Постанова № 43074913, 06.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2015 р. Справа № 804/1389/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріБубенець Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державне науково-виробниче підприємство «Цирконій» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги №Ю-10-17 від 05.09.2014 року та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) прийнято відповідачем з порушенням чинного законодавства, а тому вона підлягає скасуванню в частині нарахованої недоїмки у сумі 377 830,77 грн., штрафу у сумі 1 926,24 грн. та пені у сумі 5 225,18 грн.

Позивач у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що вимогу №Ю-10-17 від 05.09.2014 року винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим судом було ухвалено проводити розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05 вересня 2014 року Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено вимогу №Ю-10-17 про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі боргу 13 200 333,63 грн., в тому числі 13 193 182,21 грн. - недоїмка, 1926,24 грн. - штрафи, 5225,18 грн. - пеня.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі Закон України від 08.07.2010 року №2464-VI) платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 5 статті 8 Закону України Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI визначено, що Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Згідно статті 6 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 8 статті 9 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI визначено, що Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Станом на 01.08.2014 року заборгованість у позивача по особовому рахунку єдиного внеску, нарахованого роботодавцями на суми заробітної плати, складала 14 191 275,44 грн., у тому числі: 13 286 080,53 грн. - недоїмка зі сплати єдиного внеску, 319 609,28 грн. - заборгованість зі сплати штрафних санкцій, 905 194,91 грн. - пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2014 року підприємством «Цирконій» до податкового органу було подано звіт щодо сум нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за липень 2014 року, згідно якого нарахована загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті до 20.08.2014 року в розмірі 528 041,94 грн.

Таким чином, станом на 01.09.2014 року заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску становила 14 492 880,36 грн., у тому числі: 13 587 685,42 грн. - недоїмка зі сплати єдиного внеску, 319 609,28 грн. - заборгованість зі сплати штрафних санкцій, 905 194,91 грн. - пеня.

Також 18.09.2014 року позивачем до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції було подано звіт щодо сум нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за серпень 2014 року, згідно якого нарахована загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті в розмірі 540 544,14 грн., яку підприємство зобов`язано сплачувати не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно частини 4 статті 25 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

За приписами пункту 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 року №455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за №1622/24154 (надалі - Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску), вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Судом встановлено, що у вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ю-10-17 від 05.09.2014 року вказано, що вимога сформована на підставі даних картки особового рахунку.

У відповідності до пункту 6.9 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску, якщо протягом наступного базового звітного періоду платник наростив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження вимога подається до органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України тільки на суму зростання боргу.

Отже, оспорювана вимога сформована на загальну суму боргу. При цьому вимога на вказані суми до органів державної виконавчої служби не направлялась. При направленні до органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України вимога буде направлятись на суму зростання боргу.

Станом на 01.10.2013 року до ІС «Податковий блок» відбулась міграція особових рахунків платників єдиного соціального внеску з районних управлінь Пенсійного фонду України в м.Дніпродзержинську.

Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією отримано лист від 03.09.2014 № 6737/02/20 Управління Пенсійного Фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська з уточнюючими сумами переданої заборгованості без врахування оскаржених підприємством сум (штрафних санкцій в сумі 317 885,62 грн. та пені в сумі 899 767,15 грн.). Так, згідно вказаного листа заборгованість по особовому рахунку ДНВП «Цирконій» складала: 8 461 241,85 грн. - недоїмка зі сплати єдиного внеску, 1723,66 грн. - заборгованість зі сплати штрафних санкцій, 5427,76 грн. - пеня.

Крім того, у даному листі Управління Пенсійного Фонду України містилась інформація з уточнюючими сумами переданої заборгованості без врахування оскаржених сум підприємством (штрафних санкцій в сумі 317 885,62 грн. та пені в сумі 899 767,15 грн.).

Відділом адміністрування єдиного соціального внеску Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції 04.09.2014 внесено зміни в особистий рахунок підприємства (рішення про коригування сальдо № 613/04-03-17-04-15 від 04.09.2014 року та рішення про коригування сальдо №613/04-03-17-04-15 від 04.09.2014 року).

Із заперечень на позов вбачається, що при коригуванні пені в сумі 202,58 за технічних причин прирахувалась до заборгованості зі штрафних санкцій. Станом на 31.01.2015 року помилка була виправлена та загальна сума переданої заборгованості по штрафним санкціям та пені складає 7151,42 грн.: 1723,66 грн. - заборгованість зі сплати штрафних санкцій, 5427,76 грн. - пеня.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що вимогу №Ю-10-17 від 05.09.2014 року винесено правомірно, а тому підстави для її скасування відсутні.

Щодо посилання позивача на приписи статей Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд зазначає, що статтею 19 вказаного Закону України визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується вимог поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно загальних правил нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то відповідно і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача задоволенню не підлягають.

В силу пункту 4 частини першої статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат.

Одночасно суд зазначає, що ухвалою суду від 19.01.2015 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Отже, сума судового збору в розмірі 4872 грн. підлягає стягненню з позивача.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги та зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» судовий збір у розмірі 4872 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Степаненко