Рішення № 43204289, 19.03.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.03.15р. Справа № 904/789/15За позовом публічного акціонерного товариства "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", м. Київ

до фізичної особи-підприємця Сьомки Любові Вікторівни, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 63440 грн. 81 коп.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача: Данильченко М.С., представник, дов. № 997/13 від 24.04.2013 року

від відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця Сьомки Любові Вікторівни про стягнення 63 440 грн. 81 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором №014/Р4-01-07-1/148 від 25.02.2014р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2015р. порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 26.02.2015р.

26.02.2015р. представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (а.с.41).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015р., в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 19.03.2015р.

19.03.2015р. представник позивача в судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.45).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28 (з подальшими змінами), на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

19.03.2015р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між публічним акціонерним товариством "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" (позивач- кредитор) та фізичною особою-підприємцем Сьомкою Любов'ю Вікторівною (відповідач- позичальник) укладено кредитний договір №014/Р4-01-07-1/148 від 25.02.2014р., відповідно до умов якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 52494,60 гривень, а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором. (п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди №014/Р4-01-07-1/148/1 від 05.03.2014р.) (а.с.10-21)

Кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 24 лютого 2017р. (останній день строку користування кредитом, в який позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за договором). (п.1.2. договору)

Кредит надається позичальнику на погашення боргових зобов'язань, які виникли згідно умов кредитного договору № 011/3659/131179 від 29.03.2013, укладеного між позичальником та кредитором. (п.1.3 договору)

Згідно з п. 2.1 договору, плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої ставки в розмірі 25 % річних.

Протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 25% річних, на рахунок нарахованих доходів кредитора №20689381484190 МФО 305653 в АТ "Райффайзен Банк Аваль". (п. 2.1. договору)

Відповідно до п. 2.2 договору, нарахування процентів за кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту); останній день строку користування кредитом не враховується.

Пунктом 4.1. договору сторони узгодили, що позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання за договором (в т.ч. здійснити повернення кредиту, сплатити проценти, комісії, пеню, штрафи , неустойку та інші платежі) в порядку, визначеному договором.

Позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами, в розмірі згідно з графіком. Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми кредиту та сплату процентів за його користування (п. 4.2 договору).

У додатку № 1 до договору сторони узгодили графік погашення кредитної заборгованості.

Позивач умови договору виконав, надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 52494, 60 грн., що підтверджується випискою по рахунку відповідача (а.с.25).

Як зазначає позивач, відповідач не виконує належним чином своїх зобов'язань згідно з договором, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 51 345 грн. 17 коп. та заборгованість за процентами за фактичне користування кредитними коштами у сумі 10169 грн. 52 коп.

На підставі п.10.2.1. договору, яким передбачено, що за кожен день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1926 грн. 12 коп.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав:

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позичкодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, де розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач належним чином свої зобов'язання за кредитним договором №014/Р4-01-07-1/148 від 25.02.2014р. не виконав, відсотки за користування кредитом не сплатив, заборгованість по кредиту складає 51345,17грн. Заборгованість відповідача перед позивачем по процентам за користуванням кредитом становить 10169,52 грн.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості за договором відповідачем до суду не надано.

На підставі викладеного, суд вважає, що порушення відповідачем зобов'язань за договором є підтвердженим матеріалами справи, відповідачем жодним чином не спростовано, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають до примусового стягнення заборгованість по кредиту у розмірі 51345,17 грн. та заборгованість по процентам за користуванням кредитом у розмірі 10169,52 грн.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення пені у розмірі 1926 грн. 12 коп., судом встановлено наступне:

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі-Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

На підставі п.10.2.1. договору, яким передбачено, що за кожен день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1926 грн. 12 коп.

Позивачем заявлена до стягнення пеня за прострочення виконання зобов'язання у сумі 1707,93 грн. за період з 26.03.2014 року по 20.01.2015 року.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, та встановлено, що здійснений позивачем розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 1926,12 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином з урахуванням вищевикладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 63440,81 грн. (заборгованість за кредитом у сумі 51345,17 грн. + заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 10169,52 грн. + пеня у сумі 1926,12 грн.).

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Сьомки Любові Вікторівни (50083, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. 23 Лютого, буд. 74, кв. 14, ідентифікаційний код 2216301564) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) непогашену суму кредиту у розмірі 51 345 грн. 17 коп., несплачені проценти у розмірі 10169 грн. 52 коп., пеню у розмірі 1926 грн. 12 коп. та суму судового збору у розмірі 1827 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.03.2015р.

Суддя Л.П. Кармазіна