Ухвала суду № 42954889, 02.03.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/5126/14-ц Номер провадження 22-ц/786/686/15Головуючий у 1-й інстанції Юхно С. П. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді : Гальонкіна С.А.,

суддів: Акопян В.І., Лобова О.А.,

при секретарі: Гнатюк О.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» та представника Міністерства аграрної політики та продовольства України Кошіль Наталії Михайлівни на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 20 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів», Міністерства аграрної політики та продовольства України про поновлення на роботі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2014 року позивач звернувся до місцевого суду з позовом до ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» про поновлення на роботі.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він з 24 червня 2011 року був призначений на посаду генерального директора ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів». 18 серпня 2014 року ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» видав наказ № 72-к про його звільнення з роботи на підставі ст. 41-1 КЗпП України з 12 серпня 2014 року. Цей наказ було видано на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 серпня 2014 року за № 113-п «Про звільнення ОСОБА_4». Однак, в період з 07 серпня 2014 року по 07 листопада 2014 року позивач хворів та перебував на лікуванні, що підтверджується листками непрацездатності. На роботу він вийшов 10 листопада 2014 року та в цей день йому повідомили про його звільнення з роботи з 12 серпня 2014 року. Вважає, що була порушена процедура його звільнення, оскільки звільнення проведено в період тимчасової непрацездатності, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 40, ч. 3 ст. 41 КЗпП України. З цих підстав просив суд поновити його на роботі на посаді директора ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів».

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2014 року Міністерство аграрної політики та продовольства України залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 20 січня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 до Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів», Міністерства аграрної політики та продовольства України про поновлення на роботі - задоволені.

Поновлено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді генерального директора Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» з 12 серпня 2014 року.

Стягнуто з Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь держави судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

В частині поновлення ОСОБА_4 на посаді генерального директора Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» з 12 серпня 2014 року допущено негайне виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» в особі генерального директора Александрова Б.О. просить рішеннямісцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального і процесуального права.

Вважає, що суд першої інстанції порушив права Міністерства аграрної політики та продовольства України на участь у судовому засіданні та безпідставно визнав неявку представника Міністерства в судове засіданні неповажною, розглянувши справу за його відсутності.

Зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено підстави звільнення ОСОБА_4 з роботи (несвоєчасна виплата заробітної плати працівникам підприємства), не перевірено їх відповідність закону та не надано їм правової оцінки.

Також вказує на те, що судом першої інстанції не надано оцінки видачі листків непрацездатності, які містяться в матеріалах справи, не за місцем проживання відповідача, а листок непрацездатності за період з 07 серпня 2014року по 18 серпня 2014 року, який було судом витребувано у Міністерства, взагалі не було надано суду.

В апеляційній скарзі представник Міністерства аграрної політики та продовольства України Кошіль Н.М. просить рішеннямісцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та не ґрунтується на повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що ОСОБА_4 був звільнений з посади на підставі службової записки, з якої вбачається наявність непогашеної заборгованості з виплати заробітної плати станом на 01.08.2014 року в розмірі 114,3тис.грн. Дане порушення є підставою для розірвання трудового договору на підставі п.1-1 ч.1 ст.41 КЗпП України. Про тимчасову непрацездатність позивач в будь-який спосіб Міністерство не повідомляв та листок непрацездатності не подавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено судом першої інстанції, з 24 червня 2011 року ОСОБА_4 був призначений на посаду генерального директора ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» на підставі укладеного з ним контракту № 17/11 від 23 червня 2011 року та додаткових угод з встановленим терміном дії контракту до 23 червня 2016 року (а.с.6-31).

Згідно пунктів 1.1, 10.2 та 10.3 Статуту ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» призначення генерального директора підприємства на роботу здійснюється Міністерством аграрної політики та продовольства України, який є уповноваженим органом управління підприємства, на умовах, визначених у контракті.

Пунктом 5.3 контракту № 17/11 від 23 червня 2011 року передбачено, що керівник ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи органу управлінням майном.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 серпня 2014 року № 113-п припинено дію контракту, реєстраційний № 17/11 від 23 червня 2011 року та звільнено ОСОБА_4 з посади генерального директора ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» за несвоєчасну виплату заробітної плати згідно п. 1-1 ст. 41 КЗпП України (а.с.4).

18 серпня 2014 року ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» видав наказ № 72-к на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 серпня 2014 року за № 113-п про звільнення ОСОБА_4 з роботи на підставі ст. 41-1 КЗпП України з 12 серпня 2014 року (а.с.3). Відповідний запис було внесено до трудової книжки ОСОБА_4 (а.с.5).

Відповідно до протоколу № 12 засідання комісії (уповноваженого) із соціального страхування ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» від 31 серпня 2014 року ОСОБА_4 призначено допомогу по тимчасовій непрацездатності на підставі лікарняного листа АГО № 031921 за період з 07 серпня 2014 року по 18 серпня 2014 року в сумі 2775 грн. 68 коп. (а.с.32).

ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» у вересні 2014 року подало до Полтавської міської виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заяву-розрахунок, в якій просить здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду по тимчасовій непрацездатності (а.с.33).

З додатку до вказаної заяви-розрахунку вбачається, що ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» просив виплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_4 на підставі лікарняного листа АГО № 031921 за період з 07 серпня 2014 року по 18 серпня 2014 року. Із додатку вбачається, що по лікарняному листку АГО № 031921 за рахунок Фонду підлягає оплата за 5 днів в сумі 1734,80 грн. (а.с.34).

Окрім того, в послідуючий період, ОСОБА_4 продовжував хворіти, що підтверджується, виданими медичними установами листками непрацездатності: АГО № 152746 за період з 19.08.2014 року по 05.09.2014 року знаходився на стаціонарному лікуванні в 2-ій міській клінічній лікарні м. Полтави (а.с.36); АГО № 186115 за період з 08.09.2014 року по 24.09.2014 року знаходився на стаціонарному лікуванні в Полтавській центральній районній лікарні (а.с.37); АГО № 163740 за період з 25.09.2014 року по 07.11.2014 року знаходився на амбулаторному лікуванні в Поліклініці першої міської клінічної лікарні м. Полтави (а.с.38).

Наказ про звільнення ОСОБА_4 отримав 10 листопада 2014 року та 03 грудня 2014 року звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі. А тому, порушення строків звернення до суду, визначених ст. 233 КЗпП України, не вбачається.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини по справі, прийшов до висновку про доведення позивачем факту порушення процедури його звільнення в період тимчасової непрацездатності.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про підтвердження факту перебування ОСОБА_4 на лікарняному станом на день видання Міністерством аграрної політики та продовольства України наказу від 12 серпня 2014 року № 113-п про припинення дії контракту № 17/11 від 23 червня 2011 року та звільнення його з посади генерального директора ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів», виходячи з наступного.

Згідно пункту 1-1 частини 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій керівника підприємства, установи, внаслідок чого заробітна плата виплачується несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 КЗпП України, розірвання договору у випадках, передбачених ч. 1 і 2 ст. 41 КЗпП України, провадиться з додержанням вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП України, яка визначає, що не допускається звільнення працівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.

На запит апеляційного суду, головним лікарем Полтавського обласного клінічного кардіологічного диспансеру надано відповідь № 99 від 16.02.2015р. (а.с.138), з якої вбачається, що ОСОБА_4 дійсно знаходився на стаціонарному лікуванні в спеціалізованому кардіологічному відділенні для хворих інфарктом міокарда з палатами інтенсивної терапії з 07.08.2014 року по 18.08.2014 року з діагнозом ІХС: стабільна стенокардія напруги ФК ІІ (другий за даними ВЕМ від 12.08.2014 року, за даними холтерівського моніторування від 08.08.2014 року - 19 ST епізодів ішемії). Кардіосклероз дифузний та післяміокардитичний. СН ) ст. Хронічний гастрит, ст. загострений. Режим лікування у стаціонарі з цілодобовим перебуванням, лікуючий лікар ОСОБА_6 Після виписки хворого було видано листок непрацездатності АГО № 031921.

Як вбачається з матеріалів справи, інженером з підготовки кадрів ДП «Полтавський КХП» було направлено директору Департаменту роботи з персоналом Мінагрополітики України копію листка непрацездатності АГО №031921 колишнього генерального директора ДП «Полтавський КХП» ОСОБА_4, звільненого 12.08.2014р. наказом Мінагрополітики України № 113-п (а.с.35).

На запит апеляційного суду від 09.02.2015 року про витребування з Міністерства аграрної політики та продовольства Українинаправленої їм копії листка непрацездатності АГО № 031921 надійшла відповідь про те, що листок непрацездатності до Мінагрополітики України не надходив (а.с.153).

Доводи апеляційної скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України про те, що Міністерству не було повідомлено про тимчасову непрацездатність ОСОБА_4 станом на момент винесення наказу про звільнення - 12.08.2014 року, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки даний факт свідчить про недоліки в організації внутрішньої діяльності як Міністерства, так і підприємств, що входять в його структуру, щодо забезпечення належного виконання обов'язку своєчасного повідомлення про настання певних юридичних фактів, зокремахвороби керівника.

Неналежна організація роботи ДП «Полтавський КХП» не вказує на наявність будь-яких порушень з боку позивача. Крім того, факт неповідомлення про перебування керівника на лікуванні не позбавляє обов'язку Міністерства при видачі наказу про звільнення дотримуватися вимог трудового законодавства.

Доводи апеляційної скарги ДП «Полтавський КХП» про порушення ОСОБА_4 порядку перебування на лікуванні не за місцем проживання не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 ч. 1 п. д) ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» № 2801-ХІІ від 19.11.1992р. зі змінами і доповненнями (далі - Закон № 2801-ХІІ ), кожен громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я.

Згідно ст. 38 Закону № 2801-ХІІ кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся на наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій. Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров'я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

Полтавський обласний клінічний кардіологічний диспансер є єдиною спеціалізованою медичною установою, яка обслуговує територію Полтавської області та здійснює лікування хвороб серцево-судинної системи у стаціонарі з цілодобовим перебуванням та цим медичним закладом підтверджено перебування ОСОБА_4 на лікуванні в період з 07.08.2014 року по 18.08.2014 року.

Окрім того, слід зауважити, що відповідач ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» не оспорював факту перебування ОСОБА_4 на лікарняному в період з 07.08.2014р. по 18.08.2014 року та у встановленому законом порядку здійснив нарахування позивачу коштів по тимчасовій непрацездатності, направивши відповідні відомості до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с.33-34). Оцінка цим доказам судом першої інстанції проведена вірно.

Після виписки із кардіологічного диспансеру, ОСОБА_4 продовжував хворіти, що підтверджується лікарняними листками (а.с.36-38), які не викликають сумнівів у колегії суддів, оскільки у встановленому законом порядку не встановлено будь-яких порушень медичними установами щодо порядку їх видачі та проведення лікування позивача, зокрема порушень п. 1.9. «Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» затв. наказом МОЗ України 13.11.2001р. N 455 зі змінами і доповненнями.

Колегією суддів не беруться до уваги доводи апеляційних скарг як ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів», так і представника Міністерства аграрної політики та продовольства України Кошіль Н.М. щодо наявності самих підстав звільнення ОСОБА_4 з посади у відповідності до п.1-1 ч.1 ст. 41 КЗпП України, виходячи з наступного.

Відповідно до принципу диспозитивності розгляду цивільної справи, суд має вирішувати справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів.

Як вбачається із позовної заяви, підставою звернення до суду було те, що відповідачами порушено сам порядок звільнення працівника з роботи, а не оспорювання причин такого звільнення. Позивач не посилався на відсутність підстав для його звільнення, а вказував на порушення порядку звільнення в період перебування його на лікарняному.

Судом першої інстанції було встановлено порушення процедури звільнення, тому доводи апеляційних скарг щодо наявності підстав для звільнення позивача з посади не впливають на правильність прийнятого рішення та не спростовують висновків суду.

Також, не підлягають оцінці доводи апеляційної скарги ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» про порушення місцевим судом прав відповідача Міністерства аграрної політики та продовольства України, оскільки розгляд справи було проведено у відсутність його представника, неявку якого судом було визнано неповажною.

Твердження щодо порушення будь-яких процесуальних прав сторони у справі може висловлювати лише ця сторона або її представник. Відповідач ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» не має повноважень щодо представлення інтересів Міністерства аграрної політики та продовольства України. Окрім того, сам апелянт - представник Мінагрополітики України Кошіль Н.М. не посилається на порушення судом процесуальних прав щодо порядку розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Висновки місцевого суду зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка. Розгляд справи проведений з дотриманням принципузмагальності та диспозитивності. Оцінка доказів судом проведена відповідно до норм ст. 212 ЦПК України.

Апеляційні скарги не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційних скаргах доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального і процесуального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.

Оскільки представником Міністерства аграрної політики та продовольства України Кошіль Н.М. при подачі апеляційної скарги не було сплачено судовий збір в розмірі, встановленому п.1.8 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», він підлягає стягненню на користь держави в розмірі 121,80 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» та представника Міністерства аграрної політики та продовольства України Кошіль Наталії Михайлівни - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 20 січня 2015 року- залишити без змін.

Стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства Українина користь держави неоплачений судовий збір в розмірі 121 грн. 80 коп.

Оплата судового збору здійснюється за реквізитами: Отримувач: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області (м. Полтава), код ЄДРПОУ: 38019510, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код банку отримувача: 831019, р/р: 31217206780002, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис) С.А.Гальонкін

Судді: (підпис) В.І.Акопян (підпис) О.А.Лобов

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області С.А.Гальонкін