Ухвала суду № 43162535, 11.03.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.03.15р. Справа № 904/4108/14За скаргою: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" , м. Київ

на дії органів державної виконавчої служби

У справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" , м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська Теплоцентраль",

м. Дніпродзержинськ

про стягнення 88 892 747,45 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від Позивача (скаржник): Конопліцький І.В., представник, довіреність №14-10 від 17.01.15р.

Від Відповідача: представник не з'явився

ВДВС:представник Шпак О.М., довіреність № б/н від 29.12.2014р.

СУТЬ СПОРУ:

19.01.2015р. надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" в порядку статті 121-2 ГПК України на дії органів Державної виконавчої служби, в якій скаржник просить суд:

визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 26.12.2014р. про зупинення виконавчого провадження ВП №44521547 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.14р. №904/4108/14;

визнати недійсною постанову від 26.12.14р. ВП №44521547 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.14р. №904/4108/14;

зобов'язати орган ДВС скасувати постанову від 26.12.14р. ВП №44521547 про зупинення виконавчого провадження;

зобов'язати орган ДВС поновити виконавче провадження ВП №44521547, про що винести відповідну постанову.

Скаржник обґрунтовує скаргу тим, що постанову органу ДВС про зупинення виконавчого провадження винесено безпідставно, оскільки положення п.3.7 ст.3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" передбачають зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання рішень щодо підприємства цього комплексу із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року. Водночас, органом ДВС зупинене виконавче провадження відносно боржника - ПАТ "Дніпродзержинська Теплоцентраль" із стягнення заборгованості, яка виникла після 01 січня 2013року. В підтвердження правової позицій скаржник посилається на Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рn/2012 зі справи №1-26/2012 (справи про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу).

Представник Відповідача подав відзив на скаргу (а.с. 174-175), в якому зазначив про те, що на виконання вимог ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" 15.12.2014 року ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" подало до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України заяву про зупинення виконавчого провадження, обґрунтовуючи її тим, що відповідно п. 15 ст. 37 до Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" з 28.11.2005 року внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, що підтверджується випискою з реєстру від 26.11.2014 року. Отже, боржник вважає, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню.

До відзиву на скаргу Відповідач подав:

- копію виписки з реєстру ППЕК від 26.11.2014 р.;

- копію Постанови ВГСУ від 15 січня 2015 року в справі № 911/3281/13;

- копію постанови ВГСУ від 04 лютого 2015 року в справі № 922/1670/13;

- копію довіреності.

24.02.15р. представник Державної виконавчої служби України подав заперечення на скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (а.с. 192-194), в яких зазначив про те, що відповідно до пункту 15 частини 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню в разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Оскільки боржника - ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та заборгованість за виконавчим документом виникла у зв'язку з неповними розрахунками за енергоносії, державним виконавцем 26.12.2014 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 44521547. Крім того, пунктом 6.1 статті 6 Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» передбачено, що однією з умов застосування кожного механізму погашення заборгованості, встановленого цим Законом, є підтвердження учасниками розрахунків сум заборгованості в тій частині, яку передбачається погасити на умовах, визначених цим Законом. Матеріали виконавчого провадження №44521547 свідчать про те, що розрахунки сум заборгованості між сторонами виконавчого провадження не проводились. Щодо зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання рішень із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, представник ДВС пояснив, що п.15 ст.37 Закону України не передбачено зупинення виконавчого провадження в частині, або в разі зупинення виконавчого провадження - поновлення виконавчого провадження в частині. Також, орган ДВС посилається на судову практику зі спірного питання, а саме постанову Вищого господарського суду України від 15.01.2015 року у справі №911/3281/13.

При розгляді скарги судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.14р. по справі №904/4108/14 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська Теплоцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" суму основного боргу у розмірі 72030807,69 грн. за період з січня по грудень 2013 року, пеню у розмірі 4896685,37 грн., 7% штрафу на суму 5143519,46 грн., суму, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 4874546,94 грн., 3% річних 1947187,99 грн., пені у розмірі , 7% штрафу у розмірі та судові витрати по справі у розмірі 73080,00грн. (а.с. 144-148).

Зі змісту рішення видно, що стягнута судом сума складається із заборгованості за спожитий газ, суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, 3% річних та штрафних та фінансових санкцій за загальний період з січня по грудень 2013 року.

Для виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014р. виданий наказ від 28.07.2014 року (а.с. 151).

29.08.2014 Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження ВП №44521547 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №904/4108/14 від 28.07.2014 р.

З 28.11.2005 року ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, що підтверджується випискою з реєстру від 26.11.2014 року (а.с. 181).

26.12.2014 року Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №44521547 на підставі п.15 ч. 1 ст. 37, 39 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 160).

Зважаючи на встановлені обставини, враховуючи пояснення сторін та органу державної виконавчої служби, суд керується наступним.

Відповідно до п.15 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі, зокрема, внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України (п. 3.1 ст.3 Закону).

Так, Порядок ведення реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості, та користування його даними, затверджений постановою КМУ від 7 грудня 2005 р. N 1163.

Згідно з абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

В силу п. 3.4 ст.3 Закону процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2016 року.

Також у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

- заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка, підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена (п.1.7 ст.1 Закону);

- розрахункова дата - дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2013 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року (п.1.8 ст.1 Закону).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року по справі №1/26-2012 в аспекті конституційного звернення положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України „Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року № 2711-IV з наступними змінами треба розуміти так, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, та яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, встановлено право на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини в своїх судових рішеннях неодноразово нагадував, що право на справедливий суд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, захищає також право на виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, що поважає принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї з сторін (див., зокрема, рішення у справі "Кацюк проти України" (заява N 58928/00) від 05.04.2005р., рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року, Збірка рішень та ухвал 1997-II, стор. 510-511, пункт 40; "Бурдов проти Росії", заява N 59498/00, пункт 34, CEDH 2002-III; рішення у справі "Жасіньєне проти Литви" від 6 березня 2003 року, заява N 41510/98, пункт 27; рішення у справі "Руіану проти Румунії" від 17 червня 2003 року, заява N 34647/97).

Враховуючи викладене, а також те, що в силу положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 124 Конституцій України, ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ст.115 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання, суд погоджується з аргументами Стягувача - ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" про те, що виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області №904/4108/14 від 28.07.2014 року зупинене органом виконавчої служби необгрунтовано, оскільки:

за наказом суду стягується заборгованість за неповні розрахунки за енергоносії, яка виникла після 01 січня 2003 року;

положення Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", які вводять тимчасові обмеження у виконанні судового рішення, стосуються виконавчого провадження щодо заборгованості за неповні розрахунки за енергоносії, яка визначається відповідно до положень цього Закону, який вказує на заборгованість, що виникла до 01 січня 2003року;

правильне тлумачення та застосування спірних положень Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" дано рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 року по справі №1/26-2012, який однозначно вказав на те, що включення боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є єдиною і достатньою підставою для зупинення виконавчого провадження;

зупинення виконавчого провадження №904/4108/14 за постановою органу ДВС від 26.12.2014 року порушує право стягувача - ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" на справедливий суд.

Згідно з роз'ясненнями, наданими в п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду, України "Про деякі питання виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. №9, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене, скарга задовольняється, окрім частини про зобов'язання органу ДВС скасувати постанову від 26.12.14р. ВП №44521547 про зупинення виконавчого провадження, оскільки це питання вирішується судом шляхом визнання цієї постанови недійсною в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 86, 1212 ГПК України -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 26.12.2014р. про зупинення виконавчого провадження ВП №44521547 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.14р. №904/4108/14.

Визнати недійсною постанову від 26.12.14р. ВП №44521547 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.14р. №904/4108/14.

Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України поновити виконавче провадження ВП №44521547, про що винести відповідну постанову.

Щодо зобов'язання органу ДВС скасувати постанову від 26.12.14р. ВП №44521547 в цій частині скаргу відхилити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом 10-ти днів в порядку встановленому для оскарження судових рішень.

Суддя Н.Б. Кеся