд відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 червня 2013 року Львівською міською радою на 11-й сесії 6-го скликання прийнято ухвалу №2443 «Про встановлення стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE», відповідно до п.1 якої ТОВ «Кайзер Парк» дозволено встановлення на території регіонального ландшафтного парку «Знесіння» (у межах вул. О.Довбуша, 24 - вул. Заклинських) стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE» без права: проведення капітального будівництва; встановлення будь-яких будівель та споруд з облаштуванням фундаменту; набуття права власності на земельну ділянку на території регіонального ландшафтного парку «Знесіння».

Прокуратурою м. Львова проведено перевірку додержання вимог чинного земельного та природоохоронного законодавства України у діяльності Львівської міської ради, якою виявлено, що ухвала Львівської міської ради від 27 червня 2013 року №2443 «Про встановлення стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE» дозволено ТОВ «Кайзер Парк» суперечить вимогам чинного земельного та природоохоронного законодавства та підлягає скасуванню.

Заступник прокурора м. Львова вніс подання до Львівської міської ради від 01 серпня 2013 року № 37-6744 вих.13 із вимогою скасувати ухвалу Львівської міської ради від 27 червня 2013 №2443 «Про встановлення стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE».

Разом з тим, на момент подання позовної заяви відповіді на вищевказане подання до прокуратури м. Львова не надходило, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстації виходив з того, що Львівською міською радою при прийнятті ухвали від 27 червня 2013 року №2443 «Про встановлення стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE» були грубо порушенні норми матеріального права щодо земельного та природоохоронного законодавства, а також процедура прийняття самого рішення відбулась без погодженої документації. Крім того, в строк, передбачений ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та на період розгляду даної справи в суді суб'єктом владних повноважень подання прокуратури на розгляд сесії не вносилось, а відповідно Львівською міською радою не розглядалось, що свідчить про бездіяльність Львівської міської ради щодо нерозгляду подання прокурора м. Львова від 01 серпня 2013 року №37-6744 вих.13 на ухвалу сесії Львівської міської ради від 27 червня 2013 року №2443 «Про встановлення стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE».

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Згідно з ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

При прийнятті рішення суб'єктом владних повноважень основними вимогами до такого є законність рішення (тобто правильне застосування норм матеріального права) та дотримання при його прийнятті вимог процесуальних норм (тобто норм, які встановлюють процедуру прийняття даного рішення).

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (ч.2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування»). Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням (ч. 3 ст. 59 вищевказаного Закону).

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Як вбачається з витягу з протоколу пленарного засідання 11-ї сесії Львівської міської ради 6-го скликання від 27 червня 2013 року, щодо поставленого питання порядку денного «Про встановлення стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE» голосували: за - 55, проти - 0, утримались - 3.

Прийняттю цього рішення суб'єкта владних повноважень передувала процедура погодження проекту такої ухвали.

Разом з тим, матеріалами справи стверджується (а.с.154), що начальником юридичного управління Львівської міської ради, директором регіонального ландшафтного парку «Знесіння» та начальником управління комунальної власності Львівської міської ради були внесені зауваження на проект оскаржуваного рішення, які полягали (а.с.143,144) в тому, що з тексту оскаржуваної ухвали вбачається, що стаціонарний атракціон - тролейна переправа встановлюється на території Регіонального ландшафтного парку «Знесіння», однак фактичне місцезнаходження облаштування стаціонарного атракціону із зазначенням точної адреси та площі земельної ділянки відсутнє. Відсутня картографічна схема локалізації атракціону та її погодження із землекористувачем, тобто Регіональним ландшафтним парком «Знесіння», схеми розміщення та інфраструктури атракціону. Крім того, не встановлено, на кого покладено обов'язок нести витрати щодо обслуговування вказаного стаціонарного атракціону, зокрема, не передбачено обов'язку щодо укладення угоди на прибирання території з відповідною районною адміністрацією чи балансоутримувачем території, на підключення до джерел живлення. Згідно з п.9 ухвали Львівської міської ради №1113 від 21.06.2001 року проекти нормативних актів та документація, яка стосується планування, використання і діяльності на території парку «Знесіння» скеровується на погодження з Державним управлінням екології та природних ресурсів у Львівській області і з дирекцією Регіонального ландшафтного парку «Знесіння». Однак, із листа Регіонального ландшафтного парку «Знесіння» №2404/115 від 04.04.2013 року на ім'я міського голови вбачається, що представлений на розгляд проект атракціону- тролейної переправи «ZIP LINE» дирекцією Регіонального ландшафтного парку «Знесіння» не погоджено, такий проект потребує доопрацювання із врахуванням природоохоронних заходів згідно з чинним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, регіональні ландшафтні парки.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 вищевказаного Закону на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Ч.1 ст.9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 9-1 вищезгаданого Закону здійснення господарської та іншої діяльності у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду за декларативним принципом заборонено.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Таким чином, на землях природно-заповідного фонду забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, а саме: будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю об'єктів природно-заповідного фонду.

З ухвали Львівської обласної ради від 02 грудня 1993 року №327 вбачається, що Львівський міський ландшафтно- історичний парк «Знесіння» оголошено Регіональним ландшафтним парком, - з метою збереження унікального природно- історичного комплексу.

Згідно з положеннями ст.ст. 5, 23 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» у 1995 році Державним управлінням екологічної безпеки у Львівській області затверджено (погоджене із Львівською міською радою) Положення про Регіональний ландшафтний парк «Знесіння», яким визначено мету його створення та умови і порядок функціонування.

Положенням про Регіональний ландшафтний парк «Знесіння» передбачено, що територія парку поділяється на 4 зони: заповідну зону, зону регульованої рекреації, зону стаціонарної рекреації, господарську зону. В межах території парку та його охоронної зони забороняється, в тому числі: самовільне втручання у ландшафт, його зміна, руйнування; пошкодження насаджень, ґрунтового та рослинного покриву; будь-яка діяльність яка змінює гідрологічний режим земель; вирубування дерев; будівництво, перебудова та експлуатація будь-яких об'єктів та споруд, зміна меж ділянок та їх займання без погодження з адміністрацією парку; всі види діяльності (господарської, рекламної, науково-дослідної, рекреаційної, масових заходів, ремонтних робіт тощо), а також планування використання території, розробка проектів без погодження з адміністрацією парку.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 01.03.2006 року №110, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.04.2006 року за №405/12279, територія атракціонного комплексу, будівлі та приміщення, що будуються для встановлення в них атракціонів і обладнання, що належать до них, мають відповідати проектним рішенням, вимогам цих Правил, інших нормативно-правових актів, стандартів, санітарних норм, будівельних норм і правил. Перед прийняттям рішення щодо розміщення атракціонів у будівлях і на територіях мають бути проведені роботи з інженерних вишукувань для будівництва відповідно до вимог чинних НД.

Проекти розміщення атракціонів мають підлягати державній санітарно-гігієнічній експертизі відповідно до вимог Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 року №247 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2001 року за №4/5195 (у редакції наказу МОЗ України від 14.03.2006 року №120 та державній експертизі стосовно техногенної безпеки відповідно до ст. 17 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» і ст. 38 Закону України «Про правові засади цивільного захисту».

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів і порядок його реалізації затверджуються державним органом, який прийняв рішення про організацію парку.

Згідно з ч.3 ст.53 зазначеного Закону рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками прийнятої ухвали Львівської міської ради від 27 червня 2013р. №2443 «Про встановлення стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE» органами державної влади було встановлено та задокументовано ряд наступних порушень.

19 вересня 2013 року та 09 жовтня 2013 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено позапланові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду у Регіональному ландшафтному парку «Знесіння».

Згідно з актом перевірки №1942/05 від 19 вересня 2013 року встановлено порушення ст.ст.7, 91, 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», проекту організації території регіонального ландшафтного парку «Знесіння», ст.168 Земельного кодексу України. На території парку встановлені дві станції тролейної переправи між якими натягнуто троси. Виявлено зняття ґрунтового покриття без спеціального дозволу на площі 38,88 м.кв.

Всього за виявлені перевіркою порушення законодавства про природно-заповідний фонд на території Регіонального ландшафтного парку «Знесіння» нараховано 13 480 грн. 93 коп.

Актом перевірки №2074/05 від 09 жовтня 2013 року, що проводилася на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлено: порушення ст.ст.7, 91, 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» внаслідок незаконної рубки чотирнадцятьох дерев та пошкодження до припинення росту трьох дерев, розмір заподіяної шкоди становить 26 696 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, ТОВ «Кайзер Парк», якою встановлено, що ТОВ «Кайзер Парк» здійснено будівництво двох споруд з металевих конструкцій стаціонарного атракціону канатної переправи висотою 5 м. (гора Стефана) та висотою 10 м. (поблизу вул. Заклинських) на фундаменті розміром в плані відповідно 4,45х2,3м та 5,4х6,4 м. в регіональному ландшафтному парку «Знесіння» без належним чином розробленої та затвердженої документації.

За результатами перевірки Інспекцією ДАБК у Львівській області 24 жовтня 2013 року складено протокол про адміністративне правопорушення № 18-л, за наслідками розгляду якого 08 листопада 2013 року винесено постанову № 1л/54-ю/пз про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої ТзОВ «Кайзер Парк» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 103 230 грн.

Крім того, на усунення виявлених порушень 24 жовтня 2013 року Інспекцією винесено припис №7л/ю, яким зобов'язано ТОВ «Кайзер Парк» з метою усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в 30-ти денний термін з дня отримання даного припису здійснити знесення стаціонарного атракціону канатної переправи в регіональному ландшафтному парку «Знесіння» в м. Львові.

Ч.2 ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Львівською міською радою при прийнятті ухвали від 27 червня 2013 року №2443 «Про встановлення стаціонарного атракціону-тролейної переправи «ZIP LINE» порушені норми матеріального права, зокрема, встановлення на території регіонального ландшафтного парку «Знесіння» (у межах вул. О. Довбуша, 24 - вул. Заклинських) стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE» порушує вимоги земельного та природоохоронного законодавства та не відповідає цілям створення регіональних ландшафтних парків, крім того, суб'єктом владних повноважень була порушена процедура прийняття оскаржуваного рішення, зокрема, не було погоджено проект рішення на встановлення тролейної переправи «ZIP LINE».

Колегія суддів погоджується також з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності Львівської міської ради щодо нерозгляду подання прокурора м. Львова від 01 серпня 2013 року №37-6744 вих.13 на ухвалу сесії Львівської міської ради від 27 червня 2013 року №2443 «Про встановлення стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE», виходячи з наступного.

Ч.3 ст.20 Закону України «Про прокуратуру» (на час виникнення спірних правовідносин) при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право вносити подання, у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування; звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Згідно з ч.3 ст.23 вищевказаного Закону відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днів.

Відповідно до ч.5 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» у разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо: визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині; визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Як вбачається з листа начальника юридичного управління Львівської міської ради від 30 серпня 2013 року №1104-855 відповідачем було повідомлено заступника прокурора м. Львова про те, що на найближче засідання сесії Львівської міської ради буде внесено проект ухвали про розгляд подання, про розгляд подання буде додатково повідомлено.

У службовій записці начальника юридичного управління Львівської міської ради від 05 листопада 2013 року №4-1104-1624 (а.с.141) зазначено, що оскільки юридичним управління не забезпечено належного контролю за своєчасністю розгляду подання прокуратури, просить вирішити питання застосування до начальника юридичного управління заходу дисциплінарного впливу.

Оскільки в строк, передбачений ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та на період розгляду справи в суді суб'єктом владних повноважень подання прокуратури на розгляд сесії не вносилось, а відповідно Львівською міською радою не розглядалось, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправною бездіяльності Львівської міської ради щодо не розгляду подання прокурора м. Львова від 01 серпня 2013 року №37-6744 вих.13 на ухвалу сесії Львівської міської ради від 27 червня 2013 року №2443 «Про встановлення стаціонарного атракціону - тролейної переправи «ZIP LINE».

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки такі не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі "Проніна проти України" від 18 липня 2006 року зазначає, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року у справі № 813/7218/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик