Рішення № 43180359, 18.03.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-791/384/2015р. Головуючий в І інстанції Черниш О.Л.

Категорія: 27 Доповідач: Радченко С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року березня місяця 18 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Радченка С.В.

Суддів: Колісниченка А.Г., Капітан І.А.

при секретарі: Грицак А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу та рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 04 грудня 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, законним представником яких є ОСОБА_4, про стягнення заборгованості, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання договору поруки припиненим,

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «Дельта Банк» (далі - Банк) звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому посилалися на ту обставину, що між акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 30.09.2008 року було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 було надано кредитні кошти у вигляді одного траншу у розмірі 100000 доларів США. Відповідно до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитом від 08.12.2011 року АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору. Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується договором поруки від 30.09.2008 року між акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 згідно з яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором. Боржник і поручитель несуть перед кредитором солідарну відповідальність. В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав та не здійснював погашення заборгованості за кредитом та відсотками у встановлені договором порядку та строки. Станом на 20.11.2013 року у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 1 313 969, 92 грн., яку просили стягнути на користь Банку солідарно з обох відповідачів.

Дніпровським районним судом м. Херсона відкрито провадження за позовною заявою (а.с.61).

Під час розгляду справи Дніпровським районним судом м.Херсона було встановлено, що відповідач (позичальник) ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до подачі позовної заяви до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.02.2014 року провадження у справі було закрито на підставі п.6 ст.205 ЦПК України . Ухвалою апеляційного суду Херсонської області скасовано ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона про закриття провадження у справі.

Ухвалами Дніпровського районного суду м. Херсона від 01.04.2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залучено співвідповідачами в справі, та справу передано за підсудністю до Комсомольського районного суду м.Херсона (а.с.87, 90).

Ухвалою Комсомольського районного суду м.Херсона від 26.09.2014 року позовна заява ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4, як поручителя за кредитним договором, залишена без розгляду з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України (якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду) (а.с.169).

16.10.2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду із заявою про зміну предмету спору, в якій зазначив, що після померлого боржника ОСОБА_1 залишилися спадкоємці: його малолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які відповідно до закону вважаються такими, що прийняли спадщину. За заявою Банку зазначені особи були залучені до справи у якості співвідповідачів, оскільки відповідають за кредитними зобов'язаннями спадкодавця. Також за клопотанням Банку у якості законного представника неповнолітніх відповідачів була залучена їхня мати ОСОБА_4 Станом на 24.08.2014 року (на день смерті боржника) заборгованість за кредитним договором складає 1 286 588, 45 грн., яку просили стягнути на користь банку зі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як правонаступників боржника.

Ухвалою Комсомольського районного суду м.Херсона від 04.12.2014 року закрито провадження у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 04.12.2014 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання договору поруки припиненим задоволено.

Визнано припиненим договір поруки за №2311861 від 30.09.2008 року, укладений між ОСОБА_4 та акціонерно-комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк».

В апеляційній скарзі на ухвалу Комсомольського районного суду м.Херсона від 04.12.2014 представник ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить про скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду. Апеляційна скарга вмотивована тим, що підстава для закриття цивільної справи, на яку послався суд у своїй ухвалі, стосується виключно підвідомчості розгляду справ.

В апеляційній скарзі на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 04.12.2014 представник ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи в частині відмови у задоволенні позовних вимог Банку, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Банку у повному обсязі.

В письмових запереченнях, які надійшли на адресу апеляційного суду, ОСОБА_4 просить відхилити доводи апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість судових рішень в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Банку на ухвалу та рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 04.12.2014 року підлягають частковому задоволенню.

Так, постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України в частині позовних вимог Банку до ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер. В ході розгляду справи було встановлено, що 03.02.2014 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 заведено спадкову справу на майно померлого ОСОБА_1 Спадщина була прийнята дітьми спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі (пункт 5 статті 1219, стаття 1282 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 01.04.2014 року за клопотанням Банку про залучення до участі у справі правонаступників відповідача залучено співвідповідачами в справі дітей спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.87).

За змістом статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» за правилами цивільного судочинства розглядаються спори щодо договорів та інших правочинів, укладених відповідно до норм ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для розгляду даного спору в порядку цивільного судочинства є помилковим та таким, що не ґрунтується на вимогах закону, а ухвала суду про закриття провадження в справі підлягає скасуванню.

Відмовляючи ПАТ «Дельта Банк» у задоволенні позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів про звернення з вимогою до спадкоємців боржника. Крім того, не надано доказів передачі прав вимоги за кредитним договором Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк».

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, зроблені з неповним з'ясуванням обставин справи та суперечать вимогам матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11399482000, за умовами якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 100000 доларів США, а останній зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі (а.с.7).

08.12.2011 року між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та публічним акціонерним товариством «Дельта банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначеним Договором, «УкрСиббанк» передає ПАТ « Дельта банку» права вимоги за кредитними договорами та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ « Дельта банк» замінює ПАТ «УкрСиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників до ПАТ «Дельта Банк» переходить(відступається) право вимагати (замість «УкрСиббанку») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с.48).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що факт переходу права вимоги до позивача підтверджується копією витягу з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами між АТ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк», копією акту приймання-передачі документації за кредитним договором. Крім того, відповідно до наданого Банком витягу з Додатку №1 до договору купівлі-продажу прав вимоги вбачається, що перехід права вимоги відбувся і відносно кредитного договору, де боржником є ОСОБА_1 (а.с.265).

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відсутність доказів передачі прав вимоги за кредитним договором Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» є помилковими, а рішення суду є таким, що підлягає скасуванню з ухваленням в частині позовних вимог Банку нового рішення.

Вирішуючи виниклий між сторонами спір в частині позовних вимог Банку до правонаступників боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом установлено, що між акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 30.09.2008 року було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 було надано кредитні кошти у вигляді одного траншу у розмірі 100000 доларів США.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер. 04.03.2014 року до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини надійшла претензія від кредитора ПАТ «Дельта Банк».

На день смерті ОСОБА_1 мав кредитну заборгованість у розмірі 1 286 588, 45 грн., що підтверджується розрахунком (а.с.216), достовірність якого не спростована сторонами в справі.

Відповідно до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитом від 08.12.2011 року АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору.

Статті 1216, 1218 ЦК України передбачають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Як роз'яснено п. 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спорів щодо виконання зобов'язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати таке. З урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

За таких обставин, колегія суддів виходить до висновку про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише у межах вартості спадкового майна.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого боржника ОСОБА_1 не видавалися. Обсяг та вартість фактично прийнятого відповідачами в справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадкового майна не встановлювалася та з наявних в матеріалах справи доказів встановити їх неможливо.

Судом апеляційної інстанції, на виконання вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, було роз'яснено представнику позивача про його обов'язок довести обставини, на які Банк посилається у своєму позові, а саме визначити обсяг та вартість спадкового майна, яке було прийнято спадкоємцями ОСОБА_1 та за рахунок якого можна задовольнити вимоги кредитора.

Представник Банку, вважаючи, що обов'язок доказування зазначеної обставини лежить на відповідачах просив задовольнити позовні вимоги у тому вигляді, як вони були подані у суді першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем на обґрунтування своїх вимог не надано відомостей про обсяг та вартість отриманого відповідачами у спадщину майна, не враховано той факт, що спадкоємцями є малолітні діти, та не визначено, чи можуть вони відповідати за зобов'язаннями в силу відсутності цивільної дієздатності, обсяг майна не виділений та не визначений, що унеможливлює визначення розміру стягнення заборгованості за укладеним померлим ОСОБА_1 договором, а тому позовні вимоги Банку задоволенню не підлягають.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядається, як не оскаржене сторонами.

Згідно із п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу та рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 04 грудня 2014 року задовольнити частково.

Ухвалу Комсомольського районного суду м.Херсона від 04 грудня 2014 року скасувати.

Рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 04 грудня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, законним представником яких є ОСОБА_4, про стягнення заборгованості відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення набирає чинності після проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: