Постанова № 43139451, 10.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2015 р. Справа № 922/5053/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Зізіній Ю.О.

за участю

прокурора - Вензель Ю.М. (посвідчення № 013763 від 06.12.2012р.)

представників:

позивача – не з’явився

відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Променергобуд Україна", м. Харків (вх. №1022 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 21.01.15 у справі № 922/5053/14

за позовом Першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ та Комунального підприємства "Київдорсервіс", м. Київ

до ТОВ "Променергобуд Україна", м. Харків

про стягнення коштів в сумі 151 808,25 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.01.2015 у справі № 922/5053/14 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна" на користь Комунального підприємства "Київдорсервіс" 128438,24 грн. основного боргу, 17024,07 грн. інфляційних втрат, 6345,94 грн. 3% річних. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна" на користь Державного бюджету України 3036,17 грн. судового збору.

Відповідач звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2015 у справі № 922/5053/14, в якій просить оскаржуване рішення змінити, зменшивши суму стягнутого з відповідача основного боргу до 70000,00 грн., посилаючись на часткову сплату заборгованості у грудні-січні 2014 року. Крім того, відповідач зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в зв’язку з тим, що справу було розглянуто за відсутністю представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням за № 003570/4 про вручення поштового відправлення уповноваженій особі Комунального підприємства "Київдорсервіс", яке було отримано 16.02.2015.

.

Прокурор в судовому засіданні з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Відповідач в призначене судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням за № 003570/2 про вручення поштового відправлення уповноваженій особі Комунального підприємства "Київдорсервіс", яке було отримано 17.02.2015.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач та відповідач не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов’язковою господарським судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, колегія суддів вважає можливим розглянути справу по суті в судовому засіданні 10.03.2015 за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення прокурора, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, між КП “Київдорсервіс” та ТОВ “Променергобуд” (відповідач) 21.06.2011 року укладено договір підряду № 07/12-1-11, відповідно до умов якого, відповідач, як замовник доручає, а КП “Київдорсервіс”, як підрядник, забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт зі встановлення тимчасових технічних засобів організації дорожнього руху по об'єкту: реконструкція вул. Горького в м. Києві.

Звертаючись до господарського суду, перший заступник прокурора м. Києва послався на те, що прокуратурою м. Києва перевірено звернення КП “Київдорсервіс” щодо неналежного виконання ТОВ “Променергобуд” договірних зобов’язань та вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави.

Так, в ході проведеної перевірки встановлено, що відповідно до умов договору КП “Київдорсервіс” повністю виконало свої зобов’язання, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін довідками про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012, січень 2013, а також актами приймання виконаних будівельних робіт за вказані періоди за формами КБ-2в, КБ-3 на загальну суму 128438,24 грн.

Проте, відповідач за виконані роботи не розрахувався, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 128438,24 грн.

28.10.2013 на адресу відповідача позивачем направлено претензію з вимогою сплатити суму боргу.

У відповідь на претензію товариство листом № 245 від 27.11.2013 повідомило, що визнає заборгованість за договором підряду, але за відсутністю коштів не може її погасити.

Вказані обставини стали підставою звернення першого заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ та Комунального підприємства "Київдорсервіс", м. Київ з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованість за виконані підрядні роботи в розмірі 128438,24 грн., а також нарахованих інфляційних в розмірі 17024,07 грн. та 3% річних в розмірі 6345,94 грн. в зв’язку з простроченням відповідачем грошового зобов’язання на підставі ст.. 625 ЦК України.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив факт належного виконання позивачем робіт за договором на підставі підписаних між сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012, січень 2013 на загальну суму 128438,24 грн. Оскільки відповідачем не надано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 128438,24 грн., а також нарахованих інфляційних в розмірі 17024,07 грн. та 3% річних в розмірі 6345,94 грн. визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Так, предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 128438,24 грн., яка виникла в зв’язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором підряду № 07/12-1-11 від 21.06.2011 щодо оплати виконаних позивачем робіт.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підставою виникнення у сторін певних прав та обов’язків є укладений між ними договір підряду № 07/12-1-11 від 21.06.2011.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору, договірна ціна робіт є твердою, визначається на основі кошторису робіт, що є невід'ємною частиною договору, і складає 50000, 00 грн. Остаточна вартість робіт визначається відповідно до Актів приймання виконаних робіт, складеними за формами КБ-2в та КБ-3.

Згідно з п. 4.3 договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням положень загальних умов на підставі актів виконання робіт за формами № КБ-2в та КБ-3.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що замовник зобов'язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт протягом З днів з дня одержання, та оплатити виконані роботи не пізніше 10 днів з дня їх підписання.

Відповідно до п. 5.2.3 замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства.

Крім того, КП “Київдорсервіс” 27.04.2012 року підписано з відповідачем додаткову угоду № 1 до договору підряду від 21.06.2011 року, якою внесено зміни в частині найменування сторін та договірної ціни робіт.

Відповідно до вказаної угоди договірна ціна складає 200000 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 33333,33 грн.

Також договір доповнено пунктом 4.3, яким передбачено, що КП “Київдорсервіс” як субпідрядник сплачує відповідачу як генпідряднику його послуги у розмірі 5% вартості виконаних робіт, шляхом їх утримання при проведенні розрахунків.

Відповідно до умов договору КГІ “Київдорсервіс” повністю виконано взяті па себе зобов'язання, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін довідками про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року, січень 2013 року, а також актами приймання виконаних будівельних робіт за вказані періоди за формами КБ-2в, КБ-3 на загальну суму 128438,24 грн.

При цьому, виконані КП “Київдорсервіс” роботи прийняті відповідачем без зауважень і претензій.

Також, відповідно до п. 4.3 договору та додаткової угоди до нього, сторонами 31.01.2013 року підписано акт надання генпідрядних послуг на загальну суму 6529,38 грн.

Проте, в порушення вимог п.п. 4.4, 5.2.3 договору відповідач не оплатив виконані другим позивачем роботи на загальну суму 128438,24 грн., у зв'язку з чим, КП “Київдорсервіс” 28.10.2013 року направлено на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити суму боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Отже, у відповідності до п. 4.4 договору та вимог чинного законодавства у відповідача виникло перед позивачем зобов’язання з оплати виконаних робіт в сумі 128438,24 грн.

Враховуючи факт доведення позивачем та підтвердження матеріалами справи заборгованості відповідача за договором, а також керуючись статтями 525, 526, 837, 854 Цивільного кодексу України, позовні вимоги в сумі 128438,24 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, зважаючи на встановлений факт прострочення відповідачем грошового зобов’язання з оплати виконаних позивачем підрядних робіт, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 17024,07 грн. інфляційних втрат, 6345,94 грн. 3% річних є правомірними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони підтверджуються наданим розрахункам та відповідають нормам чинного законодавства.

Відповідач факт виконання позивачем робіт визнає, однак в спростування розміру основного боргу перед позивачем зазначає про те, що відповідно до бухгалтерського обліку ТОВ «Променергобуд Україна» на теперішній час існує заборгованість за виконані роботи у розмірі 70000,00 грн. При цьому, відповідач посилається на часткову сплату заборгованості у грудні-січні 2014 року за платіжними дорученнями № 15 від 15.12.2014 на суму 28438,24 грн. та № 27 від 21.01.2015 на суму 30000 грн., в зв’язку з чим вважає, що розмір присудженої до стягнення заборгованості за рішенням суду повинен бути зменшений. Також, відповідач посилається на те, що його не було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання.

Стосовно наведених відповідачем доводів колегія суддів зазначає наступне.

Так, матеріали справи свідчать про те, що на момент звернення першого заступника прокурора м. Києва з даним позовом до господарського суду у відповідача існувала перед позивачем заборгованість в розмірі 128438,24 грн. за договором підряду № 07/12-1-11 від 21.06.2011, яка жодним чином не була спростована ТОВ «Променергобуд Україна».

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.11.2014 було порушено провадження у справі № 922/5053/14 та призначено її до розгляду на 03.12.2014.

02.12.2014 відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату. При цьому, відповідач жодним чином не посилався на обставини щодо можливості мирного врегулювання даного господарського спору з позивачем, а також про надання доказів на підтвердження іншої суми заборгованості.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.12.2014 розгляд справи відкладено на 23.12.2014.

Про те, що відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи 23.12.2014 свідчить зворотне повідомлення за № 038674, яке було отримано уповноваженою особою ТОВ «Променергобуд Україна» 12.12.2014.

Проте, в призначене судове засідання 23.12.2014 відповідач не з’явився, будь-яких пояснень та доказів на підтвердження своєї позиції по справі не надав. Про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2014 розгляд справи відкладено на 21.01.2015.

Про те, що відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи 21.01.2015 свідчить зворотне повідомлення за № 042140, яке було отримано уповноваженою особою ТОВ «Променергобуд Україна» 12.01.2015.

Однак, відповідач своїм правом на участь при розгляді справи в судовому засіданні 21.01.2015 не скористався, відзив на позов не надав та ніяким чином не обґрунтував свою позицію по справі. В зв’язку з чим, суд першої інстанції правомірно розглянув справу в судовому засіданні 21.01.2015 за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Отже, відповідач, будучи достеменно обізнаний про розгляд справи в суді та про підстави, з яких позивач звернувся до господарського суду, був не позбавлений права та можливості направити до господарського суду свої пояснення або заперечення стосовно виниклої у нього заборгованості, а також документальні докази на підтвердження іншої суми боргу, в тому числі платіжні доручення про сплату заборгованості, на які посилається відповідач в апеляційні й скарзі.

В зв’язку з чим колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено неможливість подання суду першої інстанції наданих до апеляційної скарги документів з причин, що не залежали від нього, тому твердження відповідача про інший розмір заборгованості та надані платіжні доручення до уваги не приймаються.

З урахуванням наявних у справі матеріалів, а також беручи до уваги, що надання своїх доказів та доведення перед судом їх переконливості покладається на сторони, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу, яка підтверджена документально та на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідачем жодним чином не спростована.

За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 21.01.15 у справі № 922/5053/14.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст..ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Променергобуд Україна", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.01.15 у справі № 922/5053/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складно та підписано 16 березня 2015 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.