Ухвала суду № 43157789, 11.03.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/569/2015 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Малинников О.Ф.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Лашевича В.М.,

суддів - Сокуренка Д.М., Глиняного В.П.,

при секретарі судового засідання - Саєнко Д.О.,

з участю:

прокурора - Левчук В.В.,

представника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги представника ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» ОСОБА_1 та власників майна ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Дячука Ю.В., яке погоджене із старшим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Генеральної прокуратури України Пересадою О.С., та накладено арешт на майно, іпотекодержателем та заставодержателем якого є ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197).

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» ОСОБА_1 та власники майна ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали апеляційні скарги.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі порушує питання про поновлення їй строку на оскарження ухвали слідчого судді, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого про накладення заходів забезпечення у кримінальному провадженні № 22014000000000515.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження представник ОСОБА_1 зазначає, що ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» не було повідомлено про дату та час розгляду клопотання старшого слідчого, а про ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року товариству стало відомо з неофіційних джерел, причому, копію ухвали слідчого судді на даний час товариство так і не отримало.

Стосовно ухвали слідчого судді, то представник вважає її необґрунтованою та незаконною, постановленою з порушенням норм кримінального процесуального законодавства, оскільки накладено арешт на майно, яке знаходиться в заставі або іпотеці ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс». Також апелянт стверджує, що посадові особи товариства, як іпотекодержатель, а також інші фізичні та юридичні особи, як власники арештованого майна, не мають жодного з процесуальних статусів, передбачених ст. 170 КПК України. Крім того, автор апеляції не погоджується з висновками слідчого судді про обставини щодо належності у приватній спільній частковій власності підозрюваного ОСОБА_6 об'єкту нерухомого майна - 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 197,9 кв. м., по АДРЕСА_2, та запевняє, що в оскаржуваній ухвалі жодним чином не наведено підстав безпосереднього впливу такої обставини щодо ОСОБА_6 на арешт майна у кримінальному провадженні. При цьому представник стверджує, що ОСОБА_6 не є робітником, боржником чи майновим поручителем ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс», а майно, що перебуває в іпотеці або заставі товариства, знаходиться лише в місті Одесі або в Одеській області, а не в Київській області.Разом з тим, апелянт зауважує, що в ухвалі слідчого судді зазначено, що ОСОБА_6 є підозрюваним, хоча в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості щодо процесуального статусу ОСОБА_6, як підозрюваного.

Також автор апеляції вказує на те, що мотивувальна та резолютивна частини оскаржуваної ухвали суперечать одна одній.

Далі в апеляційній скарзі представник стверджує, що на даний час договори факторингу, нотаріально посвідчені договори про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами є дійсними та мають юридичну силу, оскільки визнати їх недійсними має право лише суд.

Крім того, апелянт запевняє, що накладений арешт наносить значні збитки ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» у зв'язку з тим, що унеможливлює виконання взятих на себе зобов'язань товариством, як іпотекодержателем, які випливають із договірних правовідносин за договорами забезпечення, укладеними з фізичними та юридичними особами, перешкоджає виконанню рішень судів, що набрали законної сили та є чинними, зокрема, таких, де вирішені судом питання щодо заміни сторони виконавчого провадження на підставі ст. 378 ЦПК України, а також перешкоджає господарській діяльності підприємства.

В апеляційній сказі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просять її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого про арешт майна. Зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стверджують, що не мають жодного відношення до кримінального провадження та в будь-якому разі не можуть нести цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, оскільки майно (майнові права), на яке накладено арешт, є їх законною власністю та не є і не було ані активом АБ «Порто-Франко», ані активом ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс». Разом з тим, апелянти вказують, що майнові права на житло, що будується за адресою: АДРЕСА_1, дійсно виступають в якості предмета забезпечення за кредитним договором, укладеним з АБ «Порто-Франко», однак звернення стягнення на це майно з боку кредитодавця можливе лише за наявності істотного порушення умов кредитного договору та на підставі судового рішення. Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запевняють, що активами АБ «Порто-Франко» були саме зобов'язання за кредитними договорами, а не речі позичальників банку, якими забезпечуються ці кредитні угоди.

На думку апелянтів, під час розгляду клопотання слідчий суддя не перевірив жодний об'єкт нерухомості, на який старший слідчий просив накласти арешт, на відповідність критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України, та взагалі не дослідив, який статус мають ці об'єкти і хто їх законні власники, а також, всупереч ч. 3 ст. 172 КПК України, не повернув клопотання старшому слідчому, як подане, на їх думку, без додержання вимог ст. 171 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_1, яка підтримала апеляційні скарги та просила їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді представник ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» ОСОБА_1 не пропустила, але її апеляційна скарга, як і апеляційна скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання старшого слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею 04 лютого 2015 року без виклику представників ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс», а копію даної ухвалипредставники підприємства на даний час так і не отримали.

Таким чином,представник ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» ОСОБА_1, як і ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не пропустили строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується безпосередньо апеляційної скаргипредставника ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» ОСОБА_1 та апеляційної скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_3, то колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22014000000000515 від 19 листопада 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 10 квітня 2014 року між Національним банком України та ПАТ АБ «Порто-Франко» (код ЄДРПОУ 13881479, м. Одеса, вул. Пушкінська, 10 (Банк)) укладено кредитний договір № 47, відповідно до якого НБУ надав Банку кредит для збереження ліквідності у сумі 57500000 гривень під забезпечення застави майнових прав за кредитними договорами, укладеними між Банком та фізичними і юридичними особами.

Відповідно до рішення Управління НБУ в Одеській області № 30 від 11 серпня 2014 року «Про застосування заходу впливу до ПАТ АБ «Порто-Франко», Банку заборонено передавати в забезпечення вкладникам, іншим кредиторам Банку, третім особам майно та активи Банку без погодження з НБУ.

13 серпня 2014 року на виконання рішення Наглядової ради Банку № 84/1 від 12 серпня 2014 року в.о. Голови правління ПАТ АБ «Порто-Франко» ОСОБА_8 надано ОСОБА_9 довіреність з переліком необхідних повноважень, в тому числі з правом укладення/внесення змін до діючих кредитних договорів та договорів іпотеки.

В подальшому службові особи Банку за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197, м. Київ, вул. Гайцана, 6), зловживаючи своїм службовим становищем та діючи всупереч ч. ч. 1, 2 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» та Статуту ПАТ АБ «Порто-Франко», якими визначено порядок відчуження активів товариства, без відповідного рішення Загальних зборів Банку та без погодження НБУ уклали від імені ОСОБА_9 (діючого на підставі довіреності Банку) та ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» договори факторингу № 1 від 16 серпня 2014 року, № 2 від 22 серпня 2014 року, № 3, № 4 та № 5 від 26 серпня 2014 року, внаслідок яких заволоділи активами ПАТ АБ «Порто-Франко» (в тому числі майновими правами за 12 кредитними договорами, які, в свою чергу, за кредитним договором № 47 від 10 квітня 2014 року виступали майновим забезпеченням за кредитом в розмірі 57500000 гривень, отриманим від НБУ для збереження ліквідності Банку) на загальну суму понад 510000000 гривень.

Надалі службові особи ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс», діючи за попередньою змовою із службовими особами Банку, у серпні 2014 року легалізували (відмили) вказані активи Банку в особливо великому розмірі шляхом вчинення правочинів - нотаріально посвідчених договорів про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, укладеними Банком з фізичними та юридичними особами.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта № 30137586 від 27 листопада 2014 року, майнові права на предмети застави за кредитними та іпотечними договорами, укладеними між ПАТ АБ «Порто-Франко» з фізичними та юридичними особами, які було відчужено на користь ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» згідно з договорами факторингу № 1 від 16 серпня 2014 року, № 2 від 22 серпня 2014 року, № 3, № 4та № 5 від 26 серпня 2014 року, зареєстровано за ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс».

02 лютого 2015 року старший слідчий в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Дячук Ю.В., за погодженням із старшим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Генеральної прокуратури України Пересадою О.С., звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням, в якому просив накласти арешт та зобов'язати службових осіб Державної реєстраційної служби України і ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України внести відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо заборони відчуження майна, іпотекодержателем та заставодержателем в яких зазначено ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197).

04 лютого 2014 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого було частково задоволено, а саме накладено арешт на майно, іпотекодержателем та заставодержателем якого є ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197). В задоволенні іншої частини цього клопотання старшого слідчого було відмовлено.

Задовольняючи частково дане клопотання старшого слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 22014000000000515, про накладення арешту намайно, іпотекодержателем та заставодержателем якого є ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197), слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення старшого слідчого Дячука Ю.В. та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накласти арешт на майно, але помилково визначив правові підстави для накладення арешту на майно, а саме визначені ч. 3 ст. 170 КПК України. Зокрема, дане кримінальне провадження є фактовим і в ньому на теперішній час жодній особі не повідомлено про підозру, а тому накладення арешту на майно для забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову в цьому випадку бути не може. Разом з тим, колегією суддів встановлено, що майно, іпотекодержателем та заставодержателем якого є ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197), виступає предметом кримінального правопорушення і арешт на нього має бути накладений саме з цієї підстави.

З урахуванням викладеного існують правові підстави, передбачені ч. 2 ст. 170, ч. 2 ст. 167 КПК України, для накладення арешту намайно, іпотекодержателем та заставодержателем якого є ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197).

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб на даному етапі досудового розслідування колегією суддів не встановлено.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що арешт на майно, іпотекодержателем та заставодержателем якого є ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197), накладено на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянтів стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які б могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

З урахуванням викладеного колегія судді вважає, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційні скарги представника ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого суддіШевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Дячука Ю.В., погоджене із старшим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Генеральної прокуратури України Пересадою О.С., та накладено арешт на майно, іпотекодержателем та заставодержателем якого є ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197), - залишити без змін, а апеляційні скарги представника ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» ОСОБА_1 та власників майна ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_______ ________ _____

Лашевич В.М. Сокуренко Д.М. Глиняний В.П.