Ухвала суду № 4315948, 16.07.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2009 року № 22-а-11984/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Онишкевича Т.В., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання: Тарнавська Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову господарського суду Хмельницької області від 16 липня 2008 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкових повідомлень рішень ,-

В С Т А Н О В И Л А:

03 червня 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень № 0005872300/3 від 22.05.08р., № 0005872300/2 від 12.03.08р., №0005872300/1 від 08.01.08р., №0005872300/0 від 12.12.07р. про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток, штрафних санкцій, які прийняті на підставі акту перевірки №3181-23-31952591 від 28.11.07р. та за результатами адміністративного оскарження , за порушення вимог п.5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств».

Вважає, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства. Наголошує на тому, що в акті перевірки зазначено про порушення позивачем пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема, при списанні в 4 кварталі 2005 року кредиторської заборгованості, яка рахувалась перед ПМП «Зоря» м. Красилів. З вказаним висновком позивач не погоджується з врахуванням того, що підпункт 5.2.1 п.5.2 ст. 5 вказаного Закону не містить вимоги про те, що при списанні кредиторської заборгованості у зв'язку із закінченням строків позовної давності валові витрати коригуються на суму такої заборгованості. Також звертає увагу суду на те, що інші норми даного закону, а також будь - які інші нормативно - правові акти України не містять вимоги щодо коригування валових витрат при списанні кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Зауважує, що згідно форми Декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. N 143, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за № 271/7592 коригування валових витрат проводиться в рядку 5 «Коригування валових витрат» Декларації з податку на прибуток підприємства. Згідно Порядку складання Декларації з податку на прибуток підприємства (затвердженого наказом ДПА України від 29,03.2003 р. N 143 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за № 271/7592) рядок 5 Декларації складається із сум рядків 05.1, 05.2, 05.3. Рядок 05.1 заповнюється на підставі вимог пункту 5.10 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який не регулює правила податкового обліку безнадійної кредиторської заборгованості, з врахуванням чого коригування суми валових витрат, які відображається в рядку 05.1 Декларації, не стосується порядку списання в податковому обліку суми кредиторської заборгованості з простроченим строком позовної давності. Також наголошує на тому, що підпункт 5.2.7 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлює порядок збільшення валових витрат на суми витрат, які не були враховані в минулих звітних періодах, а отже, не стосується порядку податкового обліку простроченої кредиторської заборгованості. Зазначає, що в рядку 05.3 у складі валових витрат відображається сума кредиторської заборгованості покупця, яка погашається таким покупцем, але раніше була віднесена до валових витрат в порядку врегулювання сумнівної заборгованості, визначеному ст. 12 вищевказаного Закону.

Звертає увагу на те, що чинним законодавством України чітко визначено випадки коригувань: валових витрат та порядок їх коригування, інших випадків коригування валових витрат, ніж визначено Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, законодавство не містить , в тому числі і порядку коригування валових витрат на суму списаної кредиторської заборгованості у зв'язку із закінченням строків позовної давності.

Також просить суд врахувати ту обставину, що закінчення строку позовної давності визначає лише неможливість особи звернутися до суду про захист свого права, і закінчення строку позовної давності позбавляє боржника права на погашення своєї заборгованості, тобто не списує з підприємства - боржник обов'язок оплатити борг.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 16 липня 2008 року позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції №0005872300/0 від 12.12.2007р., №0005872300/1 від 08.01.08р., №0005872300/2 від 12.03.2008р., № 0005872300/3 від 22.05.08р.

Відповідач дану постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову, та винести нову, якою в позові відмовити.

В апеляційній скарзі покликається на те, що відповідно до пп. 1.2.1 п.11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва ( обігу ) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата списання коштів з банківських рахунків платника на оплату товарів ( робіт, послуг ), а у разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт ( послуг ) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт ( послуг ).

Наявність кредиторської заборгованості у ВАТ «Старокостянтинівський молочний завод» свідчить про те, що валові витрати були визначені за оприбуткуванням отриманих послуг платником податків без їх оплати.

Згідно з пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР, зі змінами і доповненнями) (далі Закон України №334/94-ВР) платник податку - покупець на дату оприбуткування товару або на дату фактичного отримання результатів робіт (послуг) збільшує валові витрати виробництва. При цьому в разі затримки оплати вартості товарів (робіт, послуг) у покупця виникає кредиторська заборгованість.

Якщо сума такої заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишилась нестягнутою після закінчення терміну позовної давності (загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-ІV), вона підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги та на підставі пп..4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону №334/94-ВР включається до складу його валових доходів.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України №334/94-ВР передбачено «валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Позивач не проводив здійснення компенсації вартості послуг, які отримав фактично безоплатно, а тому і не вправі був відносити їх вартість до валових витрат, бо їх вартість не відповідає визначенню валових витрат наведених в п.5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У ході апеляційного розгляду представники позивача Онуфрійчук С.В. та Кучин Т.І. надали пояснення та вважають, що відповідачу слід відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року у редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями ( далі - Закону) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 4.1 ст. Закону визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає, згідно підпункту 4.1.6 також доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Згідно п. 1.22.1, п. 1.22 ст. 1 Закону до безповоротної фінансової допомоги належать суми заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

У відповідності до п.5.1 Закону валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2 зазначеного закону визначено склад валових витрат, до яких крім іншого згідно. п. п. 5.2.1 включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п. 11.2.1. ст. 11 Закону, якою встановлені правила ведення податкового обліку ,даток збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дат фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Оскільки вартість послуг залишилася не сплаченою по закінченні строку позовної давності така заборгованість відповідно до пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безповоротною фінансовою допомогою у розумінні п.1.22 ст. 1 Закону і тому Дочірнім підприємством «Старокостянтинівський молочний завод» правомірно збільшено валовий дохід в 4 кварталі 2005 року на   суму кредиторської заборгованості.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, є правильними і відповідають вимогам матеріального права та дійсним обставинам справи.

В ході перевірки встановлено факт порушення п. п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року у редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 року зі змінами та доповненнями - в ІV кварталі 2005 року при списанні кредиторської заборгованості, яка рахувалась перед ПМП «Зоря» м. Красилів, не зменшено валові витрати в сумі 406822.92 грн., оскільки ним фактично не понесено витрат, в результаті чого занижено нарахування податку на прибуток за ІV квартал 2005 року в сумі 101700 грн.

В результаті цього, внаслідок допущеного порушення податковим органом зроблено висновок про донарахування позивачу 101700 грн. податку на прибуток згідно вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі акту перевірки №3181-23-319525910 від 28.11.2007 р. Старокостянтинівською ОДПІ, прийнято податкове повідомлення-рішення №0005872300/0 від 12.12.2007 р., яким визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 152550 грн. (в.т.ч. 101700 грн.-за основним платежем, 50850.00 грн.-за штрафними санкціями).

Колегія суддів враховує, що пункт 5.1 статті 5 Закону не встановлює порядку ведення податкового обліку, а дає лише поняття валових витрат та їх складу.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачена норма, яка б зобов'язувала платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суму товарів (послуг), віднесених до валових витрат по першій з подій, у разі не сплати товарів (послуг) у межах строку позовної давності та віднесення такої кредиторської заборгованості до валового доходу відповідно до вимог п.4.1.6 статті 4 Закону.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки донарахування позивачу спірними повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 101700 грн. та відповідно і застосування штрафних санкцій на суму 50850 грн. є неправомірними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 16 липня 2008 року у справі № 10/379-НА - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 21.07.2009 року.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді Т.В.Онишкевич

В.В.Ніколін