Ухвала суду № 43078716, 05.03.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/8508/14 Головуючий у І інстанції Петришин Н. М.Провадження № 22-ц/780/1303/15 Доповідач у 2 інстанції БілоконьКатегорія 29 05.03.2015

УХВАЛА

Іменем України

05 березня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: судді - Білоконь О.В.,

суддів: Гуль В.В., Касьяненко Л.І.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної та матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Скайд», про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,-

встановила:

У жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 20 серпня 2014 року трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Сітроен», державний номер № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу «Форд», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який визнаний винним у вчинені даної пригоди.

У результаті вчинення ДТП автомобілю ОСОБА_2 нанесено механічні пошкодження, вартість яких відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку без врахування втрати товарної вартості складає 104 103,67 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ СК «Скайд» за страховим полісом АІ 3465943 від 20.03.2014 року.

08 жовтня 2014 року ПАТ СК «Скайд» виплатила ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 48 755 грн.

На підставі ст. 1192 ЦК України позивач просив суд стягнути із відповідача неоплачену страховою компанією матеріальну шкоду у розмірі 55 348,67 грн. та моральну шкоду у розмірі 15000, яка виявилась у тому, що внаслідок пошкодь ження автомобіля було порушено нормальний ритм та спосіб життя позивача; та кошти, сплачені позивачем за проведення оцінки транспортного засобу у розмірі 500 грн.

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, яка сталась між сторонами 20 серпня 2014 року.

На думку ОСОБА_1, ОСОБА_2 знехтував правилами безпеки руху в дорожній обстановці, тобто не дотримався мінімальних вимог уважності та обережності, які повинні виконуватися кожним учасником дорожнього руху, а відтак допустив грубу необережність в результаті якої трапилося дане ДТП, при якій автомобілю ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди, розмір якої складає 15381,80 грн.

Оскільки на думку ОСОБА_1 ДТП сталось з вини ОСОБА_2, саме з нього слід стягнути завдану ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 15381,80 грн., також кошти, витрачені за проведення автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, у розмірі 2000 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2014 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднано в одне провадження з первісними позовними вимогами ОСОБА_2

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2014 року позовОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 45 533 грн. та моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 475,33 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов, а в задоволенні первісного позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з вимог ст.ст. 988, 1167, 1187 ЦК України та дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_1, як особи, винної у вчиненні ДТП і спричиненні шкоди, на користь позивача ОСОБА_2 завданої матеріальної та моральної шкоди.

Такий висновок суду є правильним.

Судом встановлено, що 20 серпня 2014 року трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Сітроен», державний номер № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу «Форд», державний номер НОМЕР_2, який на праві власності належить ОСОБА_3, однак під час скоєння ДТП перебував під керуванням ОСОБА_1

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 05 вересня 2014 року встановлено, що дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вказане, висновок про вину ОСОБА_1 у скоєнні дорожно - транспортної пригоди, внаслідок якої ОСОБА_2 спричинена матеріальна шкода позивачу через механічне пошкодження його автомобіля, що підтверджується постановою суду, що набрала законної сили та доказами, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, є правильним та таким, що відповідає положенням закону.

Колегія суддів не приймає до уваги з підстав їх необґрунтованості та невідповідності вимогам закону доводи апелянта ОСОБА_1 про відсутність його вини у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки ці обставини встановлені судовим рішенням, зокрема постановою Подільського районного суду м. Києва від 05 вересня 2014 року, що набрала законної сили, а тому вимчу вимог ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

З цих міркувань колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що ДТП сталась з вини ОСОБА_2 і саме він має нести відповідальність за шкоду, спричинену в результаті ДТП.

Колегія суддів враховує той факт, що апелянтом не було надано доказів того, що постанова Подільського районного суду м. Києва від 05 вересня 2014 року не набрала законної сили.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України , особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

20 березня 2014 року між ОСОБА_4 та ПАТ «СК«Скайд» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ 3465943, відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб «Форд», державний номер НОМЕР_2.

Згідно копії платіжного доручення за № 2642 від 07 жовтня 2014 року ПАТ СК «Скайд» відповідно до положень статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сплатило на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 49 000 грн.

Враховуючи те, що розмір матеріального збитку згідно звіту автотоварознавчого дослідження складає 94 533 грн., а розмір суми страхового відшкодування, який ПАТ СК «Скайд» виплатило на користь ОСОБА_2 складає 49 000 грн., суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розмір невідшкодованої ОСОБА_2 у результаті вчинення ДТП матеріальної шкоди складає 45 533 грн.

Визначаючи розмір матеріального збитку завданого позивачу, суд дав належну оцінку доказам по справі у повній відповідності до положень ст. 212 ЦПК України, і ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача розмір заданої матеріальної шкоди в сумі 45 533 грн. дійшов вірного висновку, з яким погоджується і колегія суддів.

Погоджується колегія суддів також із висновком про відшкодування позивачу завданої моральної шкоди в розмірі 2000 грн., виходячи з вимог ст. 1167 ЦК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними у рішенні.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, то вони теж не спростовують висновків суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів , -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді: