Ухвала суду № 43050547, 23.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2015 року м. Київ К/800/45740/14

К/800/46168/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., при секретарі судового засідання Міщенко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року

у справі № 820/10320/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз»

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області,

третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.04.2014 року № 0000742200.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач та третя особа звернулись до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами, в яких просять його скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

У судовому засіданні представник третьої особи касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача проти касаційних скарг заперечував та просив у їх задоволенні відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами камеральної перевірки несвоєчасної сплати за користування надрами для видобудування природного газу згідно поданого розрахунку - Договір про спільну діяльність від 24.03.2004 року №493, поданого уповноваженою особою ТОВ НВФ «Техпроект» вх. №9008095112 від 20.02.2014 року, по строку сплати 02.03.2014 року, відповідачем складено акт від 31.03.2014 року №164/20-01-22-47/455860319, яким встановлено порушення п. 57.1 ст. 57, п.п. 263.12.1 п. 263.12 ст. 263 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено термін сплати визначеного грошового зобов'язання зі сплати за користування надрами для видобування природного газу в сумі 10 997 063, 54 грн.

На підставі акта перевірки відповідно до абз. другого ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 10 календарних днів суми грошового зобов'язання відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.04.2014 року № 0000742200, яким позивача зобов'язано сплатити штраф за платежем: плата за користування надрами для видобування природного газу в сумі 1 099 706, 35 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом правомірно, оскільки позивачем не сплачено грошове зобов'язання за користування надрами для видобування природного газу відповідно до договору про спільну діяльність.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку щодо відсутності порушень позивачем вимог податкового законодавства та неправомірного прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення з урахуванням того, що на момент виконання обов'язку по сплаті узгодженого грошового зобов'язання позивач не був оператором спільної діяльності, відтак не мав повноважень на здійснення перерахування.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

В силу ст. 153 Податкового кодексу України оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи. Спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Згідно із пп. 263.1.4 п. 263.1 ст. 263 Податкового кодексу України платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один з учасників такого договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), та за умови, що один з учасників договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи має відповідний спеціальний дозвіл.

Підпунктом 263.11.1 п. 263.11 ст. 263 Податкового кодексу України передбачено, що платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до п. 263.13.1 ст. 263 Податкового кодексу України платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ НВФ «Техпроект» та ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» укладено договір про спільну діяльність від 24.03.2004 року № 493, відповідно до умов якого ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює ТОВ НВФ «Техпроект».

20.02.2014 року до відповідного договору укладено додаткову угоду №8 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність між ТОВ НВФ «Техпроект», ПАТ «Укргазвидобування» та ТОВ «Карпатигаз» та внесено зміни до даного договору, відповідно до яких ведення спільних справ та поточного керівництва спільною діяльністю здійснює ТОВ «Карпатигаз».

20.02.2014 року ТОВ «Техпроект» подано податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за січень місяць 2014 року у розмірі 11 145 332, 75 грн. з граничним терміном сплати 02.03.2014 року. З урахуванням передплати, загальна сума податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин склала 10 997 063, 54 грн.

Встановлено, що між ТОВ НВФ «Техпроект» та ПАТ «Дельта Банк» 27.02.2014 року був укладений договір банківського рахунку.

28.02.2014 року ПАТ «Дельта Банк» були зареєстровані подані ТОВ НВФ «Техпроект» платіжні доручення по сплаті за користування надрами (природний газ) за січень місяць 2014 року в кількості 58 штук на суму 11 000 000, 00 грн., однак операції по перерахуванню коштів здійснено банком в наступному порядку: 04.03.2014 року - 1 300 000, 00 грн.; 05.03.2014 року - 2 200 000, 00 грн.; 07.03.2014 року - 2 600 000, 00 грн.; 12.03.2014 року - 4 900 000, 00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що платіжні доручення про сплату ТОВ НВФ «Техпроект» податку за користування надрами не відповідають умовам договору про спільну діяльність, оскільки містять звичайний код ЄДРПОУ 31154312, а не код оператора спільної діяльності № 455860319, у зв'язку із чим ні ТОВ НВФ «Техпроект», ні ТОВ «Карпатигаз» не здійснювало перерахування грошових зобов'язань за січень 2014 року та не подавало платіжних доручень на перерахування коштів з належного цьому платнику рахунку до установи банку на виконання свого податкового обов'язку.

З даного приводу слід зазначити, що судом першої інстанції не враховано те, що предметом перевірки була несвоєчасна сплата податкового зобов'язання, а податковим органом не заперечується факт надходження коштів до бюджету.

Таким чином, враховуючи встановлений податковим органом характер порушення вимог податкового законодавства та визначені штрафні санкції, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що приймаючи податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що у зв'язку зі змінами, внесеними до договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, ТОВ НВФ «Техпроект» подано 06.03.2014 року до Дергачівської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Харківській області заяву за формою №1-ОПП про зміну назви платника та нову назву: «Договір про спільну діяльність від 24.03.2004 року №493 - уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» і тільки з цієї дати позивач набув статусу оператора за відповідним договором.

Таким чином, судом апеляційної інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінка яким дана з дотриманням ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, зроблений правильний висновок про недоведеність відповідачем, на якого в силу норми частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Отже, висновок суду першої інстанції про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення є помилковим.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційних скаргах, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції ухвалене обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 КАС України, суд

ухвалив:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року у справі № 820/10320/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук