Ухвала суду № 42990788, 11.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 року м. Київ К/9991/5359/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2011

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011

у справі № 2а-4873/11/1370 Львівського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімекс-Україна»

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова (ДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.04.2011 № 0000392304.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 14.03.2011 № 384/23-4/34461676, про порушення позивачем норм підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) внаслідок завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в декларації за грудень 2010 року на 443336,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2011 № 0000392304 про зменшення в податковому обліку ТОВ «Оптімекс-Україна» за грудень 2010 року від'ємного значення суми податку на додану вартість на 443336,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що від'ємне значення у розмірі 443336,00 грн. суми податку на додану вартість, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, задеклароване товариством у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року з врахуванням показників уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, поданих до ДПІ 15.02.2010 у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в деклараціях за березень 2010 року, за грудень 2007 року, січень - лютий 2008 року, серпень 2008 року, березень 2009 року. У зв'язку із виправленням помилок у бік збільшення сум податкового кредиту за ці звітні податкові періоди збільшилась і сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного (по відношенню до лютого 2010 року) податкового періоду по декларації за березень 2010 року.

Дані уточнені розрахунки враховані плановою виїзною документальною перевіркою позивача, яка проведена ДПІ в період з 17.02.2010 по 09.03.2010 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2009.

За результатами перевірки складено акт від 12.03.2010 №637/23-2/34461676, яким підтверджено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26) станом на 31.12.2009 з врахуванням уточнених розрахунків в сумі 74886,00 грн. Крім того, підтверджено від'ємне значення по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року в сумі 19696,00 грн., яке включено в рядок 26 декларації за січень 2010 року.

Уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2007, січень - лютий 2008, серпень 2008, березень 2009 подані позивачем до ДПІ до початку проведення перевірки.

Водночас плановою виїзною перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 31.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.12.2009 вказані декларації були враховані, однак актом перевірки від 12.03.2010 року № 637/23-2/34461676 підтверджено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) станом на 31.12.2009 з врахуванням уточнених розрахунків у сумі 74886,00 грн.

За висновками акта перевірки від 12.03.2010 не встановлено заниження повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню за період з 01.07.2007 по 31.12.2009).

З врахуванням цих обставин, суди попередніх інстанцій посилання контролюючого органу в акті перевірки від 14.03.2011 на висновки акта перевірки від 12.03.2010, що станом на 31.12.2009 у позивача залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, повинен становити 74886,00 грн. визнали безпідставними.

У судовому процесі встановлено, що суми податку на додану вартість, задекларовані позивачем у складі податкового кредиту згідно з уточнюючими розрахунками до податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2007 року, січень - лютий 2008 року, серпень 2008 року, березень 2009 року, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, первинними бухгалтерськими документами, копії яких приєднані до справи.

Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Приймаючи до уваги викладене, суди попередніх інстанцій зробили юридично обґрунтований висновок про неправомірне зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 443336,00 грн. податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір.

Доводи касаційної скарги правильність цього висновку не спростовують, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев