Ухвала суду № 42991773, 26.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12232/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кобаля М.І.,

при секретарі Авраменко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київський метрополітен" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві до Комунального підприємства "Київський метрополітен" про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 772 488, 82 грн., -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2014 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київський метрополітен" про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 772 488, 82 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2014 року позов задоволено, стягнуто з Комунального підприємства «Київський метрополітен» суму заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 772 488,82 грн., які зарахувати на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що структурний підрозділ не є юридичною особою, його баланс є складовою загального балансу відповідача, основним видом діяльності є функції та завдання, направлені на забезпечення чіткої і безперебійної роботи Метрополітену, безпечних перевезень пасажирів, виконання графіку руху поїздів та визначено КВЕД 60.21.2, його віднесено до 2-го класу професійного ризику виробництво для якого встановлено страховий тариф 0,57.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів СП «Служба електропостачання» КП «Київський метрополітен» за період з 10.06.2009 по 09.07.2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 16.631 від 09.07.2014 року (8-9).

Як вбачається з акта, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві дійшло висновку про невідповідність основного виду діяльності, що заявлений структурним підрозділом у первинних документах, наданих до перевірки, як основний (код КВЕД 60.21.4), у зв'язку з чим страхувальника віднесено до виду діяльності за кодом КВЕД 31.20.2. «Ремонт (спеціалізований) і технічне обслуговування електророзподільної та контрольної апаратури», що відповідає 54 класу професійного ризику виробництва відповідно до Закону України № 2272-III.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, відповідно до класів професійного ризику виробництва встановлено Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Згідно із положеннями статті 3 цього Закону підсобно-допоміжні виробництва (підрозділи) підприємств, які займаються незалежно від спеціалізації підприємства іншими видами виробничої діяльності та перебувають на самостійному балансі і є у зв'язку з цим самостійними обліковими одиницями, при визначенні розмірів страхових внесків відносяться до галузей економіки, яким відповідає їх діяльність.

Виходячи з цієї норми Закону підприємству може бути встановлено декілька тарифів страхових внесків.

Структурні підрозділи КП "Київський метрополітен" мають окремий баланс, поточний рахунок в установі банку, круглу печатку зі своїм найменуванням.

Відповідно до положень про підрозділи їх завданням та функціями, в тому числі, є виконання робіт (послуг), вироблення і реалізація товарів, продукції, а також будь-які інші види господарської діяльності, дозволені законодавством України з метою отримання прибутку (доходу).

Структурні підрозділи створюють належні умови для високопродуктивної праці, забезпечення додержання законодавства про працю, правил та норм соціального страхування, охорони праці, техніки безпеки, забезпечують своєчасну сплату податків та інших відрахувань, згідно чинного законодавства, здійснюють оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи.

Отже, страховий тариф, за яким сплачуються внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання повинен визначатися у залежності від виду діяльності структурного підрозділу відповідно до галузей економіки та з урахуванням класу ризику, що, в свою чергу, впливає на розміри страхових внесків.

Крім того, згідно з абзацом п'ятим пункту 7 стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій,нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

При цьому, абзацом 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV від 23.09.1999 (в редакції чинній до набрання чинності Законом N 2464-VI) роботодавець як страхувальник, крім іншого, зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків; інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків; подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у строки, в порядку та за формою, що встановлені цим Фондом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що СП «Служба електропостачання», протягом 2009-2010 років неправомірно сплачував внески до Фонду за страховим тарифом 0,57 %, який встановлено для 2-го класу професійного ризику, що не відповідає його основному виду економічної діяльності код КВЕД 31.20.2.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що акти перевірки в частині висновків, згідно із яким Підприємству додатково нараховані страхові внески та пеня є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вони породжують для нього певні правові наслідки і мають обов'язків характер. Натомість, акт від 09 липня 2014 року № 16.631 в судовому порядку не оскаржувався та не скасовувався

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2014 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 03 березня 2014 року

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кобаль М.І.