Ухвала суду № 43159326, 16.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 р. Справа № 876/7100/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Кухтея Р.В., Обрізка І.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Нововолинський завод залізобетонних виробів» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року у справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Нововолинський завод залізобетонних виробів» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування наказу,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з додатковою відповідальністю «Нововолинський завод залізобетонних виробів» звернулося з адміністративним позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування наказу «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» від 05.05.2014 року № 267.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на запити Нововолинської ОДПІ підприємством було надано у повному обсязі інформацію щодо господарських операцій із ТОВ «Агат-1», ТОВ «Енергомур», ТОВ «Бізнес Формат Індустрія», а також були надані усі необхідні первинні документи на підтвердження факту вчинення господарських операцій з контрагентами, відтак, підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог п. п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу Українивідсутні, у зв'язку з чим просить скасувати наказ «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» від 05.05.2014 року № 267.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що у контролюючого органу були наявні підстави, передбачені статтею 78 ПК України, у прийнятті наказу про проведення позапланової виїзної перевірки ТДВ «Нововолинський завод залізобетонних виробів», оскільки позивач не в повній мірі виконав обов'язок щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до п.п. 20.1.2, 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Згідно п.73.3 ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Судом встановлено, що на адресу державної реєстрації ТДВ «Нововолинський завод залізобетонних виробів» Нововолинською ОДПІ було надіслано інформаційні запити від 06.11.2013 року № 949/22-13, від 15.01.2014 року № 103/15-19, від 28.02.2014 року № 25, згідно з якими позивачу необхідно було надати письмові пояснення та їхнє документальне підтвердження (копії первинних бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювались) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ «Агат-1» за червень 2012 року, із ТОВ «Енергомур» за серпень-вересень 2013 року, ТОВ «Бізнес Формат Індустрія» за червень 2012 року.

Листами від 20.11.2013 року № 200, від 05.02.2014 року № 25, від 26.03.2014 року № 56 позивач надав інформацію по господарських операціях із ТОВ «Агат-1» за червень 2012 року, із ТОВ «Енергомур» за серпень-вересень 2013 року, ТОВ «Бізнес Формат Індустрія» за червень 2012 року та надав наявні у нього фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів по укладеним правочинам та господарські договори.

Наказом Нововолинської ОДПІ від 05.05.2014 року № 267 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» на підставі п.п. 20.1.4 п. 20 ст. 20, п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТДВ «Нововолинський завод залізобетонних виробів» з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків із ТОВ «Агат-1», із ТОВ «Енергомур», із ТОВ «Бізнес Формат Індустрія» за період з 01.06.2012 року по 31.12.2013 року.

На підставі оскаржуваного наказу від 05.05.2014 року № 267 та направлень на перевірку від 06.05.2014 року № 227/22, № 226/22 посадовими особами Нововолинської ОДПІ було здійснено виїзд за місцем знаходження ТДВ «Нововолинський завод залізобетонних виробів» з метою проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків із ТОВ «Агат-1», ТОВ «Бізнес Формат Індустрія», ТОВ «Енергомур» та складено акт від 06.05.2014 року № 14/22 «Відмови від допуску посадових осіб Нововолинської ОДПІ до проведення позапланової виїзної документальної перевірки». Як вбачається з акту від 06.05.2014 року № 14/22 директор ТзДВ «Нововолинський завод залізобетонних виробів», отримавши копію наказу від 05.05.2014 року № 267 та ознайомившись із направленнями на перевірку від 06.05.2014 року № 227/22 № 226/22, відмовив у допуску до проведення перевірки, про що було зроблено запис у направленнях.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланову; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка відповідно до абз.3 п.п.75.1.2 п.75.2 ст.75 ПК України не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених згаданим Кодексом.

Згідно п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Сторона позивача не заперечує тієї обставини, що податковим органом в межах наданих повноважень надано зазначені запити та одночасно доводить, що підприємством належно виконано вимоги Нововолинської ОДПІ.

При цьому суд першої інстанції підставно вказав, що всупереч вимог викладених у запитах від 06.11.2013 року № 949/22-13 та від 28.02.2014 року № 261/22-13 позивач не надав документів, які підтверджували б факт і умови зберігання товарно-матеріальних цінностей, сальдо розрахунків з відповідними постачальниками, документів на підтвердження повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій.

Наведених обставин жодними доказами не спростовує сторона апелянта.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.160, 195, 1967, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Нововолинський завод залізобетонних виробів» залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року у справі №803/883/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П. Сапіга

Судді: Р.В. Кухтей

І.М. Обрізко