Постанова № 42926578, 20.02.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2015 року 14 год. 40 хв. Справа № 808/345/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Філоненко Ю.М., представників позивача - Аксьонової А.А. (довіреність від 17 лютого 2015 року), Радіонова Е.О. (довіреність від 17 лютого 2015 року) та Наденка І.І. (довіреність від 17 лютого 2015 року), представника відповідача - Сонгулії В.В. (довіреність від 13 січня 2015 року), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Бердянський завод сільгосптехніки» Приватного акціонерного товариства «Бердянський «Агротехсервіс» до Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Дочірнього підприємства «Бердянський завод сільгосптехніки» Приватного акціонерного товариства «Бердянський «Агротехсервіс» (далі іменується - позивач) до Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.09.2014 №0000122211 та №0020901702, від 18.11.2014 №0031301702.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення суперечать приписам частини 3 статті 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по сплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач посилається на безпідставність висновків Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, викладених в акті перевірки, про порушення платником податків приписів Постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (Типові форми №№КО-1, КО-2, КО-3, КО-4, КО-5)» від 15.12.2004 №637 (далі іменується - Положення №637), та статей 119, 127 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується - ПК України).

Ухвалою судді від 26.01.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання, призначене на 18.02.2015, прибули представники позивача, підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд задовольнити їх у повному обсязі. Позивачем подано до суду також заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2014 №0020901702, оскільки таке рішення в силу статті 60 ПК України є відкликаним.

До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти позову, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог повністю.

У судовому засіданні допущено правонаступництво: Бердянську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області замінено на правонаступника - Бердянську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області, на підставі статті 55 КАС України.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 18.02.2015.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Бердянський завод сільгосптехніки» Приватного акціонерного товариства «Бердянський «Агротехсервіс» пройшло процедуру державної реєстрації, а відтак набуло правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (далі іменується - Закон України №755-IV); перебуває на обліку у Бердянській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (статті 63, 64 ПК України)); та зареєстроване за юридичною/податковою адресою: 71100, Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Матвєєва, будинок №1 (стаття 45 ПК України, статті 1, 17, 18 Закону України №755-IV).

На підставі направлень від 27.06.2014 №№0674, 0675, 0676, 0677, 0678, 0679, 0680, 0681, 0682, від 25.07.2014 №0773, відповідно до плату-графіка та наказу від 18.06.2014 №1202, фахівцями Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено перевірку Дочірнього підприємства «Бердянський завод сільгосптехніки» Приватного акціонерного товариства «Бердянський «Агротехсервіс», за результатами якої складно Акт «Про результати планової виїзної документальної перевірки Дочірнього підприємства «Бердянський завод сільгосптехніки» Приватного акціонерного товариства «Бердянський «Агротехсервіс», код за ЄДРПОУ 32533612 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013» від 15.08.2014 №097/08-22-22-01-06/32533612 (далі іменується - Акт перевірки) (а.с. 14).

Фіскальним органом винесені податкові повідомлення-рішення від 02.09.2014 №0020901702, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників на 18523 грн. 69 коп., в тому числі: за основним платежем - 1512 грн. 90 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 17010 грн. 79 коп. (а.с. 78); та від 02.09.2014 №0000122211, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 358500 грн. 00 коп. (а.с. 83), за порушення Положення №637.

За результатами адміністративного оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень, фіскальним органом винесено податкове повідомлення-рішення від 18.09.204 №0031301702, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на 18244 грн. 34 коп., в тому числі за основним платежем - 1512 грн. 90 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16731 грн. 44 коп. (а.с. 80).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 02.09.2014 №0020901702, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників на 18523 грн. 69 коп., є відкликаним відповідно до статті 60 ПК України.

Окрім того, листом від 01.12.2014 №15206/8-22/1702 фіскальний орган повідомив платника податків про допущену помилку у зазначенні дати податкового повідомлення-рішення №0031301702, а саме: замість «від 18.09.2014» читати як «від 18.11.2014» (а.с. 100).

Таким чином, перевірці судом підлягають податкові повідомлення-рішення від 02.09.2014 №0000122211 форми «С» та від 18.11.2014 №0031301702 форми «Р».

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених контролюючим органом в Акті перевірки від 15.08.2014 №097/08-22-22-01-06/32533612, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 02.09.2014 №0000122211 форми «С», суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 2.2, пункту 2.6 глави 2 Положення №637, внаслідок несвоєчасного оприбуткування готівки на загальну суму у розмірі 71700 грн. 00 коп.

В Акті перевірки зазначено, що в ході перевірки загального стану надходжень готівки з каси банку до каси підприємства на підставі банківських виписок за поточними рахунками; звірення банківських виписок (за сумами коштів, одержаних з банку, і датами); перевірки відповідності записів у касовій книзі, даним прибуткових касових ордерів; а також перевірки журналів-ордерів по рахункам №301 та №311; повноти та своєчасності оприбуткування в касі готівкових надходжень, одержаних підприємством, встановлено, що відповідно до виписки АТ «Укрсиббанк» по рахунку 26008377786100 за 18.01.2013 підприємством знято готівку в сумі 71700 грн. 00 коп. Інформація про оприбуткування готівки зазначена в чековій книжці для отримання готівки (корінець чека ЛЗ 6994410 за 18.01.2013). Приймання готівки в касу підприємства проведено відповідно до прибуткового касового ордеру №6 від 18.01.2013 на суму 71700 грн. 00 коп. Видача готівки з каси проведена за видатковим касовим ордером №14 від 18.0.2013. В касовій книзі підприємства запис за 18.01.2013 про оприбуткування готівки відсутній. Відповідно до аркуша 49 касової книги готівка в сумі 71700 грн. 00 коп. оприбуткована 16.01.2013 (згідно прибуткового касового ордеру від 18.01.2013 №6 на суму 71700 грн. 00 коп. та видано з каси за видатковим касовим ордером №14 від 18.01.2013). Касова книга за 2012 рік закінчується на 49 аркуші та записом від 16.01.2013.

За приписами пункту 1.2 Положення №637, касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.

Книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.2 Положення №637, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Пунктом 2.6. Положення №637 передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі (пункт 3.7 Положення №637).

За приписами пункту 4.2. Положення №637, ясі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5). Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Згідно з пунктом 4.3. Положення №637, записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Відповідач зазначає, що підприємством не дотримано вимог вказаних вище норм, що призвело до несвоєчасного оприбуткування готівки в касі підприємства в сумі 71700 грн. 00 коп.

Проте, надані позивачем докази свідчать про те, що підприємством своєчасно здійснено оприбуткування готівки в касі підприємства на суму у розмірі 71700 грн. 00 коп., за наступних підстав.

Зі змісту банківської виписки за особовим рахунком №26008377786100 за 18.01.2013 (а.с. 193) вбачається, що від установи банку платнику податків видано суму у розмірі 71700 грн. 00 коп. (корінець чека ЛЗ 6994410 на суму у розмірі 71700 грн. 00 коп. від 18.01.2013 (а.с. 192)).

Приймання готівки в касу підприємства здійснено на підставі прибуткового касового ордеру №6 від 18.01.2013 на суму у розмірі 71700 грн. 00 коп. (а.с. 182).

Видача готівки з каси підприємства підтверджується видатковим касовим ордером від 18.01.2013 №14 (субрахунок №661) на суму у розмірі 71700 грн. 00 коп. (а.с. 181).

Зі змісту касової книги за 2012 рік вбачається, що підприємством внесено запис до неї саме 18.01.2013 - сторінка 49 книги - сума 71700 грн. 00 коп. - «Укрсиббанк» (а.с. 190). Натомість, запис в касовій книзі за 16.01.2013 містить запис про оприбуткування готівки не на суму у розмірі 71700 грн. 00 коп., як зазначає відповідач, а на суму у розмірі 1055 грн. 35 коп. та 1498 грн. 93 коп.

У судовому засіданні судом досліджено оригінали касових книг за 2012 та 2013 роки.

Судом встановлено, що касова книга за 2012 рік містить 50 сторінок, а не 49, як зазначає фіскальний орган.

Посилання відповідача на те, що відповідно до аркуша 49 касової книги за 2012 рік готівка в сумі 71700 грн. 00 коп. оприбуткована 16.01.2013 (згідно прибуткового касового ордеру від 18.01.2013 №6 на суму 71700 грн. 00 коп. та видано з каси за видатковим касовим ордером №14 від 18.01.2013), не відповідає дійсності, оскільки сума у розмірі 71700 грн. 00 коп. оприбуткована підприємством саме 18.01.2013.

Тобто, фіскальний орган посилається на доводи, які суперечать наявним в матеріалах справи документам, оскільки сума у розмірі 71700 грн. 00 коп. не могла бути оприбуткована підприємством 16.01.2013 на внесена до касової книги 16.01.2013. Така сума надійшла з банківської установи до каси підприємства пізніше - 18.01.2013, коли і відбулось оприбуткування.

За приписами пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до Розрахунку штрафних санкцій (а.с. 84) до платника податків застосовано штраф у розмірі 71700 грн. 00 коп. х 5 = 358500 грн. 00 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність порушень з боку позивача порядку оприбуткування готівки у розмірі 71700 грн. 00 коп., а відтак спірне податкове повідомлення-рішення форми «С» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 18.11.2014 №0031301702, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на 18244 грн. 34 коп., в тому числі за основним платежем - 1512 грн. 90 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16731 грн. 44 коп., суд зазначає наступне.

Зокрема, перевіркою дотримання платником податків встановленого порядку заповнення податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей встановлено, що у порушення пункту 176.2 «б» статті 176 ПК України та пунктів 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 Наказу Державної податкової служби України «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» №1020 від 24.12.2010 (далі іменується - Порядок №1020) (втратив чинність 01.04.2014), підприємством не надані відомості про виплати доходу працівникам, що мають ознаку доходу «126» (додаткове благо) в період проведення компенсаційних виплат по авансовим звітам за період III-VI квартали 2012 року, III квартал 2013 року.

Перевіркою достовірності та повноти включення доходів до складу загального місячного оподаткованого доходу платника податків встановлено, що працівниками підприємства при наданні авансових звітів до складу витрат враховані виписані рахунки (довідки) фізичними особами, що надавали їм місця для тимчасового проживання під час відрядження до Російської Федерації. Зазначені витратні документи містять інформацію про період надання послуг та їх вартість.

На момент проведення перевірки документи, що підтверджують реєстрацію зазначених осіб як СГД, відсутні. Відшкодовані витрати працівникам не мають відповідного документального підтвердження.

Перевіркою встановлено, що підприємством проведено безпідставне відшкодування витрат на загальну суму у розмірі 1512 грн. 87 коп. (сторінка 100 Акта перевірки).

За приписами пункту 3.2. Порядку №1020, у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності.

У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни у наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, до податкового розрахунку за I квартал входить заробітна плата за січень, яка нарахована у січні та виплачена у лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена у березні), за березень (нарахована у березні та виплачена у квітні) (пункт 3.3. Порядку №1020).

Відповідно до пункту 3.4. Порядку №1020, у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством.

У графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.

Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб у графі 4а та сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб у графі 4 відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками) (пункт 3.5. Порядку №1020).

Підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України встановлено, що дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах; б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до підпункту 168.1.2. пункту 168.1 статті 168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Представник позивача у судовому засіданні вказав, що описані фіскальним органом обставини дійсно мали місце.

За приписами пункту 119.2 статті 119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

З Розрахунку нарахованих сум по податку з доходів фізичних осіб, фінансової санкції (а.с. 81) вбачається, що за описане вище порушення норм податкового законодавства до платника податків застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп. на підставі пункту 119.2 статті 119 ПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку що позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2014 №0031301702 в частині визначення суми штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп. не підлягає задоволенню.

За приписами пункту 127.1. статті 127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Виходячи із вимог статті 127 ПК України, відповідальність настає у разі ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Фактично, на підприємстві мало місце порушення щодо несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету, який нараховано своєчасно і правильно та включено у податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків і сум утриманих з них податку (форма 1ДФ).

При цьому, перевіркою не встановлено фактів недостовірного обчислення податку на доходи фізичних осіб чи його неутримання, несплату.

Вище викладене підтверджується і Актом перевірки, яким встановлено порушення податкового законодавства у вигляді прострочення встановленого строку сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати.

У випадку несвоєчасного перерахування суми узгодженого грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, - відповідальність має визначатись на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України, як за порушення правил сплати (перерахування) податків, а штрафна санкція - обчислюватись у розмірі 10 або 20 відсотків погашеної суми податкового боргу в залежності від кількості днів затримки сплати суми узгодженого грошового зобов'язання (до 30 календарних днів чи більше).

Дії підприємства щодо несвоєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб (узгодженого податкового зобов'язання), не відповідають складу правопорушення встановленого статтею 127 ПК України.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 18.11.2014 №0031301702 підлягає скасуванню в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 16221 грн. 44 коп.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 02 вересня 2014 року №0000122211 форми «С».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18 листопада 2014 року №0031301702 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 16221 грн. 44 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська