Ухвала суду № 43184089, 17.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6791/14 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісна компанія» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Житлово-сервісна компанія» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 14.02.2014 №0000891501 та №0000911501.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи в лютому 2014 року Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено перевірку ТОВ «Житлово-сервісна компанія» з питань дотримання термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання в податковій звітності з орендної плати за 2013 рік.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 14.02.2014 №1/1501/33212404, відповідно до якого в ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення ТОВ «Житлово-сервісна компанія» строків сплати податкових зобов'язань по земельному податку, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.02.2014:

- №0000891501, відповідно до якого за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 680 887, 55 грн. зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 136 177, 51 грн.;

- №0000911501, відповідно до якого за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 302 001, 40 грн. зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 30 200, 14 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що на момент перевірки платника податків та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у податкового органу були відсутні підстави для встановлення платнику штрафу, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що Броварська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Згідно до пункту 46.1. статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 286.3 ст.286 Податкового кодексу України передбачено, що платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2013 ТОВ «Житлово-сервісна компанія» подано звітну податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік, відповідно до якої задекларовано щомісячну суму земельного податку за січень-листопад 2013 року у розмірі 75611,37 грн. та за грудень 2013 року у розмірі 75611,35 грн.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

21.02.2013 засобами електронного зв'язку до Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області позивачем було надіслано уточнюючу податкову декларацій №1 з плати за землю за 2013 рік, відповідно до якої задекларовано щомісячну суму земельного податку за січень-листопад 2013 року у розмірі 75602,05 грн. та за грудень 2013 року у розмірі 75602,00 грн.

11.09.2013 у результаті самостійного виявлення помилки по податкових зобов'язаннях з податку на землю та з урахуванням звітної нової та раніше уточнюючої декларації задвоєної суми сплати за оренду землі, яка склала щомісячно 151 213,42 грн., ТОВ «Житлово-сервісна компанія» було направлено до Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області нову уточнюючу податкову декларацію №2 з плати за землю за 2013 рік, в якій було вказано річну суму орендної плати в розмірі 907224,55 грн.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом визначено, що у позивача на кінець кожного звітного місяця в картці особового рахунку обліковувались нарахування по деклараціям від 21.02.2013 та від 15.01.2013 з урахуванням поточних платежів, здійснених підприємством. Зазначене обумовило виникнення недоїмки за березень, квітень, травень, липень та серпень 2013 року.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Житлово-сервісна компанія» з урахуванням уточнюючої податкової декларації №2 з плати за землю за 2013 рік сплачено податкові зобов'язання з орендної плати за землю, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 55-66), а тому на момент перевірки платника та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у податкового органу були відсутні підстави для встановлення платнику штрафу за затримку граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань у зв'язку із відсутню об'єкта для їх нарахування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 14.02.2014 №0000891501 та №0000911501 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.