Ухвала суду № 43000199, 03.03.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12869/14-ц

У Х В А Л А

03.03.2015 р. Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючої судді Сарай А.І.

при секретарі Товтін Г.В.

з участю представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, заінтересовані особи старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 культури України, на бездіяльність державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся в суд з скаргою, заінтересовані особи старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 культури України, на бездіяльність державного виконавця. Представник заявника (скаржника) у скарзі посилається на те, що 08.05.2012 р. рішенням Ужгородського міськрайонного суду у справі № 712/3848/12 заявника було поновлено на посаді директора Національного музею народної архітектури та побуту України. 16.11.2012 р. рішенням апеляційного суду Закарпатської області вказане рішення в частині поновлення заявника на роботі залишено без змін. 03.12.2012 р. на виконання рішення суду було видано виконавчий лист № 712/3848/2012. 05.06.2013 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 38291176. 09.04.2014 р. постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу ДВС України ОСОБА_3 відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 03.12.2012 р. № 712/3848/2012. На момент подання скарги державним виконавцем не вжито всіх заходів, передбачених Законом, з метою змусити боржника поновити стягувача на роботі і таким чином виконати рішення суду. Стягувач вважає, що державним виконавцем було допущено неправомірну бездіяльність під час виконавчого провадження. Державний виконавець не здійснив жодну ефективну виконавчу дію з 2 вересня 2014 року, чим допустив протиправну бездіяльність. При цьому державний виконавець не здійснив перевірку виконання рішення суду у термін, встановлений в статті 75 Закону України «Про виконавче провадження». 25.09.2014 р. державний виконавець наклав на боржника штраф за невиконання рішення суду про поновлення стягувача на роботі.

Під час розгляду справи уточнив вимоги скарги та просить визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 у період з 01.09.2014 р. по 24.09.2014 р. та з 26.09.2014 р. по 08.10.2014 р., яка полягає у: нездійсненні перевірки виконання ОСОБА_4 культури України рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2012 р. у справі № 712/3848/12; невжитті заходів до боржника для виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2012 р. в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі, виконавчого листа від 03.12.2012 р. у справі № 712/3848/2012, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, у строк, встановлений п. 2 ч. 3 ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» та нездійсненні вичерпних заходів виконавчих дій у повному обсязі; не накладенні штрафу на ОСОБА_4 культури України відповідно до п. 2 ст. 76 ЗУ «Про виконавче провадження». Також просить зобовязати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 накласти штраф на ОСОБА_4 культури України згідно п. 2 ст. 76 ЗУ «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримав, посилаючись на обставини, викладені в скарзі та наполягав на її задоволенні.

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, хоч про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник ОСОБА_4 культури України в судове засідання не зявився. Надіслав до суду письмові заперечення на скаргу, в яких зазначив, що заявник у скарзі стверджує, що на момент подання скарги, тобто станом на 31.10.2014 р., державним виконавцем не вжито всіх заходів, передбачених Законом, з метою змусити боржника поновити стягувача на роботі і таким чином виконати рішення суду. Це твердження не відповідає дійсності з огляду на наступне. Постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 10.07.2014 р. відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 712/3848/2012, виданого 03.12.2012 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області. Підставою для відкладення провадження виконавчих дій стало те, що при пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, встановлено, що за кодом 00013333 значиться ОСОБА_4 культури та туризму України, яке припинено (запис від 05.02.2013 р. № 10741120020007573). Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вірний код ОСОБА_4 культури України 37535703. Враховуючи, що ухвала Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, якою виправлено описку у виконавчому листі, постановлена 18.02.2013 р. у справі № 712/3848/2012 за позовом ОСОБА_2 саме до ОСОБА_4 культури України, а не ОСОБА_4 культури і туризму України, вбачається, що судом помилково зазначено «00013333» як код боржника ОСОБА_4 культури України замість вірного «37535703». Враховуючи вищевикладене та оскільки державний виконавець позбавлений права для звернення до суду з заявою про виправлення помилки, ОСОБА_4 вважає, що головним державним виконавцем Артемчуком Т.В. відповідно до ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» правомірно була прийнята постанова про відкладення провадження виконавчих дій від 10.07.2014 р. 01.10.2014 р на адресу ОСОБА_4 надійшла вимога державного виконавця від 25.09.2014 № Ф-7870/2-475/14, зі змісту якої вбачається, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.09.2014 р. у справі № 712/3848/2012, що набрала законної сили 11.09.2014 р., постановлено у виконавчих листах, виданих Ужгородським міськрайонним судом 03.12.2013 р. по справі № 712/3848/2012, вважати вірним код ОСОБА_4 культури України 37535703. На ОСОБА_4, за невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення суду про поновлення на роботі накладено штраф у розмірі 680 грн., про що державним виконавцем винесено постанову від 25.09.2014 р. Відповідно до вимоги, ОСОБА_4 зобовязане негайно виконати вимоги виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 712/3848/2012 від 03.12.2012 р. та ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 11.12.2014 р. у справі № 308/19842/13-ц, поновити ОСОБА_2 з 27.01.2014 р. на роботі на посаді директора або іншій посаді, яка на день видання наказу, є першочерговою (головною) керівною посадою Національного музею народної архітектури та побуту України. ОСОБА_4 наказом від 02.10.2014 р. № 659/0/17-14 «Про поновлення на роботі ОСОБА_2М.» поновило ОСОБА_2 на посаді генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України. 20.10.2014 р головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Таким чином головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3В діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи викладене, просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця.

Розглянувши матеріали справи суд вважає, що скаргу слід задовольнити частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2012 визнано звільнення ОСОБА_2 з посади директора Національного музею народної архітектури та побуту України згідно з наказом ОСОБА_4 культури України від 27.01.2012 незаконним та поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Національного музею народної архітектури та побуту України з 27.01.2012. Допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі.

На підставі цього рішення судом видано виконавчий лист від 03.12.2012 про визнання незаконним та скасування наказу ОСОБА_4 культури України від 27.01.2012 року № 72/0/17-12 про звільнення ОСОБА_2 з посади директора Національного музею народної архітектури та побуту України згідно п. 1 ч. 1 ст. 41 Кодексу Законів про працю України та поновлення ОСОБА_2 на посаді директора Національного музею народної архітектури та побуту України днем 27.01.2012.

На підставі заяви ОСОБА_2 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2013. з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

В подальшому 09.04.2014 постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу ДВС України ОСОБА_3 виконавче провадження було відновлено.

10.07.2014 постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу ДВС України ОСОБА_3 було відкладено провадження виконавчих дій до 21.07.2014 у звязку з тим, що у виконавчому документі зазначено невірний ідентифікаційний код боржника ОСОБА_4 культури України - і ця обставина, на думку виконавця, унеможливлює застосування до боржника штрафних санкцій в порядку ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження».

23.07.2014 державний виконавець повторно постановою відклав провадження виконавчих дій.

01.08.2014 державний виконавець втретє відклав провадження виконавчих дій з тих самих підстав.

Дані обставини встановленні ухвалами апеляційного суду Закарпатської області від 10.10.2014 р., 16.01.2015 р. та 21.01.2015 р. і відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК доказуванню не підлягають.

Статтею 89 Закону передбачено відповідальність за невиконання рішення про поновлення на роботі - у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника, та встановлює новий строк виконання.

Статтею 35 Закону передбачено підстави відкладення провадження виконавчих дій. Проте винесення постанови про накладення штрафу не є виконавчою дією, а є санкцією за невиконання рішення суду боржником, а тому відкладення провадження виконавчих дій з тієї підстави, що на боржника неможливо накласти штраф, не відповідає Закону. Зазначення невірного коду боржника не можна вважати поважною причиною, яка перешкоджає накладенню штрафу на боржника, тим паче, що зазначення у виконавчому листі саме такого коду не було перешкодою для державного виконавця для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Суд вважає, що перешкод для притягнення ОСОБА_4 культури України до відповідальності відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» не існувало.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника на них накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом.

Проте суд не має права зобовязати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем винести, відповідно до ч. 2 ст. 76 Закону, постанову про накладення штрафу на боржника. Тому вимога скарги про зобовязання державного виконавця накласти на ОСОБА_4 культури України штраф відповідно до ч. 2 ст. 76 Закону задоволенню не підлягає.

Крім того, судом встановлено, що наказом ОСОБА_4 культури України № 659/0/17-14 від 02.10.2014 «Про поновлення на роботі ОСОБА_2М.» поновлено ОСОБА_2 на посаді генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України з 27 січня 2012 року

20.10.2014 р. постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 712/3848/2012 виданого 03.12.2012 Ужгородським міськрайонним судом.

В той же час жодних даних про те, що державним виконавцем у період з 01.09.2014 р. по 24.09.2014 р. та з 26.09.2014 р. по 08.10.2014 р. здійснювались перевірки виконання рішення боржником у матеріалах справи немає.

Таким чином, обмежуючись винесенням безпідставних постанов про відкладення провадження виконавчих дій, державний виконавець не вживав передбачених Законом заходів для виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08.05.2012 та виданого 03.12.2012 виконавчого листа про поновлення ОСОБА_2 на роботі, у передбачені Законом строки.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, спрямоване на виконання рішення, яким захищено права особи, і одним із принципів виконавчого провадження є, зокрема, своєчасність такого виконання, що повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Проте судове рішення про поновлення на роботі ОСОБА_2 залишалося невиконаним більше двох років в тому числі, через неправомірну бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що скарга підлягає часткову задоволенню.

Суд вважає за можливе поновити представнику заявника строк для подання до суду скарги, оскільки такий останнім пропущено з поважних причин.

Тому, керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України, ст.ст. 35, 76, 89 Закону України «Про виконавче провадження» суд,

У Х В А Л И В:

Строк для подання скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 поновити.

Скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_3 у період з 01.09.2014 р. по 24.09.2014 р. та з 26.09.2014 р. по 08.10.2014 р., яка полягає у:

нездійсненні перевірки виконання ОСОБА_4 культури України рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2012 р. у справі № 712/3848/12;

невжитті заходів до боржника для виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2012 р. в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі, виконавчого листа від 03.12.2012 р. у справі № 712/3848/2012, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, у строк, встановлений п. 2 ч. 3 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» та нездійсненні вичерпних заходів виконавчих дій у повному обсязі;

не накладенні штрафу на ОСОБА_4 культури України відповідно до п. 2 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження».

В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її постановлення, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Сарай А.І.