Постанова № 43052248, 10.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2015 р. Справа № 917/114/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Бондаренко В.П.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Карпової Н.А., за довіреністю від 12.11.2014р. №14/20-210-14;

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізінг", м. Київ (вх. №1299П/1-18)

на ухвалу господарського суду Полтавської області від 31.01.2015р.

у справі № 917/114/15

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізінг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир-Агро", с. Вікторія, Пирятинський район, Полтавська область

про розірвання договору фінансового лізингу №16-11-170 стс-фл/631 від 17.11.2011р.; вилучення майна; стягнення 29 932,96 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.01.2015р. у справі №917/114/15 (суддя Погрібна С.В.) позовну заяву Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізінг" (вих.№ 14-92 від 21.01.2015р.) повернуто без розгляду. Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що в порушення приписів статті 58 Господарського процесуального кодексу України, сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізінг", м. Київ з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 31.01.2015р. у справі №917/114/15 та справу направити до господарського суду Полтавської області на новий розгляд.

В обґрунтування своєї правової позиції, апелянт зазначає, що вимоги, об'єднані ним в позовній заяві випливають з умов договору фінансового лізингу, зв'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами.

Також, вказує на те, що порушення відповідачем умов договору фінансового лізингу є підставою для звернення з позовною заявою про стягнення заборгованості та розірванню договору, що в свою чергу є підставою для повернення майна.

Автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (справу) призначено для розгляду судді-доповідачу Терещенко О.І.

Розпорядженням секретаря судової палати №1 Харківського апеляційного господарського суду для розгляду справи №917/114/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Бондаренко В.П.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2015р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Бондаренко В.П.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 10.03.2015р.

10.03.2015р. від відповідача надійшло клопотання в якому останній зазначає, що не має можливості з'явитися в призначене судове засідання, у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. (вх.№3762).

У судовому засіданні 10.03.2015р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, просив скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 31.01.2015р. у справі №917/114/15 та справу направити до господарського суду Полтавської області на новий розгляд.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Аналізуючи зміст заявлених позовних вимог, колегія суддів приймає до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2015р. до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізінг", м. Київ, в якій позивач просив розірвати договір фінансового лізингу від 17.11.2011р. №16-11-170 стс-фл/631, укладений між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яромир-Агро»; вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «Яромир-Агро» доїльну установку з молокопроводом УДМ-200, зав. №339, залишковою вартістю 83 946,08 грн. та передати Державному публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яромир-Агро» на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» заборгованість в сумі 25 932,96 грн., з них 25499,81 грн. - заборгованість по лізинговим платежам, 931,23 грн. - пеня та 41,92 грн. - 3% річних.

Приписами статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.

Дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Так, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

За своєю суттю об'єднання позовів дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливлює винесення різних рішень за однакових обставин.

Як вже зазначалось вище, позивачем об'єднано вимоги про розірвання договору фінансового лізингу, вилучення у відповідача майна та стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій.

Як встановлено в пункті 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Колегія суддів зазначає, що вимоги зазначені позивачем в позовній заяві про розірвання договору фінансового лізингу, повернення майна та стягнення заборгованості випливають саме з умов договору лізингу, зв'язані між собою підставою виникнення, а саме невиконанням відповідачем зобов'язань за договором в частині сплати лізингових платежів, що є істотним порушенням договору іншою стороною, а також поданими доказами.

Крім того, колегія суддів погоджується з твердженнями апелянта про те, що саме істотне порушення умов договору лізингу щодо своєчасної та повної сплати лізингових платежів і є підставою для звернення позивача з позовною заявою про розірвання договору та стягнення заборгованості, що в свою чергу і є підставою для повернення майна.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що об'єднання зазначених вище вимог в одній позовній заяві не перешкоджає з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін.

Також, в пункті 4 статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено право позивача вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що вимоги позивача мають однорідний характер, ті самі підстави виникнення та підтверджуються одними і тими самим доказами, а правовідносини, які склалися між сторонами у даній справі випливають з тих фактичних обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно об'єднано позовні вимоги та окремий розгляд позовних вимог унеможливить повне та всебічне дослідження всіх обставин даної справи.

Таким чином, на думку колегії суддів, позивачем при зверненні з позовом не порушені передбачені частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України правила об'єднання позовних вимог, а отже, господарський суд першої інстанції дійшов необґрунтованих та передчасних висновків про повернення позовної заяви без розгляду.

Проте, незважаючи на це, господарським судом першої інстанції безпідставно повернуто позовну Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізінг" без розгляду.

Як встановлено в частині 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про повернення позовної заяви, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарський суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Полтавської області від 31.01.2015 року у справі №917/114/15 скасуванню з передачею справи на розгляд до господарського суду Полтавської області.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, п.4 ч.1 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізінг" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 31.01.2015 року у справі №917/114/15 скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Полтавської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 12.03.2015 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Бондаренко В.П.