Постанова № 42947162, 29.01.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2015 року 810/6409/14

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Головенка О.Д.,

при секретарі судового засідання Гололобові В.Ю.,

за участю:

представника позивача: Федоренко О.В., Бугрім С.М., Лазарчук О.М.;

представника відповідача: Завальської С.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання неправомірною бездіяльність та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (надалі - відповідач) та просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування сум авансових внесків з податку на прибуток, сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)» при виплаті дивідендів в 2013 році в розмірі 6 400 556,00 грн., в рахунок щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за період травень - жовтень 2014 року; зобов'язати відповідача зарахувати позивачу сплачений ним авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів у сумі 6 400 556,00 грн. в рахунок сплати щомісячного авансового внеску з податку на прибуток в період травень - жовтень 2014 року; зобов'язати відповідача відобразити в особовому рахунку платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)» зарахування сум авансових внесків з податку на прибуток, сплачених позивачем при виплаті дивідендів в 2013 році в розмірі 6 400 556,00 грн., в рахунок щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за період травень - жовтень 2014 року, визнати протиправною та скасувати податковому вимогу від 22.07.2014 № 1129 - 25 та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.10.2014 № 0020411502.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що протягом звітного (податкового) періоду 2013 року ним консолідовано було сплачено до бюджету щомісячні авансові внески з податку на прибуток в розмірі 1/9 та 1/12 податку на прибуток на загальну суму 61 303 370,00 грн., в тому числі за місцем знаходження головного підприємства - 18 457 190,00 грн. Крім того, позивачем в 2013 році було також виплачено дивіденди засновникам в зв'язку з чим нараховано та сплачено консолідовано авансовий внесок з податку на прибуток в розмірі 21 280 000,00 грн., в тому числі 6 400 556,00 грн. - за місцем знаходження головного підприємства.

03.03.2014 позивачем засобами електронного зв'язку було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік. Згідно даних поданої декларації податок на прибуток, розрахований за результатами господарської діяльності позивача в 2013 році, загалом становить 49 593 251,00 грн.

Вказує, що відповідно до положень п.п. 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платник податку - емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку звітного періоду па суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів.

На виконання цієї норми позивачем було зменшено суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду в розмірі 49 593 251,00 грн. на суму авансового внеску, попередньо сплаченого при виплаті дивідендів в 2013 році, в розмірі 21 280 000,00 грн. у зв'язку з чим, за результатами звітного (податкового) періоду 2013 року сума податкового зобов'язання з даного виду податку склала 28 313 251,00 грн. На виконання умов ст. 57 ПК України в 2013 році позивачем консолідовано було фактично сплачено щомісячні авансові платежі з даного виду податку в сумі 61 303 370,00 грн., у зв'язку з чим позивач має переплату з податку на прибуток в розмірі 32 990 119,00 грн. Наведені показники відображають дані позивача як платника консолідованого податку на прибуток в цілому по підприємству.

Крім того, вказує, що листом від 03.03.2014 вих. № 03/03-146 надав пояснення до податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік, де вказав на те, що чинна форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Міндоходів від 30.12.2013 № 872 не відповідає принципам розрахунку податку на прибуток, який передбачено для платників податку що сплачують його за консолідованою формою, а саме: у рядку 23, де розраховуються щомісячні авансові внески з податку на прибуток, які підлягатимуть сплаті в період березень 2014 року по лютий 2015 року, не передбачено можливості врахувати суми авансових внесків, що було сплачено підприємством в 2013 році при виплаті дивідендів. У зв'язку з цим, фактично створюється штучне збільшення податкових зобов'язань платника податку на прибуток, всупереч нормам ПК України. На думку позивача такі пояснення згідно положень п. 46.4 ПК України є невід'ємною частиною податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік.

Позивач вважає, що за підсумками 2013 року він має переплату з податку на прибуток за місцем розташування головного підприємства у розмірі 9 941 016,00 грн., що повинна бути віднесена на зменшення нарахованих відповідно до ст. 57 ПК України авансових внесків з податок на прибуток за період березень 2014 року по вересень 2014 року у повному обсязі та частково за жовтень 2014 року в сумі 1 239 589,00 грн.

Зазначає, що дану обставину було підтверджено самим відповідачем, який листом від 02.06.2014 № 2300/10/10-08-20-03-026/295 повідомив про те, що переплата в сумі 941 016,00 грн. піде на погашення нарахувань по авансовим внескам за березень- вересень 2014 року, частково жовтень в сумі 1 239 589,00 грн., однак до теперішнього часу вказаний перерахунок так и не провів.

Проте 22.07.2014 відповідачем було винесено вимогу № 1129-25, згідно якої позивач повідомлений про те, що станом на 22.07.2014 сума податкового боргу позивача становить 9 932 060,00 грн.

Також на підставі проведеної камеральної перевірки позивачу винесено спірне податкове повідомлення - рішення від 31.10.2014 № 0020411502.

На думку позивача вищевказана бездіяльність є протиправною з боку відповідача. Крім того вважає, що спірна вимога про сплату боргу та податкове повідомлення - рішення є такими, які порушують його права та винесені в супереч вимогами чинного податкового законодавства України.

Представники позивача у судовому засідання позов підтримали та просили його задовольнити з урахуванням уточнюючих позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх за перечень вказав, що позивачем порушено п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14, п.п. 153.3.4 п. 153.3 ст. 153 ПК України та опис алгоритму контролю податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого Наказом Міністерва доходів і зборів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» № 872 від 10.12.2013.

На думку представник податкового органу вищевказані вимога та податкове повідомлення - рішення є правомірними та такими, що винесені відповідно до вимог податкового законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що протягом звітного (податкового) періоду 2013 року позивачем консолідовано було сплачено до бюджету щомісячні авансові внески з податку на прибуток в розмірі 1/9 та 1/12 податку на прибуток на загальну суму 61 303 370,00 грн., в тому числі за місцем знаходження головного підприємства - 18 457 190,00 грн.

Також у 2013 році позивачем було виплачено дивіденди засновникам, в зв'язку з чим нараховано та сплачено консолідовано авансовий внесок з податку на прибуток в розмірі 21 280 000,00 грн., в тому числі 6 400 556,00 грн. - за місцем знаходження головного підприємства.

Так, 03.03.2014 позивачем засобами електронного зв'язку було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік. Згідно даних поданої декларації податок на прибуток, розрахований за результатами господарської діяльності позивача в 2013 році, загалом становить 49 593 251,00 грн.

Підпунктом 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 ПК України платник податку - емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку звітного періоду па суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів.

На виконання цієї норми позивачем було зменшено суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду в розмірі 49 593 251,00 грн. на суму авансового внеску, попередньо сплаченого при виплаті дивідендів в 2013 році в розмірі 21 280 000,00 грн., у зв'язку з чим за результатами звітного (податкового) періоду 2013 року сума податкового зобов'язання з даного виду податку склала 28 313 251,00 грн.

На виконання умов ст. 57 ПК України в 2013 році позивачем консолідовано було фактично сплачено щомісячні авансові платежі з даного виду податку в сумі 61 303 370,00 грн., у зв'язку з чим позивач має переплату з податку на прибуток в розмірі 32 990 119,00 грн. Наведені показники відображають дані позивача як платника консолідованого податку на прибуток в цілому по підприємству.

Як вбачається з матеріалів справи листом від 03.03.2014 вих. № 03/03-146 позивача разом з податковою декларацією з податку на прибуток за 2013 рік подав до податкового органу пояснення, де вказав на те, що чинна форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Міндоходів від 30.12.2013 № 872 не відповідає принципам розрахунку податку на прибуток, який передбачено для платників податку що сплачують його за консолідованою формою, а саме: у рядку 23, де розраховуються щомісячні авансові внески з податку на прибуток, які підлягатимуть сплаті в період березень 2014 року по лютий 2015 року, не передбачено можливості врахувати суми авансових внесків, що було сплачено підприємством в 2013 році при виплаті дивідендів. У зв'язку з цим, фактично створюється штучне збільшення податкових зобов'язань платника податку на прибуток, всупереч нормам ПК України. На думку позивача такі пояснення згідно положень п. 46.4 ПК України були невід'ємною частиною податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік.

Під час розгляду справи судом встановлено, що за підсумками 2013 року позивач має переплату з податку на прибуток за місцем розташування головного підприємства у розмірі 9 941 016,00 грн., що повинна бути віднесена на зменшення нарахованих відповідно до ст. 57 ПК України авансових внесків з податоку на прибуток за період березень 2014 року по вересень 2014 року у повному обсязі та частково за жовтень 2014 року в сумі 1 239 589,00 грн.

В матеріалах справи містяться копії листів з проханням підтвердити зарахування передплати з податку на прибуток, що виникла за результатами звітного (податкового) періоду - 2013 року, в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток, які направлялись позивачем до податкового органу, а саме від 21.05.2014 та від 27.05.2014.

Так, 02.06.2014 податковим органом було надано підтвердження, що згідно поданої позивачем річної декларації № 9091096254 від 03.03.2014 зменшено платником самостійно основного платежу за рік по авансовим внескам в сумі 9 941 016,00 грн. Також зазначив, що дана переплата піде на погашення нарахувань по авансових внескам за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, частково за жовтень в сумі 1 239 589,00 грн.

Тобто, відповідач даним листом підтвердив обставину наявності переплати в сумі 941 016,00 грн. та наголосив на те, що вона піде на погашення нарахувань по авансовим внескам за березень - вересень 2014 року, частково жовтень в сумі 1 239 589,00 грн., однак до теперішнього часу вказаний перерахунок так и не провів, що свідчить про бездіяльність податкового органу.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте, 22.07.2014 за № 1129-25 податковим органом винесено вимогу відповідно до якої позивача повідомлено про те, що станом на 22.07.2014 сума податкового боргу позивача становить 9 932 060,00 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи 07.10.2014 № 2055/15-3/21685172 відповідач провів камеральну перевірки позивача, про що складено відповідний акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік. Згідно висновків вказаного акту було встановлено порушення п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14, п.п. 153.3.4 п. 153.3 ст. 153 ПК України згідно якої платник завищив авансові внески у зв'язку з виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що відноситься на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному звітному (податковому) періоді, що призвело до заниження податку на прибуток за звітний податковий період на суму 6 400 682,00 грн.

Такий висновок обумовлено тим, що на думку податкового органу, позивач не має право враховувати авансові внески у зв'язку з виплатою дивідендів в зменшення суми податкових зобов'язань, у зв'язку з тим, що сума таких внесків перевищує суму податкового зобов'язання, а тому мають враховуватися на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в наступних звітних (податкових) періодах.

На думку суду дані висновки є без підставними, оскільки застосовний відповідачем алгоритм розрахунку не відповідає принципу розрахунку податку на прибуток консолідованим платником податку, тому що не враховує зменшення нарахованої суми податку на прибуток на суму авансових внесків, які було консолідовано сплачено до бюджету при виплаті дивідендів. В свою чергу, застосований відповідачем алгоритм розрахунку суми авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті при виплаті дивідендів, є невірним, оскільки не враховує норми п. 152.4 ст. 152 ПК України, який визначає порядок нарахування та сплати податку на прибуток у разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку - юридичної особи. Застосування такого алгоритму розрахунку відповідачем має наслідком спотворення даних консолідованої податкової звітності позивача, що призводить до позбавлення його права на відображення у податковій звітності суми фактично сплачених до бюджету авансових внесків з податку на прибуток у зв'язку із виплатою дивідендів у сумі 21 280 000,00 грн. (у т.ч. 6 400 556,00 грн. за місцезнаходженням головного підприємства).

15.10.2014 податковим органом було повторно проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій декларації з податку на прибуток за 2013 рік, що оформлена актом № 2095/15- 3/21685172, згідно висновків якого встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України, що призвело до заниження товариством суми авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 10 грн. Так, на думку податкового органу, розмір щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, що підлягатиме сплаті товариством протягом періоду березень 2014 року по лютий 2015 року, має складати 243 071,00 грн. тоді, як позивачем задекларовано 1 243 061,00 грн. При цьому, при розрахунку щомісячної суми авансового внеску відповідачем було застосовано методологічно невірний алгоритм розрахунку, зокрема, було невірно визначено питому вагу (в %) суми витрат відокремленого підрозділу в загальній сумі витрат платника консолідованого податку на прибуток.

На підставі висновків зазначеного акту податковим органом було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 31.10.2014 № 0020411502, яким збільшено позивачу суму авансових внесків з податку на прибуток та застосовано штрафну (фінансову) санкцію.

На думку суду протиправна бездіяльність податкового органу та спірна вимога та податкове повідомлення - рішення порушує права позивача, як платника податків, з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника по датків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно абз. 4-6 п. 57.1 ПК України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 ПК України (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 ПК України перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Таким чином, для тих платників податку на прибуток, для яких встановлена сплата податку у вигляді щомісячних авансових платежів, положеннями п. 57.1 ПК України також прямо встановлено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, встановлених п. 57.1 ПК України.

З вищенаведеного вбачається, що сума визначена платником податку на прибуток до сплати в звітному податковому періоді зменшується на суму нарахованого таким платником податку авансового внеску з податку на прибуток у зв'язку із прийняттям рішення про виплату дивідендів.

Таким чином, чинне податкове законодавство прямо дозволяє платнику податків зменшити щомісячні авансові внески з податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів як в поточному, так і в попередньому періодах. При цьому, виходячи з положень п.п. 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 ПК України цілком логічно, що першими у зменшення податку повинні зараховуватись авансові внески у зв'язку з виплатою дивідендів.

Пунктом 87.1 ст. 87 ПК України прямо встановлює можливість погашення грошового зобов'язання за рахунок наявної переплати і такий спосіб погашення грошових зобов'язань стоїть в одному ряду з іншими способами погашення, наприклад, грошовими коштами. При цьому ПК України не передбачає випадки, за яких податковий орган може відмовитися від сплати платником податків грошового зобов'язання за рахунок наявної у нього переплати.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається платнику податків лише у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, тобто коли у платника податків виникає податковий борг.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу на те, що листом від 02.06.2014 № 2300/10/10-08-2003-026/295 відповідач фактично підтвердив наявність переплати та вказав на те, що сума переплати піде на погашення нарахувань по авансовим внескам за березень - вересень 2014 та часткового жовтень, що свідчить про бездіяльність податкового органу, як суб'єкта владних повноважень призвела до порушення прав позивача та винесення протиправної вимоги від 22.07.2014 № 1129 - 25 податкового повідомлення - рішення від 31.10.2014 № 0020411502.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено правомірність прийнятої податкової вимоги та податкового повідомлення - рішення, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що свідчать про порушення позивачем податкового законодавства.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області щодо не зарахування сум авансових внесків з податку на прибуток, сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)» при виплаті дивідендів в 2013 році в розмірі 6 400 556,00 грн., в рахунок щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за період травень - жовтень 2014 року.

Зобов'язати Вишгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області зарахувати позивачу сплачений ним авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів у сумі 6 400 556,00 грн. в рахунок сплати щомісячного авансового внеску з податку на прибуток в період травень - жовтень 2014 року.

Зобов'язати Вишгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області відобразити в особовому рахунку платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)» зарахування сум авансових внесків з податку на прибуток, сплачених позивачем при виплаті дивідендів в 2013 році в розмірі 6 400 556,00 грн., в рахунок щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за період травень - жовтень 2014 року.

Визнати протиправною та скасувати податковому вимогу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 22.07.2014 № 1129 - 25.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 31.10.2014 № 0020411502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)» сплачений судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 січня 2015 р.