Ухвала суду № 42990787, 11.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 року м. Київ К/9991/18405/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,розглянувши у письмовому провадженні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2012

у справі № 2а-1870/4727/11 Сумського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Науково-виробниче підприємство «Промтрансенерго»

до Державної податкової інспекції у м. Суми

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2012, позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 24.06.2011 №№0001752306/50735, 0001742306/50737.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Суми просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 07.06.2011 № 3986/23-620/21100912. Згідно з висновками, викладеними в цьому акті, позивач порушив норми підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пунктів 7.7 1., 7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР): завищив податковий кредит за податковими накладними, виписаними ТОВ «Алюпро», ТОВ «Метал Холдінг Харків», ТОВ «ТД «Український кольоровий прокат», ТОВ «АВ метал груп», ТОВ «Стіл Люкс», ПП «АМТТ Трейд», ТОВ «Металобази комекс», ТОВ «Львівкомплектпостач» за наслідками поставки товару (мателопродукція) з огляду на неможливість дослідити взаєморозрахунки по ланцюгу поставок до виробника через ненадходження результатів зустрічних перевірок. За висновком ДПІ позивач завищив суми бюджетного відшкодування, задекларовані за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, грудень 2010 року, на загальну суму 414499,11 грн., завищив від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, (значення рядка 22.2) у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, листопад 2010 року, на загальну суму 414499,11 грн.

За наслідками перевірки ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення 24.06.2011: №0001752306/5073 - про зменшення у податковому обліку ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Промтрансенерго» за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, грудень 2010 року сум бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 414499,11 грн.; № 0001742306/50737 - про зменшення від'ємного значення суми ПДВ у податковому обліку ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Промтрансенерго» за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, листопад 2010 року на 414499,11 грн.

У судовому процесі встановлено, що позивач за наслідками господарських операцій з поставки металопродукції включив до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, виписаними ТОВ «Алюпро», ТОВ «Метал Холдінг Харків», ТОВ «ТД «Український кольоровий прокат», ТОВ «АВ метал груп», ТОВ «Стіл Люкс», ПП «АМТТ Трейд», ТОВ «Металобази комекс», ТОВ «Львівкомплектпостач», які у подальшому були враховані при визначенні суми бюджетного відшкодування у податковому обліку за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, грудень 2010 року. Реальність виконання господарських операцій з вказаними постачальниками податковим органом у судовому процесі не оспорюється.

Відповідно до пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду..

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР у редакції Закону України 28.12.2007 р. № 107-VI).

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників..

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 вказаної статті встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У судовому процесі встановлено, що як на підставу зменшення задекларованої позивачем суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченої суми ПДВ у вище зазначених податкових звітних періодах ДПІ посилається на не проведення зустрічних перевірок постачальників у ланцюгу поставок металопродукції, покупцем якої став позивач, до виробника та не підтвердження у зв'язку з цим факту сплати податку постачальниками до бюджету по всьому ланцюгу поставок.

Цю обставину суди попередніх інстанцій правомірно визнали такою, що не має правового значення, а доводи ДПІ такими, що не ґрунтується на вищенаведених нормах Закону № 168/97-ВР.

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншим платником податку - постачальником товару по всьому ланцюзі поставки аж до виробника, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок в судовому процесі не спростована. Враховуючи це, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що відповідач неправомірно зменшив у податковому обліку позивача суми податкового кредиту, які у подальшому приймали участь у визначенні суми бюджетного відшкодування.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2012- без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев