Ухвала суду № 43094130, 03.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 березня 2015 року Справа № 910/6098/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Губенко Н.М., суддів:Грека Б.М., Мележик Н.І., Самусенко С.С., Черкащенка М.М.,

перевіривши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецстройенерго"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 18.12.2014у справі№ 910/6098/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецстройенерго"до1. Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Солар"провизнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецстройенерго" звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Солар" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 22.07.2011.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.06.2014 у справі № 910/6098/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014, відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2014 у справі № 910/6098/14 рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецстройенерго" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.12.2014 у справі № 910/6098/14 з дотриманням строку, передбаченого частиною першою статті 11117 ГПК України, у якій заявник просить вказану постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 25.11.2010 у справі № 4/185, від 26.01.2011 у справі № 4/294 та від 14.05.2014 у справі № 922/846/13-г, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статей 215, 516 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Перевіривши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

У постанові від 18.12.2014 у справі № 910/6098/14, про перегляд якої подано заяву, не зважаючи на наявність в іпотечному договорі умови про те, що іпотекодержатель (відповідач-1) має право відступити права за цим договором за письмовою згодою іпотекодавця, а також встановивши відсутність такої згоди на момент укладення відповідачем-1 договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором відповідачу-2, суд касаційної інстанції, дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, як такого, що суперечить вимогам частини першої статті 516 Цивільного кодексу України.

Водночас у постановах від 25.11.2010 у справі № 4/185 та від 26.01.2011 у справі № 4/294, вирішуючи спір у подібних правовідносинах, за аналогічного матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, суд касаційної інстанції дійшов протилежних правових висновків, а саме щодо наявності підстав для визнання договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором, договором застави та іпотеки недійсними, як таких, що суперечать вимогам частини першої статті 516 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що в кредитному договорі наявні умови про те, що кредитор має право відступити права за цим договором, а також за правочинами, пов'язаними із забезпеченням виконання позичальником своїх зобов'язань за вказаним договором, за письмовою згодою позичальника, в той час як на момент укладення спірних договорів про відступлення права вимоги позичальником такої згоди надано не було. Аналогічних правових висновків суд касаційної інстанції дійшов і у постанові від 14.05.2014 у справі № 922/846/13-г

З огляду на викладене, зі змісту вказаних судових рішень Вищого господарського суду України вбачаються ознаки неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11114 - 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

Допустити справу № 910/6098/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяН. ГубенкоСудді:Б. Грек Н. Мележик С. Самусенко М. Черкащенко