Ухвала суду № 43005180, 05.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 березня 2015 року Справа № 915/1499/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівЄвсікова О.О. Кролевець О.А., Попікової О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВА ОРУЖЕЙНАЯ"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.01.2015р.у справі№ 915/1499/14 Господарського суду Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Соловйової Н.А.доТовариства з обмеженою відповідальністю "СОВА ОРУЖЕЙНАЯ"простягнення 210,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОВА ОРУЖЕЙНАЯ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.01.2015р. у справі № 915/1499/14. Вказана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції, тощо). Тобто додатки до касаційної скарги, як то: платіжні документи, квитанції установ зв'язку, подаються до господарського суду в оригіналі.

За таких обставин, надані заявником ксерокопії фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист не можуть вважатися належним доказам надіслання копії касаційної скарги іншим сторонам у справі.

Відповідно до пункту 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (пункт 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги у справі № 915/1499/14 додано платіжне доручення № 345 від 30.01.2015р., в якому у графі "Призначення платежу" зазначено: "за подання касац. скарги на ухв. від 15.01.2015р. у справі № 814/2566/14 Одеськ. апеляц. суду".

З огляду на викладене, додане платіжне доручення № 345 від 30.01.2015р. не можна слугувати належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку за подання касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.01.2015р. у справі № 915/1499/14, оскільки судовий збір згідно поданого платіжного доручення сплачено за подання касаційної скарги на інший судовий акт у іншій справі.

Таким чином, в порушення частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись статтею 86, пунктами 3, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВА ОРУЖЕЙНАЯ" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.01.2015р. у справі № 915/1499/14 повернути скаржнику.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова