Ухвала суду № 43119070, 13.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а/1570/9070/2011

Категорія: 8.2.8 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Романішина В.Л.

за участю секретаря: Мамедової С.А.

розглянув в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу садово-огороднього товариства "Хаджибей" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року за адміністративним позовом садово-огороднього товариства "Хаджибей" до ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2011 року садово-огороднє товариство "Хаджибей" (далі СОТ, позивач) звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом, та, посилаючись на невідповідність акту перевірки № 949-99/17-01/33988811 від 27.09.2011 року обставинам справи та невірно встановлені підстави для оподаткування доходів фізичних осіб за компенсаційні виплати, просив скасувати податкове повідомлення-рішення 10 жовтня 2011 року за № НОМЕР_1, в якому визначено сума грошового забов'язання за основним платежем - 6923,74 грн. та за штрафними санкціями - 2240,94 грн.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом березня 2012 року прийнято постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто із урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

В обґрунтування висновків апеляційної скарги щодо порушення норм податкового законодавства позивач зазначив, що постачальник товарів ОСОБА_2 (ІК НОМЕР_2) надав накладні квитанції № 69 та № 37 та прибуткові касові ордери № 45 та № 42, на думку позивача, зазначені документи є достатніми для звіту про використання коштів; щодо утримання податку з доходів фізичних осіб за виплату робітникам компенсацію за проїзд, позивач вважає, що для деяких категорій працівників, чиє місце постійного проживання знаходиться на відстані більш ніж 40 км -вахтовий метод, регулювання якого здійснюється постановою КМУ №490 від 31.03.99 р. та відповідно до пункту 1;3 Постанови, працівникам, робота яких виконується вахтовим методом витрати на проїзд до місця виконання робіт та назад відшкодовуються без нарахування податку на доходи фізичних осіб.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, СОТ Хаджибей зареєстроване ОСОБА_1 районною державною адміністрацією 15.01.2006 року за №1 544 120 0000 000272 і включене до ЄДРПОУ 15.01.2006 року за №33988811.

За наслідками документальної позапланової виїзної перевірки позивача ОСОБА_1 МДПІ складено акт № 949-99/17-01/33988811 від 27.09.2011 року, яким встановлено порушення податкового законодавства, а саме: п. 1.1 ст. 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1, п. 3.5 ст. 3, п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.п в п.п. 6.5.2 п. 6.5. ст. 6, п. 7.1 ст. 7, п.п. 16.3.2 п. 16.3 ст. 16, п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України № 889-ІV від 22.05.2003р. Про податок з доходів фізичних осіб(далі - Закон), а саме в 2010 році у фізичної особи ОСОБА_3 закупалися товари без підтверджуючих документів (свідоцтва про державну реєстрацію та документів, підтверджуючих сплату податків) без утримання податку з доходів фізичних осіб, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних в розмірі 1365,00 грн.

Відповідно до п. 19.2. ст. 19 вищезазначеного Закону особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

Згідно з пп. 20.3.2. п. 20.3 ст. 20 Закону у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з актом перевірки стосовно того, що позивачем порушено Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.09.2003р. № 451, оскільки позивачем не відображено суми утриманого податку з доходів фізичних осіб за третій квартал 2010 року.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи наявна копія позовної заяви СОТ "Хаджибей" до ОСОБА_4 щодо відшкодування заподіяної шкоди, в якій, обґрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення заподіяної шкоди в позивача, СОТ посилається на фіктивність накладної №69 від 05.07.2010 року СПД ОСОБА_5 на суму 5200 грн. за придбання гальки (відсіву), оскільки галька фактично до організації не завозилась, а СПД ОСОБА_5 з 2009 року не звітує та не сплачує податків(а.с.60-62)

В акті податківців зазначено, що в порушення пп.3.1.1 п.3.1, п.3.5 ст.3, пп..4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7 вищезазначеного Закону позивачем не вірно утримано податок з доходів фізичних осіб з трьох працівників ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 В результаті встановленого порушення сума перебору податку на доходи фізичних осіб склала 98,22 грн.

Пунктом 3.5 статті 3 ЗУ №889-ІV передбачено, що при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати обєкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, який відповідно до закону справляється за рахунок доходу найманої особи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком акту перевірки, оскільки позивачем неправильно визначено обєкт оподаткування, оскільки суму заробітної плати не зменшено на суму єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, (таблиця 3, а.с.11-12) в результаті чого сума перебору податку на доходи фізичних осіб склала 98,22 грн.

В акті перевірки зазначено, що в порушення пп. "в" пп.6.5.2 п.6.5 ст.6, п.7.1 ст.7, пп.16.3.2 п. 16.3 ст. 16 наведеного Закону в 2009 році при звільненні працівників у місяці звільнення надавалась податкова соціальна пільга ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, при цьому СОТ під час проведення остаточного розрахунку з вказаними платниками податку, які припинили трудові відносини з працедавцем, не здійснено перерахунок сум доходів, нарахованих вказаним платникам податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг.

Відповідно до ст. 6 Закону України №889-IV від 22.05.2003 року Про податок з доходів фізичних осіб та п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року №2035 Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової пільги пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, у якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, у якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

Тобто в місяці, в якому звільняється працівник, податкова соціальна пільга не надається.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що СОТ Хаджибей при звільнені працівників у місяці звільнення надавалась податкова соціальна пільга, таким чином сума податку з доходів фізичних осіб занижена. Таким чином в результаті перевірки відповідачем правомірно донараховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 360,55грн.

Перевіркою касових документів та книги нарахування заробітної плати за 2009-2010 роки встановлено, що СОТ Хаджибей своїм робітникам виплачувало з каси суми компенсації за проїзд без нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб. Щодо обов'язковості таких виплат перевіркою встановлено, що у трудових договорах укладених СОТ Хаджибей з працівниками передбачено, що позивач зобов'язаний компенсувати проїзд на масив і назад у робочі дні по жорсткому тарифу в приміських автобусах. Згідно §3 наказу №6 від 31.12.2009 року вирішено: у зв'язку з тим, що робота знаходиться на відстані понад 40 км, вважати роботу працівників СОТ Хаджибей - вахтовий метод, головному бухгалтеру - транспортні витрати - поїздку на роботу та назад оплачувати по жорсткому тарифу приміських автобусів, підставою для оплати є табель обліку робочого часу.

Частиною третьою пункту 1.1 статті 1 Закону встановлено, що для цілей цього Закону під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, включаються в склад заробітної плати і оподатковуються в її складі відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 вказаного Закону.

Враховуючи те, що компенсація проїзду передбачена у трудових договорах, такі виплати є пов'язаними з відносинами трудового найму, та оподатковуються ПДФО як заробітна плата на загальних підставах за ставкою, встановленою пунктом 7.1 ст. 7 вказаного Закону. В порушення п.1.1 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп. 4.2.1 п.4.2 ст.4 , п. 7.1 ст.7, 6.3.2 п.16.3 ст. 16 Закону України Про податок доходів фізичних осіб з сум виплат працівникам компенсації за проїзд не утримано податок з доходів фізичних осіб.

Підпунктом 6.5.1 п.6.5 ст.6 Закону встановлено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень(у 2009 році -940грн., у 2010 році 1120 грн.).

Отже, відповідно до пп. 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України з урахуванням п.1.1 ст.1, пп..3.1.1 п.3.1 пп. 4.2.1 п.4.2 ст.4 , п.6.1, пп.6.5.1 п.6.5 ст. 6, п. 7.1 ст.7 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб відповідачем правомірно донараховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 5296,41 грн.

Згідно розрахунку штрафних санкцій, доданого до акту перевірки СОТ Хаджибей, за вказані порушення нараховано: основного платежу по податку на доходи фізичних осіб в сумі 6923, 74 грн., штрафні санкції згідно п.127.1 ст. 127 Податкового кодексу України (ПКУ) в сумі 1730, 94 грн. (6923,74 *25%), штрафні санкції згідно п. 119.2 ст. 119 ПКУ в сумі 510, 00 грн. Отже, сума грошового зобовязання, яка підлягає стягненню, відповідно до рішення ОСОБА_1 ОДПІ від 10.10.2011 року за №0028341700, складає 9164, 68 грн.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо правомірності та обґрунтованості податкового повідомлення-рішення від 10 жовтня 2011 року за № НОМЕР_1

При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу садово-огороднього товариства "Хаджибей" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів з часу отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач:ОСОБА_15

Суддя:О.В. Єщенко

Суддя:В.Л. Романішин