Ухвала суду № 43111758, 12.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/583/15

Головуючий у першій інстанції Турецький О. С.

Доповідач Гайворонський С. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2015 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Гайворонського С.П.

суддів Виноградової Л.Є.

Сегеди С.М.

при секретарі Сілуковій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2014 року,

встановила:

ПАТ "ВТБ Банк" звернулось до суду з позовом (надалі уточненим) до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування позову ПАТ "ВТБ Банк" послалось на те, що 27 листопада 2007 року між ВАТ "ВТБ Банк", яке 29 липня 2010 року перейменоване на ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_4 була підписана генеральна угода №12, згідно якої банк на положеннях цієї угоди зобов'язується надавати клієнту кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, укладених в рамках цієї угоди і які є невід'ємними її частинами.

27 листопада 2007 року між ВАТ "ВТБ Банк", яке 29 липня 2010 року перейменоване на ПАТ "ВТБ Банк", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №13.26-12/07-СК, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 2200000 доларів США у тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, строковості, платності в строк до 15 листопада 2014 року із сплатою 14,1% річних за користування кредитом.

З метою забезпечення кредитного договору між ВАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №13.26-12/01-ДП2, згідно умов якого ОСОБА_3 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язанням ОСОБА_4

Відповідно до п. 1 договору поруки, поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків.

Згідно п. 4 договору поруки, у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають як солідарні боржники.

В зв'язку з тим, що позичальник належним чином свої обов'язки не виконує, станом на 26 травня 2014 року виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту у розмірі, яка складається з:

- заборгованості за кредитом в розмірі 1859520 доларів США, (у тому числі 481032,65 доларів США - сума простроченого кредиту) що в еквіваленті по курсу НБУ на 26 травня 2014 року складає 21683540,13 грн.,

- заборгованості зі сплати відсотків в розмірі 413307,74 доларів США, (у тому числі 396505,49 - прострочених відсотків) що в еквіваленті по курсу НБУ на 26 травня 2014 року складає 4819437,61 грн.,

- заборгованості зі сплати комісії за обслуговування кредиту у розмірі 829313,86 грн., згідно п. 3.26 кредитного договору (у тому числі 262097,59 грн. - суми простроченої комісії), що в еквіваленті по курсу НБУ складає 71119,68 доларів США;

- суми пені за кожен день прострочення зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 48926,53 доларів США, нарахованої на прострочену суму заборгованості за кредитом згідно п. 8.1 кредитного договору, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 26 травня 2014 року складає 570523,55 грн.,

- суми пені за кожен день прострочення зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 41366,73 доларів США, нарахованої на прострочену суму заборгованості зі сплати відсотків, згідно п. 8.1 кредитного договору, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 482370,07 грн.,

- суми пені за кожен день прострочення зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 30808,90 грн., нарахованої на прострочену суму заборгованості зі сплати комісії за обслуговування кредиту згідно п. 8.1 кредитного договору, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 26 травня 2014 року складає 2642,09 доларів США,

- суми 3-х відсотків річних у розмірі 10092,34 доларів США, нарахованої на прострочену суму заборгованості за кредитом згідно ст. 625 ЦК України, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 117685,02 грн.,

- суми 3-х відсотків річних у розмірі 8546,02 доларів США, нарахованої на прострочену суму заборгованості зі сплати відсотків, згідно ст. 625 ЦК України, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 99653,64 грн.,

- суми 3-х відсотків річних у розмірі 6479,48 грн., нарахованої на прострочену суму заборгованості зі сплати комісії за обслуговування кредиту згідно ст. 625 ЦК України, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 555,66 доларів США.

В судовому засіданні:

- представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити уточнену позовну заяву у повному обсязі;

- представник відповідача уточнену позовну заяву позивача не визнав та просив відмовити у задоволенні уточнених позовних вимог у повному обсязі за безпідставністю;

- третя особа в судове засідання не з'явилась.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2014 року уточнену позовну заяву ПАТ "ВТБ Банк" задоволено.

Суд першої інстанції:

- стягнув з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданого Київським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, 17 травня 2004 року, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ПАТ "ВТБ БАНК", місцезнаходження: 01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319, заборгованість за Кредитним договором №13.26-12/07-СК від 27 листопада 2007 року, яка станом на 26 травня 2014 року становить 28639812 (двадцять вісім мільйонів шістсот тридцять дев'ять тисяч вісімсот дванадцять) гривень 26 (двадцять шість) копійок, що за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим НБУ на 26 травня 2014року (1166,0821 за 100 доларів США) дорівнює 2456071,67 доларів США;

- стягнув з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданого Київським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, 17 травня 2004 року, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ПАТ "ВТБ БАНК", місцезнаходження: 01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319, судовий збір у розмірі 3441 гривню.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні,в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У п.п. 2, 3, 8 Постанови № 14 Пленуму Верховного України від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" роз'яснено, що рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Як вбачається з положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи вищевказаний позов, суд першої інстанції на підставі ст.ст. 525, 526, 541, 543, 553, 554, 611, 612, 625, 1048 ЦК України, правильно виходив з наступного.

27 листопада 2007 року між ВАТ "ВТБ Банк", яке 29 липня 2010 року перейменоване на ПАТ "ВТБ Банк", та ОСОБА_4 була підписана генеральна угода №12, згідно якої банк на положеннях цієї угоди зобов'язується надавати клієнту кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, укладених в рамках цієї угоди і які є невід'ємними її частинами.

27 листопада 2007 року між ВАТ "ВТБ Банк", яке 29 липня 2010 року перейменоване на ПАТ "ВТБ Банк", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №13.26-12/07-СК, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 2200000 доларів США у тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, строковості, платності в строк до 15 листопада 2014 року із сплатою 14,1% річних за користування кредитом.

Згідно п. 3.1 кредитного договору, погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та в строки, згідно графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлених кредитним договором.

Згідно п. 5.5 кредитного договору, позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язань, зокрема невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до іпотечного договору ВКВ №669029, укладеного 27 листопада 2007 року між ВАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "РАФ-ПЛЮС", директором якого був ОСОБА_4, іпотекодавцем за кредитним договором №13.26-12/07-СК було ТОВ "РАФ-ПЛЮС".

27 листопада 2007 року між ВАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ТОВ "РАФ-ПЛЮС" були укладені договори поруки №13.26-12/07- ДП2 №13.26-12/07-ДП1, №13.26-12/07-ДП3, згідно умов яких останні є поручителями перед банком за виконання кредитного договору №13.26-12/07-СК.

Згідно п. 4 вищезазначених договорів поруки передбачено, що поручитель та боржник - позичальник відповідають перед Банком як солідарні боржники.

В зв'язку з порушенням ОСОБА_4 умов п. 5.9 кредитного договору в частині незабезпечення та ненадання до банку майновим поручителем ТОВ "РАФ-ПЛЮС" в строк до 01 жовтня 2012 року документів на підтвердження права користування земельною ділянкою під нежитловою будівлею, що виступає забезпеченням кредитного договору, відповідно до іпотечного договору від 27 листопада 2008 року, з 02 жовтня 2012 року проценти за користування кредитом нараховувались за ставкою 15% річних а також у зв'язку з тим, позичальник належним чином свої обов'язки не виконує, станом на 26 травня 2014 року виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту у розмірі 28639812,26 грн., що в еквіваленті по курсу НБУ складає 2456071,67 доларів США.

Відбулася зміна найменування юридичної особи - позивача ВАТ "ВТБ Банк", яке 29 липня 2010 року перейменоване на ПАТ "ВТБ Банк".

На підставі вищевикладеного, матеріалів даної справи, районний суд дійшов до обґрунтованого висновку, що уточнену позовну заяву ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_3, за участю третьої особи ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, необхідно задовольнити, стягнувши з ОСОБА_3 заборгованість за кредитом в розмірі 1859520 доларів США, (у тому числі 481032,65 доларів США - сума простроченого кредиту) що в еквіваленті по курсу НБУ на 26 травня 2014 року складає 21683540,13 грн., заборгованість зі сплати відсотків в розмірі 413307,74 доларів США, (у тому числі 396505,49 - прострочених відсотків) що в еквіваленті по курсу НБУ на 26 травня 2014 року складає 4819437,61 грн., заборгованість зі сплати комісії за обслуговування кредиту у розмірі 829313,86 грн., згідно п. 3.26 кредитного договору (у тому числі 262097,59 грн. - суми простроченої комісії), що в еквіваленті по курсу НБУ складає 71119,68 доларів США, суму пені за кожен день прострочення зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 48926,53 доларів США, нарахованої на прострочену суму заборгованості за кредитом згідно п. 8.1 кредитного договору, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 26 травня 2014 року складає 570523,55 грн., суму пені за кожен день прострочення зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 41366,73 доларів США, нарахованої на прострочену суму заборгованості зі сплати відсотків, згідно п. 8.1 кредитного договору, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 482370,07 грн., суму пені за кожен день прострочення зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 30808,90 грн., нарахованої на прострочену суму заборгованості зі сплати комісії за обслуговування кредиту згідно п. 8.1 кредитного договору, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 26 травня 2014 року складає 2642,09 доларів США, суму 3-х відсотків річних у розмірі 10092,34 доларів США, нарахованої на прострочену суму заборгованості за кредитом згідно ст. 625 ЦК України, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 117685,02 грн., суму 3-х відсотків річних у розмірі 8546,02 доларів США, нарахованої на прострочену суму заборгованості зі сплати відсотків, згідно ст. 625 ЦК України, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 99653,64 грн., суму 3-х відсотків річних у розмірі 6479,48 грн., нарахованої на прострочену суму заборгованості зі сплати комісії за обслуговування кредиту згідно ст. 625 ЦК України, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 555,66 доларів США, та судовий збір в розмірі 3441 грн.

На підставі вищевикладеного, судова колегія зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57 - 60 ЦПК України.

Судова колегія вважає, що відповідач не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень щодо вищевказаного позову, що є обов'язком сторін згідно з засадами змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2014 року по цивільній справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді С.П. Гайворонський

Л.Є. Виноградова

С.М. Сегеда