Ухвала суду № 43061492, 11.03.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 348/3094/14-ц

Провадження № 22-ц/779/605/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Вінтоняк М.Б.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Бойчука І.В., Проскурніцького П.І.

секретаря Драганчук У.М.

з участю представника апелянта Якубовського О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

29.04.2014 року ПАТ «Банк Золоті Ворота» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за період з 11.08.2011 року по 17.03.2014 року в розмірі 1447,84 грн. та судових витрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 23.09.2008 року між АКБ «Золоті ворота» (правонаступником якого є ПАТ «Банк Золоті Ворота») та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту №38, відповідно до якого банк надав, а відповідач ОСОБА_4 отримала кредитні кошти в розмірі 2700 грн. зі сплатою 24% річних в період з 23.09.2008 року по 22.09.2010 року, 29% річних з 23.09.2010 року, з кінцевим терміном повернення кредиту 22.09.2010 року, та зобов'язалася здійснювати погашення кредиту і сплачувати відсотки в обсязі та на умовах, передбачених договором. З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 23.09.2008 року між банком та ОСОБА_5 був укладений договір поруки №12, відповідно до п.п. 1.1., 1.3. якого поручитель ОСОБА_5 взяв на себе зобов'язання солідарно відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_4 зобов'язань за вищевказаним кредитним договором. У зв'язку із простроченням сплати чергової частини кредиту та відсотків за користування ним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.11.2011 року стягнуто з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором за період з 27.04.2009 року по 10.08.2011 року в розмірі 3444,77 грн., а саме: кредит - 2006,17 грн., відсотки - 781,79 грн., пеня - 656,81 грн. В результаті порушення умов кредитного договору за ОСОБА_4 в період з 11.08.2011 року по 17.03.2014 року утворилася заборгованість в розмірі 1447,84 грн., з яких відсотки - 857,55 грн., пеня - 590,29 грн. У зв'язку з наведеним позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідачів зазначену суму заборгованості.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 13.11.2014 року провадження у справі в частині позову ПАТ «Банк Золоті Ворота» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито у зв'язку зі смертю останнього.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 26 лютого 2015 року задоволено частково позов ПАТ «Банк Золоті Ворота». Стягнуто з ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» 917,55 грн. заборгованості за кредитним договором №38 від 23.09.2008 року, а також 243,60 грн. судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду в частині зменшення розміру пені з 590,29 грн. до 60 грн., ПАТ «Банк Золоті Ворота» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що в порушення вимог ч. 4 ст. 215 ЦПК України суд першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваного рішення не зазначив всі складові вимог позивача, які задоволено.

Крім того, на думку апелянта, зменшивши розмір пені з 590,29 грн. до 60 грн., суд помилково застосував до спірних правовідносин положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки в даному випадку розмір пені (590 грн.) не перевищує розміру прострочених відсотків (857,55 грн.), а умови проживання відповідача, про які вона інформувала суд під час розгляду справи, не мають істотного значення.

З цих підстав апелянт просить рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені з 590,29 грн. до 60 грн. змінити, задовольнивши позов в наведеній частині в повному обсязі.

У засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та день розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомила.

З урахуванням положення ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов ПАТ «Банк Золоті Ворота» та зменшуючи розмір пені з 590,29 грн. до 60 грн., суд першої інстанції, врахувавши повне погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором згідно рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.11.2011 року, майновий стан відповідача, наявність на її утриманні двох неповнолітніх дітей, смерть чоловіка ОСОБА_5 28.06.2014 року і відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення відповідачем виконання зобов'язання по сплаті відсотків за кредитним договором, дійшов висновку про те, що суму пені слід зменшити до зазначеного розміру.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції установлено та вбачається з матеріалів справи, що 23.09.2008 року між АКБ «Золоті ворота» (правонаступником якого є ПАТ «Банк Золоті Ворота») та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту №38, відповідно до якого банк надав, а відповідач ОСОБА_4 отримала кредитні кошти в розмірі 2700 грн. зі сплатою 24% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту 22.09.2010 року, та зобов'язалася здійснювати погашення кредиту і сплачувати відсотки в обсязі та на умовах, передбачених договором (а.с. 5-8).

Пунктом 2.3. кредитного договору передбачено, що за користування кредитом після закінчення строку, на який було надано кредит, проценти сплачуються в розмірі 29% річних.

В п. 5.2. кредитного договору зазначено, що вказаний кредитний договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань за ним, а відповідно до п. 2.2. нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється по день, що передує дню повного погашення кредиту.

Судом встановлено, що у зв'язку із простроченням сплати чергової частини кредиту та відсотків за користування ним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.11.2011 року стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку заборгованість за вищевказаним кредитним договором за період з 27.04.2009 року по 10.08.2011 року в розмірі 3444,77 грн., а саме: кредит - 2006,17 грн., відсотки - 781,79 грн., пеня - 656,81 грн. (а.с. 10-11).

В результаті порушення умов кредитного договору за ОСОБА_4 в період з 11.08.2011 року по 17.03.2014 року утворилася заборгованість в розмірі 1447,84 грн., з яких відсотки - 857,55 грн., пеня - 590,29 грн. Наведене підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості позичальника за договором про надання споживчого кредиту №38 від 23.09.2008 року (а.с. 14).

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно положень ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Банк Золоті Ворота» в частині стягнення з ОСОБА_4 суми заборгованості по відсотках в розмірі 857,55 грн.

При цьому, при визначенні розміру пені, підлягаючої стягненню з відповідача, судом правильно враховано повне погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором згідно рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.11.2011 року, майновий стан відповідача, наявність на її утриманні двох неповнолітніх дітей, смерть чоловіка ОСОБА_5 28.06.2014 року, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення відповідачем виконання зобов'язання по сплаті відсотків за кредитним договором і, таким чином, правильно застосовано положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, якою передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, та зменшено розмір неустойки до 60 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» відхилити.

Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Бойчук І.В.

Проскурніцький П.І.