Постанова № 43184090, 19.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6618/14 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київобленерго» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, в якому просив:

- визнати недійсним рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області Лісовської Вікторії Аркадіївни від 19 червня 2014 року № 13882729 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- зобов'язати реєстраційну службу Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області прийняти рішення про державну реєстрацію права приватної власності публічного акціонерного товариства «Київобленерго» на нерухоме майно - будівлю закритої трансформаторної підстанції № 278, що знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Велика Снітинка, вул. Щорса, буд. 2-Б, про що внести запис про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду - скасувати, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2014 року публічне акціонерне товариство «Київобленерго» з метою реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - закриту трансформаторну підстанцію № 278, що розташована за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Велика Снітинка, вул. Щорса, 2-Б, звернулось до реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 91).

Як вбачається з картки прийому заяви № 13243020 (а.с. 92), заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), подана ОСОБА_3., отримана державним реєстратором Лісовською В.А. та зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22.05.2014 за реєстраційним номером 6715963.

З карти прийому заяви судом встановлено, що разом із заявою про реєстрацію уповноваженою особою позивача державному реєстратору було подано наступні документи:

- технічний паспорт, серії та номер 3043.

- наказ № 59 від 31.03.1995 року;

- наказ № 141 від 02.08.1995 року;

- наказ № 167 від 05.05.2000 року;

- наказ № 22 від 30.01.2002 року;

- наказ № 432 від 21.11.2006 року;

- перелік № 1 від 01.07.1995 року.

За результатами розгляду заяви позивача та документів, що до неї додані, державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області Лісовською Вікторією Аркадіївною прийнято рішення від 11.06.2014 № 13694501, яким на підставі пункту 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, розгляд заяви публічного акціонерного товариства «Київобленерго» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зупинено.

Підставою для прийняття вказаного рішення стала та обставина, що заявником не надано документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт нерухомого майна, державну реєстрацію права власності на який вимагає здійснити позивач.

У зв`язку з неусуненням позивачем обставин, що стали підставою для зупинення розгляду його заяви про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, відповідачем прийнято рішення від 19.06.2014 № 13882729 про відмову у державній реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - закриту трансформаторну підстанцію № 278, що розташована за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Велика Снітинка, вул. Щорса, 2-Б.

Вважаючи вказане рішення державного реєстратора протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення державного реєстратора прийняте в межах повноважень та у відповідності з вимогами Закону.

Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі - Закон).

Колегія суддів зазначає, що для встановлення протиправності дій відповідача необхідним є з'ясування питання відповідності вчинення оскаржуваних дій по здійсненню реєстрації права власності на нерухоме майно державним реєстратором та наявності повноважень на їх здійснення вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Порядок подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень визначено ст. 16 Закону, якою передбачено наступне.

Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Якщо об'єкт нерухомого майна розміщений у межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, заява про державну реєстрацію прав подається до одного з таких органів на вибір заявника.

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Аналогічні положення містить і Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. N 868 (далі по тексту - Порядок).

На підтвердження виникнення у ПАТ «Київобленерго» права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме ЗТП № 278, що знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Велика Снітинка, вул. Щорса, 2 «Б» позивачем було надано відповідачу перелік нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» під час його корпоратизації станом на 01.07.1995 по Київській області в розрізі структурних підрозділів (а.с. 19-20), а також наказ Міністерства палива та енергетики України від 21.11.2006 року № 452 «Про затвердження переліку нерухомого майна ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго», виданий на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 17 березня 2005 по справі № 39/91.

З наведеного вбачається, що заявником подано документи для державної реєстрації прав, що підтверджують виникнення права власності у відповідності з вимогами закону.

Частиною першою статті 22 Закону України № 1952-IV визначено, що у разі, якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

Підставою для прийняття рішення від 11.06.2014 № 13694501 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було неподання у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації права власності, а саме документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт нерухомого майна, державну реєстрацію права власності на який вимагає здійснити позивач.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Наведене положення законодавства відображено також і в абзаці 3 п. 4 Порядку № 868.

Посилання відповідача на п. 49 Порядку № 868, згідно з вимогами якого для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, колегія суддів оцінює критично, оскільки, як вбачається з матеріалів справи об'єкт нерухомого майна - закрита трансформаторну підстанцію № 278, що розташована за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Велика Снітинка, вул. Щорса, 2-Б, побудована у 1985 році та не відноситься до новозбудованих об'єктів.

З аналізу наведених вище положень законодавства випливає, що надання заявником документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт нерухомого майна, не вимагається, у зв'язку з чим у державного реєстратора були відсутні підстави для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення відповідача про відмову у державній реєстрації, підставою для відмови було визначено п. 5-4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з яким у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.

Оскільки, як встановлено колегією суддів, подання документів що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт нерухомого майна, не передбачено Законом, суд приходить до висновку, що рішення про відмову у державній реєстрації, прийняте з підстав неподання таких документів, є протиправним.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Інших підстав для відмови суб'єктом владних повноважень в оскаржуваному рішенні про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень не зазначено.

У вимогах адміністративного позову позивач просив визнати оскаржуване у даній справі рішення державного реєстратора недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року N 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

При цьому суди повинні мати на увазі, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

З огляду на положення пункту 1 частини другої статті 162 КАС України у разі визнання акта незаконним суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що оскаржуване у даній справі рішення державного реєстратора є актом індивідуальної дії, а тому з метою повного захисту прав позивача, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 11 КАС України, таке рішення повинне бути визнане протиправним та підлягає скасуванню.

Розглядаючи вимоги адміністративного позову про зобов'язання реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області прийняти рішення про державну реєстрацію права приватної власності публічного акціонерного товариства «Київобленерго» на нерухоме майно - будівлю закритої трансформаторної підстанції № 278, що знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район, с. велика Снітинка, вул. Щорса, буд. 2-Б, про що внести запис про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор, зокрема, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації (ч.4 ст. 9 цього Закону).

Частиною першою статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Аналіз наведених положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави стверджувати, що державна реєстрація є дискреційним повноваженням державного реєстратора, а вчиненню реєстраційної дії передують етапи перевірки поданих документів у відповідності з чітко установленою законодавством процедурою.

Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача щодо зобов'язання державного реєстратора провести реєстрацію заявлених прав та про наявність підстав для зобов'язання державного реєстратора розглянути подані документи повторно, оскільки суд не може перебирати на себе повноваження державного органу, до компетенції якого законодавством віднесено вирішення визначених питань.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки постанови суду першої інстанції в частині та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним так, як прийняте з порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувану постанову належить скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 41, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київобленерго» задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Київобленерго» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області Лісовської Вікторії Аркадіївни від 19 червня 2014 року № 13882729 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зобов'язати державного реєстратора реєстраційної службу Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області повторно розглянути заяву публічного акціонерного товариства «Київобленерго» про державну реєстрацію права приватної власності публічного акціонерного товариства «Київобленерго» на нерухоме майно - будівлю закритої трансформаторної підстанції № 278, що знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район, с. велика Снітинка, вул. Щорса, буд. 2-Б.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Постанову в повному обсязі виготовлено 19.03.2015 року

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.