Ухвала суду № 43118590, 12.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4972/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Яковлева Ю.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі Курмановій І.І.,

за участю: представник позивача ОСОБА_2 (довіреність №759/70-33-П),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «Херсонський суднобудівний завод» (далі позивач, або ПАТ «Херсонський суднобудівний завод») звернулось із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі відповідач, або ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.10.2014 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року вказані вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області № НОМЕР_1 від 24.10.2014 року.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції ГУ ДФС у Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про залишення адміністративного позову без задоволення, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповному зясуванні обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважав її необґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта у судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується, наявним в матеріалах справи, повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.59).

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів порадившись на місці, ухвалила слухати справу за відсутністю представника апелянта, сповіщеного належним чином про час і місце апеляційного розгляду.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» зареєстровано Виконавчим комітетом Херсонської міської ради, основним видом діяльності якого за КВЕД є, зокрема, будування суден і плавучих конструкцій, механічне оброблення металевих виробів, вантажний автомобільний транспорт, ремонт і технічне обслуговування суден і човнів, демонтаж (розбивання) машин і устаткування.

В межах своєї господарської діяльності позивачем за митними деклараціями № 508040000/2014/000372 від 06.02.2014 року, № 508040000/2014/000396, № 508040000/2014/000397, № 508040000/2014/000398 від 10.02.2014 року здійснено митне оформлення зношених суднових конструкцій з вуглецевих сталей у вигляді обрізків з т/х «RAPIDA», т/х «SORMOVSKIY 121», т/х «OREL 1» (а.с.17-20).

Згідно цих митних декларацій, в графі 36 декларацій позивачем застосовано преференцію із кодом 009 «Інші товари, щодо яких законодавством установлено пільги в обкладенні митними платежами» із сплатою мита у розмірі 5%.

Головним управлінням Міндоходів у Херсонській області у період з 01.10.2014 року по 03.10.2014 року перевірено своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату позивачем митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів, оформлених за митними деклараціями № 508040000/2014/000372 від 06.02.2014 року, № 508040000/2014/000396 від 10.02.2014 року, № 508040000/2014/000397 від 10.02.2014 року, № 508040000/2014/000398 від 10.02.2014 року, за результатами якої складено акт № н001314/21-22-22-06-26/НОМЕР_2 від 07.10.2014 року (а.с.5-11).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 2 п. 3 ст. 75, п. 2 ст. 270 Митного кодексу України та п. 36.1. ст. 36, п. 206.1, 206.2 ст. 206 Податкового кодексу України, що призвело до неправомірного застосування пільги з податку на додану вартість за період з січня по лютий 2014 року та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за січень-лютий 2014 року у сумі 66810,24 грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.10.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 66810,24 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 33405,15 грн. (а.с.13).

Не погодившись із виявленими порушеннями та податковим повідомленням-рішенням, позивач подав до Державної фіскальної служби України скаргу на це рішення, проте вона була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується відповідачем, підставою для збільшення позивачу грошового зобовязання та застосування штрафних (фінансових) санкцій є відсутність відповідного переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, який затверджується Кабінетом Міністрів України, у період здійснених позивачем операцій, а тому до них не можуть застосовуватись правила п. 23 Підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо пільгового оподаткування податком на додану вартість цих операцій.

Вирішуючи спірне питання та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на протиправність нарахування позивачу сум грошового зобовязання по податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій, що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 74 Митного кодексу України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Умовою поміщення товарів у митний режим імпорту є, зокрема, сплата митних платежів, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту (п. 2 ч. 3 ст. 75 Митного кодексу України).

З огляду на викладене, імпорт товару має здійснюватись, зокрема, шляхом сплати всіх обовязкових платежів за правилами відповідного Закону.

Такі правила містяться, зокрема, у п. 23 Підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), згідно якого тимчасово до 1 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем фактично не заперечується здійснення позивачем операцій з імпорту товару, визначеного вказаною нормою.

Єдиною підставою для висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства зі справляння податку на додану вартість, відповідач зазначає відсутність на час проведення цих операцій відповідного, затвердженого Кабінетом Міністрів України, переліку товару, який підлягає пільговому оподаткуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність у період здійснення позивачем операцій переліку товарів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, на які розповсюджуються норми п. 23 Підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не зупиняє дію цих норм податкового законодавства, а тому не позбавляє позивача права на їх застосування до операцій у відповідний період.

З огляду на викладене, оскільки позивачем під час імпортних операцій дотримано норми податкового законодавства, відповідачем фактично не заперечується, що переміщений позивачем у режимі імпорту товар підпадає під застосування норм п. 23 Підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Також, колегія суддів вважає правильним застосування судом першої інстанції норм ст.ст. 11, 162 КАС України до спірних правовідносин шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний колегією суддів 17 березня 2015 року.

Головуючий суддя: /ОСОБА_3/

Суддя: /ОСОБА_4/

Суддя: /ОСОБА_1/