Ухвала суду № 43206593, 12.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Справа № 876/5008/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючого судді - Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини А1778 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року у справі №807/449/14 за позовом Військової частини А1778 до Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2014 року позивач Військова частина А1778 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції , в якому просив постанову заступника начальника Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ВП 36708007/13 про накладення штрафу від 22 травня 2013 року скасувати.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року у задоволенні позовної заяви Військової частини А1778 до Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови відмовлено повністю.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив позивач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що судом першої інстанції неправильно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, неповно досліджено докази, невірно застосовано норми матеріального права, просить таку скасувати та прийняти нову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що кошти, які знаходяться на рахунках військової частини є цільовими, тобто використовувати їх на інші цілі, у тому числі і на виконання рішень суду командир частини не має права, тому що це є порушенням фінансової дисципліни.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.12.2012 року у справі № 712/21929/12 зобов'язано військову частину А1778 виплатити ОСОБА_2 доплату в розмірі 50 % від тарифної ставки (посадового окладу) за виконання обов'язків тимчасово відсутнього начальника секретної частини за період із 11.01.2010 року по 12.10.2012 року.

25.02.2013 року заступником начальника міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржникові строк на самостійне виконання рішення суду до 04.03.2013 року. Проте в строк, встановлений для самостійного виконання рішення суду не виконано.

18.03.2013 року відповідач отримав від позивача заяву від 13.03.2013 року за № 284 про відкладення виконавчих дій у зв'язку з поданням заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

28.03.2013 року державним виконавцем у присутності командира військової частини А1778 Зима О.Г. складено акт державного виконавця відповідно до якого засвідчено, що боржник не може виконати рішення суду самостійно, у зв'язку з тим, що кошти на утримання боржника надаються вищестоящою організацією, яка кошти на виконання виконавчого листа № 712/21929/12 виданого 14.01.2013 року Ужгородським міськрайонним судом не надає.

02.04.2013 року Ужгородський МВ ДВС звернувся із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, шляхом стягнення з боржника суми коштів визначеної судом. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 07.05.2013 року було відмовлено у зміні способу і порядку виконання рішення суду

22.05.2013 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника та на посадову особу боржника за невиконання рішення суду. Відповідно до супровідного листа до постанови про накладення штрафу до боржника доведено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду та надано повторний строк на виконання рішення суду до 01.06.2013 року.

06.06.2013 року державним виконавцем складено акт, яким засвідчено, що станом на 06.06.2013 року рішення суду не виконано, у зв'язку з чим було винесено постанову про накладення штрафу на боржника та на посадову особу боржника за невиконання рішення суду у подвійному розмірі.

11.06.2013 року заступником начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжега М.Р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цьогоЗакону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

З аналізу наведених норм суд приходить до висновку, що відповідач є органом на який покладено обов'язки з примусового виконання рішень. Згідно ч.1 ст. 11 вищевказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до п.8 ч.2 ст. 17 Закону, органи державної виконавчої служби здійснюють виконання рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Згідно ч.1 ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

В силу норми ч. 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Частиною третьою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Ввідсутність фінансування не є поважною причиною не виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.12.2012 року у справі № 712/21929/12, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти на рахунки військової частини надходять постійно.

Таким чином, Міським відділом ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції доведено, що оскаржувана постанова ВП 36708007/13 від 22.05.2013 року, винесена у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що така не підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Військової частини А1778 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року у справі №807/449/14- без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська