Постанова № 42993508, 03.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

03 березня 2015 року №826/901/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

приватного підприємства «Артбудінвест»

до

державної податкової інспекції у Солом’янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.2014 №0007142202,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Артбудінвест» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Солом’янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.2014 №0007142202.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Солом’янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 09.12.2014 №6402/26-58-22-01-17/35489425 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ВКП «Технобудсервіс», необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2014 №0007142202. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 09.12.2014 №6402/26-58-22-01-17/35489425 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 31.12.2014 №0007142202 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Артбудінвест» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «ВКП «Технобудсервіс» за період з 01.02.2014 по 31.03.2014.

Перевіркою встановлено порушення приватним підприємством «Артбудінвест» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201, пунктів 209.1, 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 483 947,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Солом’янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 09.12.2014 №6402/26-58-22-01-17/35489425 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2014 №0007142202, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 725921,00 грн. у тому числі: 483947,00 грн. – основний платіж, 241974,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Солом’янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 09.12.2014 №6402/26-58-22-01-17/35489425 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ВКП «Технобудсервіс» за договором поставки від 04.02.2014 №0402.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ВКП «Технобудсервіс» (постачальник) та приватним підприємством «Артбудінвест» (покупець) укладено договір поставки від 04.02.2014 №0402, відповідно до якого, постачальник здійснює поставку сільськогосподарської продукції (шрот, зерно, та інше) і передає його у власність покупця, який зобов’язується прийняти товар та здійснити його оплату.

За посиланням позивача, товариством з обмеженою відповідальністю «ВКП «Технобудсервіс» протягом лютого-березня 2014 року було здійснено 16 окремих поставок товару на загальну суму 2903680,50 грн., у тому числі ПДВ 483946,75 грн.

На підтвердження названих поставок та виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору поставки від 04.02.2014 №0402; товарно-транспортних накладних за відповідні періоди; видаткових накладних та податкових накладних за відповідні періоди; витягів з книги обліку довіреностей; витягів з журналу реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах за 2013-2014 роки; витягів з журналу реєстрації лабораторних аналізів середньодобових проб при прийманні незернової сировини за 2014 рік; оборотньо-сальдових відомостей по рахунках; договорів оренди цілісного майнового комплексу; штатного розпису приватного підприємства «Артбудінвест»; довідки з балансу майна.

В якості доказів здійснення оплати поставки товарів за договором від 04.02.2014 №0402, позивачем надано угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.02.2014; від 28.02.2014 та від 31.03.2014, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «ВКП «Технобудсервіс» та приватним підприємством «Артбудінвест».

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Солом’янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених товариством з обмеженою відповідальністю «Артбудінвест» та товариством з обмеженою відповідальністю «ВКП «Технобудсервіс» вказано на:

акт державної податкової інспекції у Заводському районі міста Запоріжжя головного управління Міністерства доходів і зборів у Запорізькій області від 27.05.2014 №44/08-25-22-015/38965207 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВКП «Технобудсервіс» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ «АТБ-Маркет» (код ЄДРПОУ 30487219), ТОВ «Укрнафтогазресурс» (код ЄДРПОУ 35314646), ПАТ «Чернігівський Хлібокомбінат» (код ЄДРПОУ 5517558), ПП «Артбудінвест» (код ЄДРПОУ 35489425), ТОВ «М'ясо-виробничий комплекс «Панвітек» (код ЄДРПОУ 34224583) за лютий 2014 року»;

акт державної податкової інспекції у Заводському районі міста Запоріжжя головного управління Міністерства доходів і зборів у Запорізькій області від 10.07.2014 №60/08-25-22-011/3896207 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВКП «Технобудсервіс» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року.

Проте, як вбачається з постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.09.2014 №808/4180/14, товариством з обмеженою відповідальністю «ВКП «Технобудсервіс» під час розгляду справи, надано всі первинні документи для спростування висновків викладених у акті від 27.05.2014 №44/08-25-22-015/38965207.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідачем не надано суду доказів щодо не набрання названою постановою законної сили.

Єдиний державний реєстр судових рішень не містить інформації щодо апеляційного провадження стосовно постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.09.2014 №808/4180/14.

Аналіз матеріалів справи щодо взаємовідносин між приватним підприємством «Артбудінвест» та товариством з обмеженою відповідальністю «ВКП «Технобудсервіс» за договором 04.02.2014 №0402, свідчить, що:

- контролюючим органом не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагента позивача;

- всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість;

- під час перевірки приватного підприємства «Артбудінвест» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ВКП «Технобудсервіс»;

- доказів щодо порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин відповідач суду також не надав.

Під час судового розгляду справи судом витребувано з відповідача інформацію щодо наявності/відсутності порушення фіскальних інтересів держави внаслідок взаємовідносин між приватного підприємства «Артбудінвест» та товариством з обмеженою відповідальністю «ВКП «Технобудсервіс» за договором від 04.02.2014 №0402.

Відповідачем доказів порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин суду не надано.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 № К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 № К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13, від 02.06.2014 №К/800/6497/13, від 20.05.2014 №К/800/53111/13, від 05.06.2014 №К/800/1816/13, від 11.11.2014 №К/800/1336/14.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), “Булвес” АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між приватним підприємством «Артбудінвест» та товариством з обмеженою відповідальністю «ВКП «Технобудсервіс» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.12.2014 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги приватного підприємства «Артбудінвест» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.2014 №0007142202, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом’янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 31.12.2014 №0007142202.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.