Постанова № 42947161, 20.02.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2015 року 810/6662/14

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Гололобові В.Ю.,

за участю:

представників позивача: Левковського О.Д,

представника відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по Києву та Київській області до Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції в особі Державного реєстратора прав на нерухоме майно Самсон Тетяни Володимирівни про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по Києву та Київській області звернулось до суду з позовом до Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції в особі Державного реєстратора прав на нерухоме майно Самсон Тетяни Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення від 27.05.2014 № 13353987 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язати відповідача зареєструвати припинення обтяження - заборони на нерухоме майно на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. М. Грушевського, 3-а, за суб'єктом ВАТ «Державний ощадний банк України», податковий номер 00032129.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказують, що уповноваженим представником позивача було подану заяву до відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, однак у задоволенні вказаної заяви було відмовлено на підставі п. 71 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 за № 868, а саме, що державна реєстрація припинення обтяження нерухомого майна іпотекою проводиться нотаріусом одночасно із зняттям ним заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки.

На думку позивача спірна відмова є протиправною та безпідставною, оскільки перелік підстав за якими державний реєстратор може відмовити у державній реєстрації є вичерпним згідно ст. 24 Закону України від 01.07.2004 № 1952 - ІV «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень».

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача до суду не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Вимоги ухвали суду від 14.01.2015 щодо надання письмових заперечень не виконав.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором кредитної лінії від 21.01.2011 № 936, яке було забезпечене іпотекою відповідно до іпотечного договору від 28.01.2011 № 408, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 28.01.2011 та зареєстрованого в реєстрі за № 206, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області звернулась до Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції щодо проведення державної реєстрації зняття обтяження (заборони) на нерухоме майно, зокрема адмінбудинку КП «Броваритеплоенергомережа», загальною площею 1061,1 кв.м., який розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. М. Грушевського, 3-а.

Однак 27.05.2014 державним реєстратором прав на нерухоме майно Самсон Т.В. було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Не погоджуючись з таким рішенням та діями відповідача, позивач звернувся до суду з метою їх оскарження та просив суд скасувати спірне рішення та зобов'язати державного реєстратора провести реєстрацію прав та їх обтяжень.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з рішення № 13353987 від 27.05.2014 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень підставою для відмови зазначено п. 71 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 за № 868, а саме, що державна реєстрація припинення обтяження нерухомого майна іпотекою проводиться нотаріусом одночасно із зняттям ним заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки.

Крім того, згідно ст. 74 Закону України від 02.09.1993 № 3425 - ХІІ «Про нотаріат» одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

На думку суду вказані підстави щодо відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень є правомірною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державна реєстрація прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень у випадках, установлених законом, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом не вбачається, що рішення Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області порушує права, свободи та інтереси позивача.

Крім того у судовому засідання судом було встановлено та що представником позивача не заперечувалось, що Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по Києву та Київській області не зверталось до нотаріуса щодо припинення обтяження реєстрації прав та їх обтяжень.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема п. 71 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 за № 868 чітко встановлено, що державна реєстрація припинення обтяження нерухомого майна іпотекою проводиться нотаріусом одночасно із зняттям ним заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки, що також і визначено Законом України «Про нотаріат», а саме ст. 74.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Виходячи з системного аналізу вищезазначених приписів законодавства, суд вбачає відсутність порушення норм чинного законодавства в діях відповідачів, як наслідок, відсутності підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача зареєструвати припинення обтяження - заборони на нерухоме майно на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. М. Грушевського, 3-а, за суб'єктом ВАТ «Державний ощадний банк України», податковий номер 00032129, то на думку суду вона є похідною від першої щодо визнання протиправним та скасування рішення від 27.05.2014 № 13353987 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 лютого 2015 р.