Ухвала суду № 42950911, 03.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року Справа № 876/329/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державої податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року по справі № 813/6845/14 за позовом ТОВ НВФ "Марка" до державої податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Марка" звернулось у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.09.2014р. № 0003552204.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність висновків податкового органу щодо завищення ним податкового кредиту внаслідок господарських взаємовідносин з контрагентами позивача, а саме: ТОВ "Бумбак Плюс", ТОВ "Компанія Пром - Трейдінг". Вказує на те, що такі висновки зроблені відповідачем без об'єктивного аналізу господарських операцій та ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу щодо відсутності фактичної поставки товарів від вказаних контрагентів. Реальність взаємовідносин між позивачем та вказаними контрагентами спростовується належними первинними документами. В основу висновків про допущені позивачем порушення покладено лише твердження про те, що підприємства - контрагенти мають ознаки сумнівності, зокрема такі як відсутність за місцезнаходженням та неможливість проведення з ними зустрічних звірок з метою підтвердження даних податкової звітності. Вважає, що такі висновки відповідача є безпідставними та нічим не підтверджені, не можуть бути покладені в основу порушення позивачем податкового законодавства та нікчемності правочинів. Крім того, позивач вказує, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок у контрагентів позивача не можуть бути належними доказами порушення останнім вимог податкового законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0003552204 від 26 вересня 2014 року

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив відповідач, державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, яка покликаючись на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ТОВ НВФ "Марка" відмовити.

На підтвердження вимог апеляційної скарги покликається на те, що під час проведення перевірки позивачем не доведено реальність операцій із контрагентами ТОВ "Бумбак Плюс", ТОВ "Компанія Пром - Трейдінг", не надано актів прийому - передачі товару, сертифікатів якості ТМЦ, документів, які б підтверджували факт отримання і зберігання товару. Документи щодо транспортування ТМЦ належним чином не оформлені. Наявність у позивача лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім того вказані підприємства - контрагенти позивача відсутні за місцезнаходженням на підтвердження чого є відповідні акти перевірки, згідно з якими встановлено відсутність юридичних осіб за місцезнаходженням та неможливість самостійно здійснювати фінансово - господарську діяльність через відсутність у них виробничих потужностей та трудових ресурсів.

Тому, на думку податкового органу, спірним податковим повідомленням - рішенням позивачу правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, за результатами перевірки ТзОВ "Науково виробнича фірма "Марка" з питань дотримання податкового законодавства за взаєморозрахунками із ТОВ "Бумбак Плюс", ТОВ "Компанія Пром - Трейдінг" за травень, липень, серпень 2013 р. складено акт від 16.09.2014р. № 1301/13-04-22-04/38557981.

Згідно з висновками акта, перевіркою встановлено порушення ТОВ НВФ "Марка":

1) вимог п.п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 19193,79 грн. в т.ч.:

- за травень 2013 року в сумі 1273,33 грн.

- за липень 2013 року в сумі 5963,02 грн.

- за серпень 2013 року в сумі 5957,44 грн.

- за 1 кв. 2014 року в сумі 6000,00 грн.

2) вимог п.п.44.1, 44.6, ст..44, п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України, ненадання платником податків оригіналів документів.

На підставі даного акта ДПІ у Галицькому районі м. Львова винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 26.09.2014р. № 0003552204, яким ТзОВ ВКФ "Марка" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23992,24 грн., в тому числі 19193,79 грн. за основним платежем та 4798,45 грн. за штрафними санкціями.

Також, судом першої інстанції встановлено, що вказані в акті перевірки порушення вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Бумбак Плюс", ТОВ "Компанія Пром - Трейдінг" полягають у тому, що, на думку податкового органу, господарські операції позивача з вказаними контрагентами фактично не відбувались, відтак позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за такими операціями.

Відповідачем при формуванні висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства використано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія Пром - Трейдінг", а також акт про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Бумбак Плюс". Відповідно до зазначених актів податковими органами встановлено порушення вказаними контрагентами вимог Податкового кодексу України при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість. При цьому, до таких висновків податковий орган дійшов у зв'язку з тим, що такі не знаходяться за юридичними адресами та не мають достатньої кількості матеріальних та трудових ресурсів, здійснювали придбання товарно-матеріальних цінностей у суб'єктів господарювання, які мають ознаки фіктивності, а тому факт виконання ними господарських зобов'язань перед контрагентами, в тому числі позивачем, не підтверджується. Крім того, в акті перевірки позивача, податковий орган вказує, що у контрагентів ТзОВ НВФ "Марка" відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні в достатній кількості штатні працівники та фахівці, які приймали б участь у здійсненні операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей, що, на думку податкового органу, вказує на неможливість фактичного здійснення таких поставок.

Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що висновки податкового органу про порушення позивачем норм ПК України є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Колегією суддів встановлено, що в ході проведення перевірки позивач надав відповідачу документи, на підтвердження реальності отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Компанія Пром - Трейдінг", ТОВ "Бумбак Плюс" та використання таких товарно-матеріальних цінностей у межах господарської діяльності позивача, а саме, договори, видаткові та податкові накладні,товаро - транспортні накладні, тощо.

Апеляційним судом також встановлено, що усі господарські операції з ТОВ "Компанія Пром - Трейдінг", ТОВ "Бумбак Плюс" підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку. Факт неможливості проведення перевірки контрагентів позивача не є достатньою підставою для того, щоб стверджувати про нереальність операцій між позивачем та цими контрагентами.

Первинні документи, якими позивач доводить здійснення господарської операції з вищезазначеними контрагентами, оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій ТзОВ ВКФ "Марка" і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права та скасував оскаржуване податкове повідомлення рішення.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державої податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року по справі № 813/6845/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя: Р.Б. Хобор

Судді: Я.С. Попко

Р.П. Сеник

Повний текст ухвали виготовлений 04.03.2015р.