Ухвала суду № 43071725, 19.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 року м. Київ К/800/59454/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Веденяпіна О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм-Експерт»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013

у справі №810/2927/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм-Експерт»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення- рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарм-Експерт» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Фарм-Експерт») звернулось до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Броварська ОДПІ Київської області ДПС) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2013 №0000041502.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.08.2012 позивачем подано відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2012 року, якою визначено доходи, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 281365,00 грн. та податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2012 року, якою визначено доходи, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 901472,00 грн.

06.12.2012 відповідачем було проведено перевірку ТОВ «Фарм-Експерт» з питань дотримання вимог ст. ст. 180 - 183 Податкового кодексу України, за результатами якої складено акт №935/15-209/37892919.

На підставі акту перевірки відповідачем 13.02.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000041502, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 154368,00 грн., в тому числі за основним платежем на 120294,40 грн. та 30073,60 грн. за штрафними санкціями.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами встановлено, що ТОВ «Фарм-Експерт» подано до відповідача звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), згідно яких сума розрахунків становила: за квітень 2012 року - 19708,67 грн., за травень 2012 року - 114778,20 грн., за червень 2012 року - 146925,75 грн. та за липень 2012 року - 211074,03 грн., за серпень 2012 року - 208640,99 грн., за вересень 2012 року - 200398,58 грн., податкову декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2012 року, якою визначено доходи, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 281365,00 грн. та податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2012 року, якою визначено доходи, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 901472,00 грн.

Отже, обсяг виручки від реалізації товарів та послуг за квітень - вересень 2012 року позивача склав 901472,00 грн., таким чином сума перевищення граничного розміру складає 601472,00 грн.

Тобто, сума податку на додану вартість, нарахована на суму перевищення становить 120294,40 грн. (20% від суми перевищення 601472,00 грн.) та враховуючи, що позивачем порушено п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, а саме не подано заяву про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість, відповідачем правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 25% суми податкового зобов'язання у сумі 30073,60 грн. (25% від 120294,40 грн.).

Судами вірно зазначено, що позивач не звільняється від сплати податку на додану вартість на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, оскільки на момент здійснення господарських операцій позивач не мав свідоцтва платника податку на додану вартість, тобто підстави для звільнення від сплати податку на додану вартість були відсутні.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у випадку, коли контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх дванадцяти календарних місяців, сукупно перевищує 300000,00 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 цього розділу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. Така заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсяг оподатковуваних операцій понад 300000,00 грн. (згідно п. п. 183.1, 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України встановлено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Отже, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що відповідачем доведено законність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення від 13.02.2013 №0000041502.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм-Експерт» відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)О.А. Веденяпін