Постанова № 42947158, 27.01.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2015 року 810/6847/14

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Гололобові В.Ю.,

за участю:

представника позивача: Мазура В.В.;

представника відповідача: Литвина В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро - горілчаної промисловості «Укрспирт» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення -

в с т а н о в и в:

Державне підприємство спиртової та лікеро - горілчаної промисловості «Укрспирт» звернулось до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.08.2014 № 0012311501.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем було проведено камеральну перевірку з питань термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податках і зборах, за результатами якої було складено акт № 239/15-01/37199618 від 07.08.2014 від 17.12.2013 та на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення - рішення.

Зазначив, що перевіркою було встановлено прострочення терміну сплати авансового внеску за березень 2014 року, однак позивач не погоджується з даним висновком податкового органу, оскільки вважає, що ним у строки визначені законом були сплачені суми авансового внеску.

Представник позивача у судовому засідання позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.

В обґрунтування своїх заперечень вказав, що перевіркою були встановлені порушення вимог чинного законодавства України, про що складено відповідний акт, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначених грошових зобовязань.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, перевіривши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковим органом проведено камеральну перевірку термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податках і зборах за березень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 07.08.2014 № 239/15-1/37199618 про результати камеральної перевірки термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податках і зборах.

Даною перевіркою було встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України, яким встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

На підставі вказаного акту перевірки та встановлених порушень податковим органом винесено спірне податкове повідомлення - рішення від 07.08.2014 № 0012311501.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 76 ПК України визначено порядок проведення камеральної перевірки.

Так, п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пунктом 200.10 ст. 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Керуючись вказаною нормою податковим органом було проведено камеральну перевірку позивача з питань термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податках і зборах.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Як вбачається з матеріалів справи податкова декларація за 2013 рік позивачем була подана 10.02.2014, тобто у строк, визначений законом, про що свідчить відповідна квитанція про направлення податкової декларації.

Відповідно до даної податкової декларації позивачем було самостійно визначено розрахунок суми авансового внеску у розмірі 97 215,00 грн.

Частиною 4 п. 57.1 ПК України визначено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

При поданні податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік, позивач визначив суму авансового внеску на рівні 97 215,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що вказана сума була сплачена позивачем 28.03.2014, про що свідчить платіжне доручення № 739.

Крім того, судом було встановлено, що 29.04.2014 позивачем було сплачено авансові внески з податку на прибуток у розмірі 730 432,00 грн.

У платіжному дорученні № 158 від 29.04.2014 призначення платежу вказано «за березень 2014», однак у судовому засіданні позивач пояснив, що у даному платіжному дорученні допущено помилку та сплачені авансові внески були фактично за квітень 2014 року.

Однак податковий орган при проведенні перевірки не врахував факту сплати визначеної суми авансового внеску у березні 2014 року у розмірі 97 215,00 грн., що призвело до хибного висновку щодо порушення термінів сплати податків і зборів позивачем.

Зокрема, суд звертає увагу на той факт, що податковим органом не надано належних посилань на порушення позивачем норм чинного податкового законодавства, що б слугували підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. Також не надав суду доказів наявності заборгованості у позивача з авансових внесків з податку на прибуток.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач як суб'єкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 07.08.2014 № 0012311501.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення - рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 07.08.2014 № 0012311501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства спиртової та лікеро - горілчаної промисловості «Укрспирт» судовий збір в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 січня 2015 р.