Ухвала суду № 43050548, 26.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року м.Київ К/800/23990/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної організації «Комбінат «Зірка» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року у справі за позовом Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, треті особи: Державна організація «Комбінат «Зірка», Міське комунальне підприємство «ОСНОВАНІЄ», про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» звернулось до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, в якому просило скасування рішення від 21 жовтня 2011 року № 449 «Про укладення договору відступлення права вимоги».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність та неправомірність покладення виконавчим комітетом на нього обов'язку по сплаті заборгованості за природний газ і енергоносії, витрачені на опалення, та визнання його боржником у зобов'язанні перед третіми особами.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 04 липня 2012 року адміністративний позов задоволено; скасовано рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21 жовтня 2011 року № 449 «Про укладення договору відступлення права вимоги».

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не відноситься до суб'єктів господарювання комунального підпорядкування, фінансування витрат на опалення житлового будинку, що знаходиться в комунальній власності, не є статутним завданням позивача, не передбачено його фінансовим планом, є благодійною (спонсорською) допомогою, що суперечить нормам постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 року №1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів».

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року задоволено частково апеляційну скаргу Державної організації «Комбінат «Зірка»; постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 04 липня 2012 року скасовано; адміністративний позов Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» задоволено частково; визнано протиправним та скасовано п.1 рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21 жовтня 2011 року № 449; у задоволенні решти позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив із необґрунтованості оскаржуваного рішення, яке не містить посилання на норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також зазначив, що позивач не є суб'єктом комунальної власності, його зобов'язання у розмірі 416843,66 грн. не підтверджені. При частковому задоволенні позову суд зазначив, що інші пункти рішення не впливають на права та обов'язки позивача.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Державна організація «Комбінат «Зірка» звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

У касаційній скарзі зазначає, що п.1 рішення міськвиконкому від 21 жовтня 2011 року №449 не створює жодних обов'язків для позивача, а тому жодним чином не порушує його права, натомість скасовуючи вказаний пункт в повному обсязі апеляційний суд порушує права ДО «Комбінат «Зірка» в частині укладення договору про відступлення права вимоги з КП «ВРЕЖО №4», що призведе до визнання вказаного договору недійсним. Вважає рішення №449 законним як вирішення питання про ліквідацію існуючої заборгованості у сумі 416843,66 грн. за проведення опалювального сезону 2010-2011 років житлового будинку №185 по вул.Республіканській м.Запоріжжя.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання постанови КМУ від 25 лютого 2009 року №154 «Про утворення Державної холдингової компанії «Титан України» та наказу Мінпромполітики України від 17 березня 2009 року №200 «Про перетворення шляхом реорганізації КП «ЗТМК», Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» є правонаступником усіх майнових та особистих немайнових прав та обов'язків КП «ЗТМК» (Код ЄДРПОУ 00194731).

Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26 травня 2005 року №180/3 «Про затвердження актів приймання-передавання об'єктів державного житлового та нежитлового фонду від Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та внесення змін до рішення міськвиконкому від 27 січня 2005 року №25/2 «Про затвердження актів приймання-передачі об'єктів державного житлового та нежитлового фонду від казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» затверджено акти приймання-передачі до комунальної власності міста Запоріжжя від КП «ЗТМК» об'єктів державного житлового та нежитлового фонду.

У п.4 рішення №180/3 визначене зобов'язання Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» здійснювати фінансування витрат комбінату «Зірка» за теплопостачання житлового будинку по вул.Республіканській,185 в м.Запоріжжя (п.4.1) та вирішити питання будівництва дахової котельні на цьому будинку до 01 січня 2008 року (п.4.2).

21 жовтня 2011 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради № 449 прийнято рішення «Про укладання договору відступлення права вимоги», відповідно до якого з метою впорядкування договірних відносин з тепло забезпечення будинку по вул.Республіканській,185 та погашення заборгованості за отриману теплову енергію за 2010-2011 роки вирішено:

- п.1 - зобов'язати Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 4» у термін до 17 жовтня 2011 року укласти з ДО «Комбінат «Зірка» договір відступлення права вимоги в розмірі 416843,66 грн., в якому боржниками по договору відступлення права вимоги зазначити КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та мешканців будинку по вул.Республіканській,185;

- п.2 - Комунальному підприємству «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 4» визначити заборгованість кожного мешканця по вул.Республіканській,185 за фактично отримані послуги з теплопостачання на момент отримання послуг 2010-2011 роки та діючих тарифів;

- п.п.2.1 - повідомити мешканці будинку по вул.Республіканській,185 про існуючу заборгованість з теплопостачання по вул.Республіканській,185 та у разі відмови від добровільної сплати зазначеного боргу, звернутися до органів суду з позовними заявами про примусове стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання;

- п.п.2.2 - визначити суму зобов'язання КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» по оплаті різниці вартості газу, який було витрачено при теплопостачанні будинку по вул.Республіканській,185 у період 2010-2011 роках;

- п.п.2.3 - звернутися до КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» з пропозицією укласти договір відшкодування заборгованості.

Як встановлено ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст.511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Визначення в п.1 оскаржуваного рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21 жовтня 2011 року № 449 зобов'язання КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» в розмірі 416843,66 грн. та визнання його боржником у договорі відступлення права вимоги між КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 4» та ДО «Комбінат «Зірка» за відсутності доказів вчинення відповідного правочину та його виконання не відповідає визначеним законом підставам виникнення зобов'язань та повноваженням відповідача як органу місцевого самоврядування, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування рішення відповідача у вказаній частині.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної організації «Комбінат «Зірка» відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді