Постанова № 43028155, 19.02.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19 лютого 2015 року

(14 год. 10 хв.)

Справа № 808/9485/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання – Кай К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

23.12.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить: визнати нечинним та скасувати як неправомірне податкове повідомлення-рішення №0003921501 від 29.08.2014 про сплату 498921,85 грн. штрафу у розмірі 10% застосованого за порушення граничного строку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 4989218,45 грн.; визнати нечинним та скасувати як неправомірне податкове повідомлення-рішення №0003931501 від 29.08.2014 про сплату 40000 грн. штрафу у розмірі 20% застосованого за порушення граничного строку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 200000 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань своєчасності сплати сум узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість по деклараціях за грудень 2011, серпень 2012, січень – квітень 2013, серпень 2013, жовтень 2013, грудень 2013, по уточнюючим розрахункам за квітень 2013, за серпень 2013 за липень 2013 року, за результатами якої складено акт від 13.0.2014 №92/15/32025623 (далі – Акт перевірки). На підставі Акту перевірки позивача відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0003921501 від 29.08.2014 та №0003931501 від 29.08.2014. Позивач вважає висновки відповідача, зроблені в Акті перевірки, щодо наявності з боку позивача порушень вимог податкового законодавства необґрунтованими та безпідставними, а податкові повідомлення-рішення, складені на підставі Акта перевірки, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки несвоєчасне перерахування зазначених податкових зобов’язань відбулось у зв’язку із несвоєчасним фінансуванням позивача з державного бюджету.

Ухвалою від 26.12.2014 року було відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 21.01.2015.

У судове засідання 21.01.2015 представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не прибули.

Ухвалою від 21.01.2015 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинене до 06.02.2015.

Ухвалою від 06.02.2015 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 06.02.2015.

У судове засідання 06.02.2015 представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не прибули.

Ухвалою від 06.02.2015 за клопотаннями позивача та відповідача провадження у справі було зупинене до 19.02.2015.

Ухвалою від 19.02.2015 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 19.02.2015.

19.02.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, на позовних вимогах наполягає.

У судове засідання 19.02.2015 представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлень від 30.07.2014 №388, №387, №389, наказу відповідача від 30.07.2014 №517 та наказу від 01.08.2014 «Про внесення змін до наказу 30.07.2014 №517» в період з 31.07.2014 по 06.08.2014 відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань своєчасності сплати сум узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість по деклараціях за грудень 2011, серпень 2012, січень – квітень 2013, серпень 2013, жовтень 2013, грудень 2013, по уточнюючим розрахункам за квітень 2013, за серпень 2013 за липень 2013 року.

За наслідками перевірки 13.08.2014 був складений Акт перевірки, відповідно до якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем:

- абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, в результаті несвоєчасної сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість у розмірі 5188468,37 грн., в тому числі по періодах:

за грудень 2011 у розмірі 324247,00 грн.;

за серпень 2012 у розмірі 7153,92 грн.;

за січень 2013 у розмірі 648494,10 грн.;

за лютий 2013 у розмірі 569316,70 грн.;

за березень 2013 у розмірі 200000,00 грн.;

за квітень 2013 у розмірі 201115,00 грн.;

за серпень 2013 у розмірі 288600,65 грн.;

за жовтень 2013 у розмірі 1919619,00 грн.;

за грудень 2013 у розмірі 1029920,00 грн.

та по уточнюючому розрахунку за липень 2013 у розмірі 568,00 грн.;

- пп. а п. 50.1 ст. 50 ПК України, в результаті несвоєчасної сплати позивачем частини узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, згідно уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок на загальну суму 182,00 грн., в тому числі по періодах:

за квітень 2013 у розмірі 127,00 грн.;

за серпень 2013 у розмірі 55,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0003931501 від 29.08.2014, яким за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 40000,00 грн.;

- №0003921501 від 29.08.2014, яким за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 498921,85 грн.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач 11.09.2014 подав до ГУ Міндоходів у Запорізькій області первинну скаргу.

Рішенням від 17.09.2014 №7281/7/0801-10-04-13 ГУ Міндоходів у Запорізькій області продовжив розгляд первинної скарги до 11.11.2014.

Рішенням від 11.11.2014 №689/10/0801-10-04-13 ГУ Міндоходів у Запорізькій області про результаті розгляду первинної скарги відповідач залишив скаргу без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

20.11.2014 позивач подав до ДФС України повторну скаргу на податкові повідомлення-рішення, проте рішенням від 04.12.2014 №8032/6/99-99-1001-3225 ДФС України залишила скаргу без задоволення, а податкові повідомлення-рішення та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги – без змін.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 203.2. ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. а п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Згідно з п.п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Згідно з п. 100.6 ст. 100 Податкового кодексу України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Судом встановлено, що позивач надав до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року (вх. №9013977433 від 19.01.2012) з узгодженою сумою грошового зобов'язання 919427,00 грн. (граничний термін сплати - 30.01.2012).

Відповідачем проведено перевірку підприємства по декларації з ПДВ за грудень 2011 року та складено акт від 07.12.2012 №608/16/32025623, за результатами якого застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату розстроченого (відстроченого) податкового боргу по декларації за грудень 2011 року у розмірі 420459,40 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.09.2012 по справі №0870/9031/12 розстрочено податковий борг підприємства у розмірі 2247366,00 грн., у т.ч. частини непогашеної суми по податковій декларації з ПДВ за грудень 2011 року у розмірі 498967,65 грн. (грошове зобов'язання не було сплачено).

Рішенням ГУ Міндоходів у Запорізькій області №1 від 29.03.2013 розстрочено податковий борг на загальну суму 2918228,00 грн., в т.ч. по декларації за грудень 2011 року у розмірі 498967,65 грн. Згідно графіку нарахувань по Рішенню ГУ Міндоходів у Запорізькій області про розстрочення податкового боргу 20.09.2013 нараховано розстроченого податкового боргу по декларації за грудень 2011 року у розмірі 324247,00 грн.

Судом встановлено, що на день надання розстрочення податкового боргу (Рішення ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 29.03.2013 №1) підприємство мало 21 календарний день затримки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у розмірі 324247,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за грудень 2011 року.

Таким чином, відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання за грудень 2011 року за терміном сплати 30.01.2012, підприємство мало сплатити штраф у розмірі 10 % погашеної суми боргу.

Позивачем надано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року (вх. №9057090361 від 19.09.2012) з узгодженою сумою грошового зобов'язання 318446,00 грн. (граничний термін сплати - 30.09.2012).

Відповідачем проведено перевірку підприємства по декларації з ПДВ за серпень 2012 року та складено акт від 24.01.2013 №30/16/32025623, за результатами якого застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату розстроченого (відстроченого) податкового боргу по декларації за серпень 2012 року у розмірі 311290,08 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.09.2012 №0870/9031/12 розтрочено податковий борг підприємства у розмірі 2247366,00 грн., у т.ч. по податковій декларації з ПДВ за серпень 2012 року у розмірі 7155,92 грн. (грошове зобов'язання не було сплачено).

Рішення ГУ Міндоходів у Запорізькій області №1 від 29.03.2013 розстрочено податковий борг на загальну суму 2918228,00 грн., в т.ч. по декларації за серпень 2012 року у розмірі 7155,92 грн.

Судом встановлено, що на день розстрочення податкового боргу (станом на 02.10.2012) підприємство мало 3 календарні дні затримки по сплаті частини узгодженої суми грошового зобов'язання по декларації з ПДВ за серпень 2012 року.

Таким чином, відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання за серпень 2012 року за терміном сплати 30.09.2012.

Позивачем надано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 року (вх. №9007828201 від 19.02.2013) з узгодженою сумою грошового зобов'язання 941561,00 грн. (граничний термін сплати - 02.03.2013).

Рішенням ГУ Міндоходів у Запорізькій області №1 від 29.03.2013 розстрочено податковий борг у розмірі 2918228,00 грн., у т.ч. суми по податковій декларації з ПДВ за січень 2013 року у розмірі 648494,10 грн.

Судом встановлено, що на день розстрочення податкового боргу (станом на 29.03.2013) підприємство мало 26 календарних днів затримки по сплаті частини узгодженої суми грошового зобов'язання по декларації з ПДВ за січень 2013 року.

Таким чином, відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання за січень 2013 року за терміном сплати 02.03.2013. підприємство мало сплатити штраф у розмірі 10% погашеної суми боргу.

Позивачем надано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року (вх. №9013954782 від 18.03.2013) з узгодженою сумою грошового зобов'язання 1349617,00 грн. (граничний термін сплати - 30.03.2013).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2013 №808/3503/13-а підприємству розстрочено податковий борг у розмірі 1349617,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за лютий 2013 року (щомісячний платіж становить по 149957,45 грн. на дев'ять місяців).

Відповідачем проведено перевірку підприємства по декларації з ПДВ за лютий 2013 року та складено акт від 27.09.2013 №320/16/32025623, за результатами якого застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату розстроченого (відстроченого) податкового боргу по декларації за лютий 2013 року у розмірі 718015,17 грн.

Позивачем було погашено 569316,70 грн. податкового боргу по податковій декларації з ПДВ за лютий 2013 року.

Судом встановлено, що на день розстрочення податкового боргу (станом на 08.04.2013) підприємство мало 9 календарних днів затримки по сплаті частини узгодженої суми грошового зобов'язання по декларації з ПДВ за лютий 2013 року.

Таким чином, відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання за лютий 2013 року за терміном сплати 30.03.2013, підприємство мало сплатити штраф у розмірі 10 % погашеної суми боргу.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2013 №808/9201/13 підприємству розстрочено податковий борг у розмірі 30513,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за лютий 2013 року.

Позивач надав відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року (вх. №9022358569 від 19.04.2013) з узгодженою сумою грошового зобов'язання 1553538,00 грн. (граничний термін сплати - 30.04.2013).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2013 №808/4815/13-а підприємству розстрочення сплату податкового боргу у розмірі 1553538,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за березень 2013 року.

Відповідачем проведено перевірку підприємства по декларації з ПДВ за березень 2013 року та складено акт від 27.09.2013 №320/16/32025623, за результатами якого застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату розстроченого (відстроченого) податкового боргу по декларації за березень 2013 року у розмірі 32843,08 грн.

Позивачем погашено суму податкового боргу по декларації за березень 2013 року у розмірі 200000,00 грн.

Судом встановлено, що на день розстрочення податкового боргу (станом на 12.06.2013) підприємство мало 43 календарні дні затримки по сплаті частини узгодженої суми грошового зобов'язання по декларації з ПДВ за березень 2013 року.

Таким чином, відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання за березень 2013 року за терміном сплати 30.04.2013, підприємство мало сплатити штраф у розмірі 20 % погашеної суми боргу.

Позивач надав відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року (вх. №9028928889 від 19.05.2013) з узгодженою сумою грошового зобов'язання 804460,00 грн. (граничний термін сплати - 30.05.2013).

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2013 №808/5248/13-а підприємству розстрочено сплату податковою боргу у розмірі 804460,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за квітень 2013 року (щомісячний платіж протягом 4 місяців по 201115,00 грн.).

Позивачем погашено суму податкового боргу по декларації за квітень 2013 року у розмірі 201115,00 грн. - 19.08.2013.

Відповідачем проведено перевірку підприємства по декларації з ПДВ за квітень 2013 року та складено акт від 27.09.2013 №320/16/32025623, за результатами якого застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату розстроченого (відстроченого) податкового боргу по декларації за квітень 2013 року у розмірі 402230,00 гривень.

Крім того, 14.10.2013 відбулося нарахування платежу згідно графіку по Ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2013 №808/5248/13-а по податковій декларації з ПДВ за квітень 2013 року у розмірі 201115,00 грн. Платіж по податку на додану вартість не сплачено до бюджету, а тому збільшилась сума податкового боргу. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2013 №808/9201/13 підприємству розстрочено сплату податкового боргу у розмірі 201115,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за квітень 2013 року.

Судом встановлено, що на день розстрочення податкового боргу (станом на 06.06.2013) підприємство мало 7 календарних днів затримки по сплаті частини узгодженої суми грошового зобов'язання по декларації з ПДВ за квітень 2013 року.

Таким чином, відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання за квітень 2013 року за терміном сплати 30.05.2013, підприємство мало сплатити штраф у розмірі 10% погашеної суми боргу.

Позивачем надано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року (вх. №9058441547 від 19.09.2013) з узгодженою сумою грошового зобов'язання 1363503,00 грн. (граничний термін сплати - 30.09.2013).

Станом на 30.09.2013 в картці особового рахунку підприємства обліковувалась переплата з податку на додану вартість у розмірі 32201,41 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2013 №808/9201/13 розстрочено сплату податкового боргу у розмірі 1363508,00 грн., в т.ч. по податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 року у сумі 1030186,59 грн. Суму розстроченого податкового боргу по декларації за серпень 2013 року нараховано в картці особового рахунку підприємства згідно графіку нарахувань по рішенню Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2013 наступним чином: 31.10.2013 у розмірі 454502,66 грн., 13.12.2013 у розмірі 909005,34 грн.

Позивачем погашено розстроченого податкового боргу по декларації за серпень 2013 року у сумі 288600,65 грн.

Судом встановлено, що на день розстрочення податкового боргу (станом на 17.10.2013) підприємство мало 16 календарних днів затримки по сплаті частини узгодженої суми грошового зобов'язання по декларації з ПДВ за серпень 2013 року.

Таким чином, відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання за серпень 2013 року за терміном сплати 30.09.2013, підприємство мало сплатити штраф у розмірі 10 % погашеної суми боргу.

Позивачем надано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року (вх. №9074061494 від 18.11.2013) з узгодженою сумою грошового зобов'язання 1919619,00 грн. (граничний термін сплати - 30.11.2013).

Позивачем 12.12.2013 сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року в сумі 1919619,00 грн.

Судом встановлено, що на день сплати податкового боргу підприємство мало 12 календарних днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у розмірі 1919619,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року.

Таким чином, відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання за жовтень 2013 року за терміном сплати 30.11.2013, підприємство має сплатити штраф у розмірі 10 % погашеної суми боргу.

Позивач надав відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року (вх. №9087678701 від 17.01.2014) з узгодженою сумою грошового зобов'язання 2175389,00 грн. (граничний термін сплати - 30.01.2014).

Позивачем сплачено частину узгодженої суми грошового зобов'язання по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року в сумі 578900,00 грн. 04.02.2013 та частину в сумі 451020,00 грн. 07.02.2014.

Судом встановлено, що на день сплати податкового боргу підприємство мало 5 та 8 календарних днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у розмірі 1029920,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року.

Таким чином, відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання за грудень 2013 року за терміном сплати 30.01.2014, підприємство мало сплатити штраф у розмірі 10 % погашеної суми боргу.

Позивачем надано відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, як самостійний документ за квітень 2012 року (вх. №9076206402 від 26.11.2013) з узгодженою сумою грошового зобов'язання 127,00 грн. (граничний термін сплати - 26.11.2013), серпень 2013 року (вх. №9058441547 від 19.09.2013) з узгодженою сумою грошового зобов'язання 1363503,00 грн. (граничний термін сплати - 30.09.2013).

Станом на 30.09.2013 в картці особового рахунку підприємства обліковувалась переплата з податку на додану вартість у розмірі 32201,41 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2013 №808/9201/13 розстрочено сплату податкового боргу у розмірі 1363508,00 грн., в т.ч. по податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 року у сумі 1030186,59 грн. Суму розстроченого податкового боргу по декларації за серпень 2013 року нараховано в картці особового рахунку підприємства згідно графіку нарахувань по рішенню Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2013 наступним чином: 31.10.2013 у розмірі 454502,66 грн., 13.12.2013 у розмірі 909005,34 грн.

Позивачем погашено суму розстроченого податкового боргу по декларації за серпень 2013. Судом встановлено, що на день розстрочення податкового боргу (станом на 17.10.2013) підприємство мало 16 календарних днів затримки по сплаті частини узгодженої суми грошового зобов'язання по декларації з ПДВ за серпень 2013 року.

Таким чином, відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання за серпень 2013 року за терміном сплати 30.09.2013, підприємство мало сплатити штраф у розмірі 10 % погашеної суми боргу.

Позивачем надано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року (вх. №9074061494 від 18.11.2013) з узгодженою сумою грошового зобов'язання 1919619,00 грн. (граничний термін сплати - 30.11.2013).

Позивачем 12.12.2013 сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року в сумі 1919619,00 грн.

Судом встановлено, що на день сплати податкового боргу підприємство мало 12 календарних днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у розмірі 1919619,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року.

Таким чином, відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання за жовтень 2013 року за терміном сплати 30.11.2013, підприємство мало сплатити штраф у розмірі 10 % погашеної суми боргу.

Позивачем надано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року (вх. №9087678701 від 17.01.2014) з узгодженою сумою грошового зобов'язання 2175389,00 грн. (граничний термін сплати - 30.01.2014).

Позивачем сплачено частину узгодженої суми грошового зобов'язання по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року в сумі 578900,00 грн. 04.02.2013 та частину в сумі 451020,00 грн. 07.02.2014.

Судом встановлено, що на день сплати податкового боргу підприємство мало 5 та 8 календарних днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у розмірі 1029920,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року.

Таким чином, відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання за грудень 2013 року за терміном сплати 30.01.2014, підприємство мало сплатити штраф у розмірі 10 % погашеної суми боргу.

Позивачем надано відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, як самостійний документ за квітень 2012 року (вх. №9076206402 від 26.11.2013) з узгодженою сумою грошового зобов'язання 127,00 грн. (граничний термін сплати - 26.11.2013).

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, судом встановлено, що керуючись вимогами ст. 126 Податкового кодексу України, за несвоєчасну сплату позивачем узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість відповідачем були правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.08.2014 №0003921501, №0003931501.

При цьому позивач не вжив всіх залежних від нього дій для своєчасного та в повному обсязі перерахування до державного бюджету самостійно задекларованих податкових зобов’язань, доказів іншого суду не надано.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача, а відтак, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль