Ухвала суду № 43028662, 04.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2015 рокусправа № 804/7148/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання:Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у справі №804/7148/14 за позовом Приватного підприємства «Салфіт» до про Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Салфіт» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило

- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення коригувань до електронних баз даних , у тому числі до автоматизованої інформаційної системи , на підставі акту № 88/04-62-22-3/32694310 від 07.09.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Салфіт» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача в розрізі контрагентів.

- зобов'язати відповідача відновити в електронних базах даних, у тому числі у автоматизованій інформаційній системі показників зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача в розрізі контрагентів. (а.с.3-7)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/7148/14. (а.с.1)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем порушена процедура проведення зустрічної звірки, а також вказує на неправомірність дій ДПІ щодо коригування показників, які фактично задекларовані платником податків, без прийняття рішення, яке б свідчило про неправомірність визначення підприємством податкових зобов'язань.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у справі №804/7148/14 адміністративний позов задоволено повністю. (суддя - Горбалінський В.В.) (а.с.225-227)

Відповідач - Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у справі №804/7148/14 та відмовити у задоволені адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що Податковим кодексом України не передбачено повноважень органу податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки (звірки), тому він не виходив за межі своїх повноважень і не здійснював коригування, а тільки вніс до електронної бази акт з результатами перевірки, що не порушило права позивача, оскільки вони не породжують будь - яких обов'язкових юридичних наслідків для останнього.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «Салфіт» зареєстроване як юридична особа 03.10.2003 року та з 09.10.2003 року перебуває на податковому обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

07.02.2014 року працівниками ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська складено Акт № 88/04-62-22-3/32694310 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з ПП «Салфіт» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами за період січень-вересень 2013 року».

У вищезазначеному акті зроблено висновок про те, що документально не підтверджено господарські взаємовідносини з контрагентами-постачальниками за січень-вересень 2013 року; встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з контрагентами-постачальниками за січень-вересень 2013 року; звіркою не підтверджено реальність проведених господарських операцій за січень-вересень 2013 року з контрагентами-постачальниками з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку; не підтверджено реальність проведених господарських операцій за січень-вересень 2013 року з контрагентами - покупцями в частині реалізації товарів (робіт, послуг), попередньо придбаних у контрагентів-постачальників за січень-вересень 2013 року.

Судом першої інстанції встановлено, що висновки акту стали підставою для зміни податковою службою показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в електронних інформаційних базах.

Правомірність дій посадових осіб відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача в електронній базі даних деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України на підставі вказаного акту, є предметом судового спору.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зміна показників податкового кредиту та податкових зобов'язань підприємства на підставі акту, без прийняття податкового повідомлення - рішення та без зміни цих показників підприємством самостійно шляхом подання декларації (розрахунків) порушує права та інтереси останнього, тому відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, які передбачені чинним податковим законодавством.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на те, що зустрічна звірка може бути проведена податковим органом у разі наявності у його розпорядженні первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковій письмовий запит податкового органу. За своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється з метою документального підтвердження господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без прийняття висновків стосовно документального підтвердження або не підтвердження господарських відносин між платниками податків.

З змісту Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими Наказом ДПА України від 22.04.2011 року №236 вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності. При цьому, до електронної бази даних податкової звітності органу ДПС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків.

Отже, процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, але зазначений етап не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин.

Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може бути підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (неправильності) задекларованих платником податків даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податків зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що коригування облікових даних платника податків в електронних базах даних, ведення яких покладено на контролюючий орган, на підставі акта перевірки без винесення відповідного рішення про визначення податкових зобов'язань, є підставою для визнання дій податкового органу такими що порушують права суб'єкта господарювання.

Таким чином, самостійна зміна органом ДПС в електронних базах даних показників податкової звітності без змін цих показників самим платником податків шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує його права та інтереси, оскільки платник податків має право розраховувати на те, що задекларовані ним у податкових деклараціях показники відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

З вчинених дій (невинесення податкового повідомлення - рішення) колегія суддів робить висновок, що контролюючий орган, визначаючи суми податкових зобов'язань платника податків, порушив його особисте право на самостійне їх декларування.

За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 258 липня 2014 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у справі №804/7148/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 05 березня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна

< Список >