Постанова № 43206305, 18.03.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2015 року Справа № 912/4068/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чоха Л.В., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Юшко О.В., довіреність №04/11 від 04.11.14, представник.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Агро 2010" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2015р. у справі № 912/4068/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Агро 2010", м.Новоукраїнка, Кіровоградська область

про стягнення 67 916,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2015р. ( суддя Тимошевська В.В.) позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Агро 2010" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" 67 144,02 грн. основного боргу, 689,83 грн. пені, 82,78 грн. 3% річних, а також 1 827,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано відсутністю в матеріалах справи доказів повної оплати відповідачем вартості Товару, отриманого за договором поставки №22Нов/22 від 16.02.2011, з урахуванням внесених змін щодо ціни на товар.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 27.01.2015р.

В апеляційній скарзі заявник зазначає, що:

- зобов'язання за договором поставки № 22Нов/22 від 16.02.2011 року ним виконано в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 349 від 29.12.2011р., № 278 від 03.03.2012р., № 66 від 24.04.2012р.;

- позивач безпідставно не зараховує в погашення заборгованості переплату грошових коштів, наявну по іншому зобов'язанню за платіжним дорученням № 349 від 29.12.2011р.;

- укладені до договору поставки додаткові угоди, якими збільшено ціну товару, не відповідають вимогам законодавства та умовам основного договору;

- додаткова угода № 3 від 25.03.2014 та додана до нього специфікація не має жодного відношення до договору поставки № 22Нов/22 від 16.02.2011р.;

- збільшення ціни на вже отриманий товар у разі прострочення його оплати не можливе, так як за прострочення покупцем сплачуються штрафні санкції і проценти за користування грошовими коштами.

- докази надані позивачем в судовому засіданні 26.01.2015 року в якості підтвердження того, в рахунок саме чого були зараховані кошти сплачені платіжним дорученням № 349 від 29.12.2011р. на суму 59 608грн. 30 коп. є підробкою.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні вказали, що з відповідачем було укладено декілька договорів. За договором № 22/нов/22 від 16.02.2011р. позивач отриманий товар оплатив частково. Оплата в сумі 59 608,30 грн., здійснена відповідачем платіжним дорученням № 349 від 29.12.2011р., правильно не врахована судом, оскільки ця оплата здійснена по іншому договору, про що зазначено в самому платіжному дорученні. До апеляційної скарги відповідач надав суду нові (додаткові докази) про сплату грошових коштів на суму 88 435,20 грн. Але це оплата по іншим зобов'язанням. що не були предметом спору при розгляді справи у суді першої інстанції. Господарським судом повно і всебічно встановлені обставини по справі та прийнято законне рішення. Просить рішення суду залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Подав клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з надходженням представника у відрядженні.

Колегія суддів вважає, що дана обставина не є поважною, оскільки як вбачається з довіреності, виданої відповідачем, право представляти його інтереси надано ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 В розгляді справи в господарському суду від відповідача приймали участь ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Тому неможливість явки в судове засідання одного представника не позбавляла права прийняти участь в судовому засіданні інших представників. Таким чином відповідач без поважних причин не забезпечив участь представника в судовому засіданні.

З цих підстав клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 22Нов/22 від 16.02.2011р., згідно умов якого Продавець (позивач) зобов'язується передати у власність Покупцю (відповідач) товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору (Договір).

Предметом Договору є насіннєвий матеріал - Піонер PR64Е83 (Товар), який у відповідності до підписаної між сторонами специфікації № 22 від 16.02.2011р. до Договору становив 100 посівних одиниць по ціні 1 490,45 грн. за одиницю Товару та в загальній вартості 149 045,00 грн. ( п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Загальною вартість Договору складає 149 045,00 грн., при курсі продажу долара США до гривні, який на день підписання договору складає 8,03 грн. за один долар США ( п.6.2 Договору).

Відповідно до п.6.3 Договору, розрахунки за Товар покупцем здійснюються в наступному порядку: попередня оплата 40% від загальної вартості договору в термін 3-х банківських днів з моменту підписання Договору чи пред'явлення рахунку для оплати у сумі 59 618 грн. та остаточний розрахунок повинен бути здійснений до 15.10.2012 в сумі 89 427,00 грн.

Пунктом 10.1. Договору сторони погодили, що даний Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до виконання обов'язків по даному Договору.

Додатковою угодою № 1 від 20.04.2012р. внесено зміни до договору поставки № 22/Нов/22 від 16.02.2011 та зменшено кількість Товару по Договору, погодивши у підписаній до додаткової угоди специфікації №2, поставку PR64Е83 у кількості 65 одиниць по ціні 1 490,45 грн. за одиницю Товару на загальну суму 96 879,25 грн.

На виконання умов Договору, 27.04.2012р. на підставі видаткової накладної № 22/22/24 ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" поставило, а ТОВ "Вікторія-Агро 2010" в особі уповноваженої на отримання товару згідно довіреності № 6 від 07.05.2012р. отримало товар PR64Е83 у кількості 65 одиниць по ціні 1 490,45 грн. за одиницю Товару на загальну суму 96 879,25 грн.

22.02.2013р. сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до договору поставки № 22/нов/22 від 16.02.2011, якою п.п. 6.2.. 6.3. Договору викладені в наступній редакції: "Загальна вартість договору складає 108 997,20 грн. Остаточний розрахунок за Товар, що становить 69 397,20 грн. без ПДВ, Покупець зобов'язаний здійснити в наступні строки: до 01 жовтня 2013 року".

Згідно п.3 даної додаткової угоди, сторони по договору домовились збільшити ціну за одиницю товару по договору згідно додатку № 3 від 22.02.2013р. (Специфікація № 3 від 22.02.2013р.), що є невід'ємною частиною договору) (а.с. 14).

Згідно вказаної Специфікації встановлено ціну за одиницю Товару - PR64Е83 в розмірі 1 676,88 грн. (без ПДВ), загальна сума 108 997,20 грн. (а.с. 15).

Інші умови Договору залишено без змін.

25.03.2014р. сторонами підписано Додаткову угоду № 3 про внесення змін та доповнень до договору поставки 22/нов/22 від 16.02.2012 (Договір) про наступне, якою сторони погодили, що загальна вартість Товару, що постачається на умовах Договору, складає 121 598,75 грн. без ПДВ. Остаточний розрахунок за Товар, що становить 81 998,80 грн. без ПДВ, Покупець зобов'язаний здійснити в строк до 01 жовтня 2014 року.

Пунктом 3 додаткової угоди сторони по договору домовились збільшити ціну за одиницю товару згідно Додатку № М від 25.03.2014р. (Специфікація № М від 25.03.2014р.), що є невід'ємною частиною договору. (а.с. 16).

Згідно вказаної Специфікації встановлено ціну за одиницю Товару - PR64Е83 в розмірі 1 870,75 грн. (без ПДВ), загальна вартість 121 598,75 грн. (а.с. 16 на звороті).

Інші умови Договору залишено без змін.

Як встановлено господарським судом та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, додаткові угоди укладалися сторонами у зв'язку з неможливістю відповідачем здійснити оплату в установлений строк. З метою збалансованості інтересів сторін договору сторони погодили при зміні строків оплати зміну і вартості одиниці товару.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст..ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст..712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк(строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

ТОВ "Вікторія-Агро 2010" здійснило оплату Товару, отриманого за Договором відповідно до видаткової накладної № 22/22/24 від 27.04.2012р. в розмірі 35 000,00 грн. платіжним дорученням № 278 від 03.03.2012р.

Платіжним дорученням № 66 від 24.04.2012р. відповідачем сплачено позивачу 39 600,00 грн. з призначенням платежу: за насіння соняшника, рах. 22/Нов/24 від 21.02.12 (а.с. 19).

Як встановлено судом першої інстанції з пояснень сторін та підтверджено в рішенні господарського суду Кіровоградської області від 25.12.2014 у справі № 912/4069/14 між цими сторонами, із оплати, яку здійснив відповідач платіжним дорученням № 66 від 24.04.2012р., підлягає зарахуванню за договором № 22/Нов/24 від 21.02.2011р. лише сума 20 145,27 грн., а решта суми 19 454,73 грн. в рахунок оплати заборгованості відповідача за товар по іншому договору, укладеного сторонами. При цьому, як встановлено господарським судом під час розгляду справи № 912/4069/14, рахунок, посилання на який міститься в платіжному дорученні № 66 від 24.04.2012, виставлено позивачем на оплату відповідачу саме згідно договору № 22/Нов/24 від 21.02.2011 за продаж насіння соняшника PR64A89.

Суму 19 454,73 грн. позивач за згодою відповідача зарахував в часткове погашення заборгованості договору 22/нов/22 від 16.02.2011р.

Таким чином всього відповідачем сплачено 54 454,73 грн. (35 000 + 19 454,73). Заборгованість складає 67 144,02 грн.

Позивач, з урахуванням заяви від 12.01.2015р. про уточнення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача 67 144,02 грн. основного боргу, 689,83 грн. пені за період з 02.10.2014р. по 16.10.2014р. та 3% річних за такий же період в сумі 82,78 грн.

Оскільки заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем не надано, то суд правильно стягнув з відповідача 67 144,02 грн. боргу.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України,учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторонами в пункті 11.1 Договору встановлено, що у разі несплати за поставлений товар в установлений Договором термін, Покупець зобов'язується сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від вартості неоплаченого по Договору Товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок пені та 3% річних за 15 днів (з 02.10.2014р. по 16.10.2014р.) здійснений позивачем правильно, тому судом задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача 689,83 грн. пені і 82,78 грн. 3% річних.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з вищенаведеним та наступним.

Посилання відповідача на те, що зобов'язання ним виконано в повному обсязі згідно платіжних доручень № 349 від 29.12.2011р., № 278 від 03.03.2012р., № 66 від 24.04.2012р. є необґрунтованим. Як зазначалося вище, оплата платіжним дорученням № 278 від 03.03.2012р. та частково оплата платіжним дорученням № 66 від 24.04.2012р. здійснена за договором 22/нов./22, оскільки в платіжному дорученні № 278 зазначено що оплата здійснюється по рахунку 22/нов/22, а з платіжного доручення №66 частина зарахована за згодою сторін. В платіжному дорученні № 349 від 29.12.2011р. на суму 59 608,30 грн. зазначена оплата по рахунку 22/нов./2 від 28.12.2011р. і позивачем дана сума не врахована, як оплата по даному договору, оскільки оплачений рахунок по іншому договору. Якщо відповідач вважає, що між сторона ми не укладався договір 22/нов/2 і оплата здійснена безпідставно. то не позбавлений права стягнути дану суму з позивача.

Укладання до договору поставки додаткових угод, якими збільшено ціну товару, не суперечать закону та п.6.5. Договору, оскільки укладені за взаємною згодою сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Агро 2010" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2015р. у справі № 912/4068/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 23.03.2015р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ Л.В.Чоха