Ухвала суду № 43118585, 12.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2325/14

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Яковлева Ю.В.,

- Вербицької Н. В.,

при секретарі - Курмановій І.І.,

за участю: представник позивача - Іванішин І.В. (довіреність від 21.01.2015 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нік-Нафта» до Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нік-Нафта» (далі - позивач, або ТОВ «Нік-Нафта) звернулось із адміністративним позовом до Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, або Жовтнева ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області), в якому просило визнати неправомірними дії відповідача, які полягають у внесенні до автоматичної інформаційної системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та автоматичної інформаційної системи «Податковий блок» даних акту № 474/14-20-22-31-38350414 від 14 липня 2014 року «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Нік-Нафта» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Стандарт-Буд-Пласт Плюс» за липень 2013 року, ТОВ «Ерідан Систем» за лютий 2014 року, ПП «Бергер Продакшн» та ПП «Трансмаркет-Юг» за березень 2014 року», зобов'язати відповідача вилучити з автоматичної інформаційної системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та автоматичної інформаційної системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акту перевірки №474/14-20-22-31-38350414 від 14 липня 2014 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року вказані вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про залишення адміністративного позову без задоволення, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважав її необґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник апелянта у судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується, наявним в матеріалах справи, повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.223).

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів порадившись на місці, ухвалила слухати справу за відсутністю представника апелянта, сповіщеного належним чином про час і місце апеляційного розгляду.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ТОВ «Нік-Нафта» зареєстроване 23.08.2012 року Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області, є платником податку на додану вартість та на обліку як платник податків перебуває у Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

Жовтневою ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області на підставі направлень №№ 95, 96 від 26.06.2014 року, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1 п. 75, п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та наказу № 290 від 27.06.2014 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Нік-Нафта» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Стандарт-Буд-Пласт Плюс» за липень 2013 року, ТОВ «Ерідан Сістем» за лютий 2014 року, ПП «Бергер Продакшн» та ПП «Трансмаркет-Юг» за березень 2014 року, за результатами якої складено акт № 474/14-20-22-31-38350413 від 14.07.2014 року (а.с.8-23).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за липень 2013 року, лютий 2014 року, березень 2014 року на загальну суму 234115 грн. та заниження зобов'язань по податку на додану вартість на цю суму за вказаний період.

Податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки контролюючим органом не приймались.

Відповідачем на підставі висновків акта до електронної інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та «Податковий блок» внесено коригування бази даних податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, що підтверджується роздруківкою з вказаної бази (а.с.178-179).

Не погоджуючись з діями щодо коригування на підставі акту зазначеної перевірки даних податкової звітності ТОВ «Нік-Нафта», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи вимоги ТОВ «Нік-Нафта» суд першої інстанції виходив з того, що змінювати показники податкових зобов'язань платника податків можливо лише на підставі податкової звітності такого платника податків або шляхом прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення, а не на підставі висновків акту, складеного за результатами перевірки платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 63 Податкового кодексу України - облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковому органу, відповідно до статті 66 Податкового кодексу України, надано право вносити зміни до облікових даних платника податків на підставі інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно пунктів 183.1, 183.12, 183.15 статті 183 Податкового кодексу України - будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку. У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого контролюючого органу зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє прийти до висновку про право відповідача вносити зміни в облікові дані платника, проте, лише в ті, що не пов'язані із зміною податкового навантаження чи податкового кредиту, оскільки такі зміни за собою несуть податкові зобов'язання, які визначені підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Водночас, згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податкові зобов'язання визначаються платником податків на підставі поданих декларацій самостійно чи визначаються контролюючим органом.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, зміни в облікові дані операцій по податку на додану вартість здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Відтак внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

Отже, за встановлених судом обставин щодо відсутності винесених на підставі складеного за результатами перевірки акта податкових-повідомлень рішення про визначення позивачеві сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дії відповідача щодо самостійної зміни показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) є протиправними, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивача.

Враховуючи вищевикладене, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нік-Нафта» до Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний колегією суддів 17 березня 2015 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /Ю.В. Яковлев/

Суддя: /Н.В. Вербицька/