Ухвала суду № 43028744, 04.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2015 рокусправа № 804/14273/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання:Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у справі №804/14273/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТАЛ» до про Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТАЛ" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2013 року № 0000502204. (т.1 а.с. 3-14)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року відкрито адміністративне провадження у справі №804/14273/13-а.(т. 1, а.с. 1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що висновки документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-госпдарських відносин з ТОВ "Лігран" за період лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2012 року, є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у справі №804/14273/13-а адміністративний позов задоволено. (суддя - Борисенко П.О.) (т. 3, а.с. 44-47)

Відповідач - Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її помилковість та необґрунтованість, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у справі №804/14273/13-а та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначив, що ним правомірно встановлено порушення платником податків приписів податкового законодавства.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000502204 від 14.06.2013 року - є предметом судового спору.

Суд розглядає справу в межах апеляційного оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів та не доведено обґрунтованість визначення податкового зобов'язання та правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення, в свою чергу Позивач, надав суду достатню кількість доказів стосовно виконання ним та його контрагентом зобов'язань за договором.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 18.05.2013 року Відповідачем був виданий наказ №693 про організацію здійснення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЕЛЕКТАЛ» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських відносин з ТОВ «Лігран» за період лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2012 року, результати якої оформлено актом № 1611/224/31540498 від 27.05.2013 року.

Згідно наданої суду ксерокопії зазначеного акту, перевіркою встановлено порушення, а саме: відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ "ЕЛЕКТАЛ" операцій по ланцюгу з постачальником ТОВ "Лігран" за період лютий-липень 2012 року; порушення п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 186478,00 грн.

На підставі акта перевірки № 1611/224/31540498 від 27.05.2013 року Відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 14.06.2013 року № 0000502204 про збільшення податку на додану вартість на суму 186478,00 грн. і нараховано штрафних санкцій на суму 46619,50 грн.

За результатами оскарження Позивачем вищевказаного податкового повідомлення - рішення в адміністративному порядку останнє залишено без змін.( т.1, а.с. 103-106)

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, а пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу визначає, що не включаються до складу витрат, а саме - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ТОВ "Лігран".

Між ТОВ "ЕЛЕКТАЛ" (Покупець) та ТОВ "Лігран" (Продавець) було укладено договори №0512 від 05 січня 2012 року (т.1, а.с.170-171); № 02/5п від 02 лютого 2012 року ( т.1, а.с. 136 - 137); № 02/2ц від 02 лютого 2012 року (т.1, а.с. 152-153); договір підряду на виконання робіт №01/04р від 01 квітня 2012 року(т. 1, а.с.166-168); договір доручення №01/07/М від 01 липня 2012 року. (том 1 а.с.162-163)

На підтвердження факту виконання умов вказаних договорів позивачем було надано до суду копії первинних документів, зокрема акти здачі-прийому виконаних робіт, акти виконаних робіт, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, які наявні в матеріалах справи. (том 1 а.с.138-151, 154-161, 164-165, 169, 172-205, т. 2 а.с. 1-23)

Як вбачається з матеріалів справи, придбані позивачем у постачальників послуги в подальшому були використані ним у власній господарський діяльності, а саме реалізовано іншим підприємствам, що, також, підтверджується копіями рахунків фактур, довіреностями, договором поставки від 04.01.2011 року №5, видатковими накладними та іншими долученими до матеріалів справи документами. (т.2 а.с. 62-250, т.3 а.с. 2-40)

Крім, того колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про визнання судом недійсними (нікчемними) правочинів, вчинених позивачем та ТОВ «Лігран» у перевіряємий податковим органом період.

З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції і до змісту яких у Відповідача претензій не виникало, колегія суддів приходить до висновку про реальність господарських операцій, здійснених Позивачем та ТОВ «Лігран» у перевіряємому періоді.

Крім того, колегія суддів зважує на те, що висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між Позивачем та його контрагентом були здійснені лише на підставі даних актів зустрічних звірок, поведених по ТОВ "Інфортерм" за червень 2011 року, ТОВ "Олімп" за вересень 2011 року, ПП СВ «Гермес» за березень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року, при цьому ніякі порушення (ненадання первинної документації, дефектність первинних документів тощо) з боку Позивача у Акті перевірки податковим органом не зазначались.

Разом з тим, дані зустрічних перевірок містять лише припущення податкового органу, а не містять конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

В той же час, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. А в силу вимог статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані контрагенти Позивача на час вчинення господарських операцій, були зареєстровані як платники податків, укладені між сторонами договори нечинними не визнавались та у передбаченому законом порядку не скасовувались.

За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та дослідженні судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 25 грудня 2013 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160,ст. 195, ст. 196, ст.198, ст. 200, ст.205,ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року у справі № 804/14273/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 05 березня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна