Ухвала суду № 43184086, 17.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3634/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Ветропак Гостомельський Склозавод» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2013 № 0000162204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Ірпінська ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Київській подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувальним засобом при розгляді справи не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2013 року посадовими особами Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мін доходів у Київській області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання Публічним акціонерним товариством «Ветропак Гостомельський Склозавод» вимог податкового законодавства при обчисленні та сплаті податку на додану вартість за результатами здійснення фінансово-господарської операції з фізичною особою-підприємцем Марчуком Б.П. за серпень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 16.01.2013 № 123/22-4/00333888.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.02.2013 № 0000162204, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 35347 грн. 50 коп., з яких: 28278 грн. 00 коп. - за основним платежем, 7069 грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Підставою для донарахування позивачу податкового зобов`язання з податку на додану вартість за серпень 2012 року на суму 28278 грн. 00 коп. є висновки податкового органу про нікчемність правочинів контрагента позивача - фізичної особи-підприємця Марчука Б.П., що здійснювались ним, як покупцем так і постачальником товару (послуг).

Як встановлено судом першої інстанції, факт здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентом підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, прибутковими ордерами, товарно-транспортними накладними, виписками по рахунках, тощо, які відповідають вимогам чинного законодавства та мають усі необхідні реквізити, необхідні для надання їм юридичної сили і доказовості.

В силу приписів пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 (діє з 16.12.2011), податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

У свою чергу, пунктом 1 зазначеного Порядку передбачено, що податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, тобто, у даному випадку - контрагент позивача, що отримав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Враховуючи, що у період виконання господарського зобов'язання фізична особа - підприємець Марчук Б.П. був зареєстрований у встановленому законом порядку як платник податку на додану вартість, контрагент позивача у цей період не був позбавлений права на складання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, податкових накладних.

Наявність у суб`єкта господарської діяльності первинних документів бухгалтерського обліку, а саме: видаткових накладних, податкових накладних, прибуткових ордерів, банківських виписок, тощо є підставою для відображення показників податкового кредиту підприємства за звітні періоди у регістрах бухгалтерського обліку та податковій звітності, якщо податковий орган не доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності.

При цьому, обов'язок доведення таких фактів покладається на податковий орган у спосіб проведення перевірки та оформлення її результатів шляхом складення акту, який є носієм доказової інформації та повинен містити усі відомості про виявлені порушення законодавства, у тому числі, аналіз товарності правочинів та реальності настання їх умов.

Факт постачання фізичною особою - підприємцем Марчуком Б.П. на користь позивача товару та оплати його вартості підтверджується документально, господарську операцію належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Про отримання позивачем товару свідчать також докази його прийняття, подальшого зберігання, використання та реалізації.

Так, в матеріалах справи наявні: складені сторонами правочинів видаткові накладні, які містять повну інформацію про товари, їх кількісне та вартісне вираження; товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання уповноваженим представником позивача товару від контрагента, прибуткові ордери, акт звірки розрахунків тощо.

Виготовлення з отриманого склобою наступної продукції - безбарвних пляшок Morosha 500 ml та зелених пляшок Obolon Premium 500 m, а також її подальша реалізація наступним контрагентам - одержувачам підтверджується звітами по витратам склобою на виробництво за серпень 2012 року, внутрішніми актами завантаження автомобіля, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, тощо.

У свою чергу, в матеріалах справи містяться копії державного акту на право власності на земельну ділянку та інвентаризаційної справи, які свідчать про наявність у позивача на праві власності складських та виробничих приміщень та про можливість забезпечення зберігання придбаного у фізичної особи - підприємця Марчука Б.П. товару.

Крім того, до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема, виробництво порожнистого скла.

Зазначені обставини підтверджують можливість здійснення позивачем операцій з придбання у фізичної особи - підприємця Марчука Б.П. склобою змішаного та безбарвного, з урахуванням видів його економічної діяльності, та використання вказаних матеріальних активів безпосередньо у господарській діяльності платника податку на додану вартість.

Слід також зазначити, що відсутність у контрагента позивача - фізичної особи - підприємця Марчука Б.П. достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень та інших основних засобів не може однозначно свідчити про невиконання цим суб`єктом договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказана фізична особа-підприємець не була позбавлена права укладати з іншими суб`єктами господарювання субпідрядних договорів, договорів оренди обладнання, транспортних засобів, тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності.

На час прийняття рішення у даній справі відомостей щодо наявності вироку суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, стосовно вчинення злочинів під час провадження фізичною особою - підприємцем Марчуком Б.П. фіктивного підприємництва, представником відповідача суду не надано.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, висновок податкового органу про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем Марчуком Б.П., є безпідставним та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях посадових осіб податкового органу.

Обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Так, позивач в силу покладеного на нього обов`язку сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, визначені податковим законодавством, вступає у відповідні податкові правовідносини з державою та не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а отже не володіє інформацією відносно виконання контрагентом власних податкових зобов'язань перед бюджетом, а відтак і не може зазнавати негативних наслідків у зв`язку з протиправними діяннями інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 04.02.3013 № 0000162204, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 28278 грн. 00 коп. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7069 грн. 50 коп., є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 19.03.2015 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.