Постанова № 42926575, 11.02.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року о 14 год. 40 хв.Справа № 808/8993/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.

представників сторін:

позивача - Корабльова В.В.,

відповідача - Алілуєвої К.В.,

розглянувши у відкритому судовому адміністративну справу

за позовом Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»

до Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду

соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад», звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №499 від 16.09.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем неправомірно проведено перевірку ЗДП «Радіоприлад», оскільки ст.31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» було заборонено контролюючим органам проводити перевірки підприємств, установ та організацій, з серпня по грудень 2014 року, без дозволу Кабінету Міністрів України. Зазначає, що оскільки у відповідача був відсутній дозвіл на проведення перевірки позивача наданий Кабінетом Міністрів України, відповідач не мав права проводити перевірку. Крім того, зазначає, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, оскільки позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі довідки виданої Комунальною установою «Міська лікарня №7», правомірно прийнято рішення про направлення співробітника ЗДП «Радіоприлад» на санаторне-курортне лікування. Також, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на ухвалу Господарського суду Запорізької області про порушення справи про банкрутство ЗДП «Радіоприлад» від 08.07.2009 р., якою було введено мараторій на задоволення вимог кредиторів, а тому всі майнові спори повинні вирішуватися під час розгляду справи про банкрутство. Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що відповідачем правомірно проведено перевірку ЗДП «Радіоприлад», оскільки мораторій на проведення перевірок передбачений ст.31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не поширюється на органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Також вказує на те, що діагноз у довідці №070/0 по путівці виданій співробітнику позивача ОСОБА_3, не відповідає профілю лікування санаторно-лікувальних закладів. Зазначає, що позивач не мав законних підстав для надання вказаної путівки ОСОБА_3, що призвело до неправомірного використання страхових коштів, у зв'язку з чим Фондом прийнято рішення №499 від 16.09.2014 р. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що в період з 11.08.2014 по 28.08.2014 відповідачем проведено перевірку дотримання порядку використання та своєчасності і повноти повернення невикористаних страхових коштів у ЗДП «Радіоприлад», за результатами якої складено акт №1241 від 28.08.2014 р.

На підставі акту перевірки №1241 від 28.08.2014 р. відповідачем прийнято рішення №499 від 16.09.2014 р. про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким до відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 9151,38 грн., в т.ч. неправомірно витрачені страхові кошти в розмірі 5295,25 грн. (в т.ч. санаторно-курортне лікування - 4166,40 грн. та новорічні подарунки - 23,97 грн.) та штраф у розмірі 50% суми неправомірно витрачених страхових коштів в розмірі 2647,63 грн., пеня у розмірі 0,1% від несвоєчасно повернутих страхових коштів - 61,48 грн., штраф у розмірі 10% від суми несвоєчасно повернутих коштів Фонду - 1147,02 грн. Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з позовом до суду.

Суд не приймає посилання представника позивача на ст.31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», з огляду на наступне.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

З матеріалів справи судом встановлено, що перевірка позивача проводилась в період з 11.08.2014 по 28.08.2014.

Разом з тим, суд зазначає, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності листом від 07.08.2014 №2.4-17-2056 надав роз'яснення підпорядкованим територіальним відділенням, в яких вказав, що законодавство України, що регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів, при цьому кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованнями, не включаються до Державного бюджету України, а отже норми ст.31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» до органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не застосовуються.

Крім того, суд зазначає, що дійсно постановою Кабінету Міністрів України №408 від 13.08.2014 р., відповідно до ст.31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», затверджено Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, до якого увійшов, серед іншого, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Проте, постанова Кабінету Міністрів України №408 від 13.08.2014 р. набрала чинності лише 09.09.2014 р., тобто вже по завершенню проведення перевірки позивача.

Також, суд зазначає, що процедурні порушення допущені перевіряючим органом при призначенні та/або проведенні виїзної перевірки, у разі фактичного допуску підконтрольною установою перевіряючих до цієї перевірки не має правового значення для оцінки правомірності висновків, яких дійшов контролюючий орган за результатами перевірки та рішення прийнятого за результатами такої перевірки.

Щодо порушень встановлених у розділі 4 акту перевірки, суд зазначає наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Згідно п.6 ч.1 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків) (статті 47, 48 цього Закону).

Відповідно до ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Згідно ч.2 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань.

Постановою правління Фонду соціального захисту з тимчасової втрати працездатності №12 від 25.02.2009 р. затверджено Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі-Порядок), який визначає умови отримання застрахованими особами і членами їх сімей (а також особами, які навчаються у вищому навчальному закладі) (далі - застраховані особи і члени їх сімей) санаторно-курортного лікування, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд), відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Пунктом 1.4 Порядку передбачено, що на путівці зазначаються профіль лікування та відповідний перелік послуг, що входять до вартості путівки, умови проживання та в обов'язковому порядку проставляється відповідна відмітка «Оплачено за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності».

Відповідно до п.4.1 Порядку рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма № 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974) (далі - медична довідка).

Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування» вказане у п.8 зазначеної довідки, найменування місця лікування носить лише рекомендаційний характер про що свідчить назва самого пункту: «Рекомендаційне місце лікування…», тоді як основним критерієм за яким видається санаторно-курортна путівка є зазначене у п.5 довідки «Захворювання, з приводу якого хворий(а) направляється в санаторій».

При розгляді справи судом встановлено, що комісією із соціального страхування ЗДП «Радіоприлад» прийнято рішення про виділення путівки застрахованій особі ОСОБА_3 на підставі довідки форми №070/о №297 від 12.09.2013 р., виданої Комунальною установою «Міська лікарня №7» (а.с. 118).

З пункту 5.1 довідки №297 для одержання путівки на санаторно-курортне лікування, виданої ОСОБА_3, судом встановлено, що захворювання, з приводу якого ОСОБА_3 направляється на санаторно-курортне лікування код за МКХ-10 (Міжнародна статистична класифікація хвороб) вказаний К - 25, тобто виразка шлунку. Пунктом 7 вказаної довідки рекомендовано санаторно-курортне лікування в санаторії «желудочно-кишечный» та «мочеполовой».

Путівкою №343984 ОСОБА_3 направлено на санаторно-курортне лікування до санаторія «Алмаз» за профілем лікування урологічних захворювань.

Представником відповідача до матеріалів справи надано лист відповідь КУ «Міська лікарня №7» відповідно до якої ОСОБА_3, 1943 р.н., направлений на санаторно-курортне лікування з приводу ДЗ: Виразкова хвороба. Хронічна виразка дванадцятипалої кишки та шлунку, стадія ремісії» (шифр за МКХ - 10 К - 25). Також, КУ «Міська лікарня №7» повідомляє, що видана довідка для отримання санаторно-курортної путівки №297 від 12.09.2013 р., рішенням ЛКК №126 від 12.09.2014 р., з рекомендацією лікування в санаторії Трускавець, профіль санаторію: шлунково-кишковий тракт (а.с. 120).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем необґрунтовано надано путівку на профільне оздоровлення співробітника ОСОБА_3 без наявності у останнього медичних показань для проходження такого оздоровлення, що призвело до безпідставного використання страхових коштів в розмірі 4166,40 грн.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що для проведення позашкільного обслуговування дітей за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в перевіреному періоді отримано 29 новорічних подарунків на загальну суму 695,13 грн. (вартість одного подарунку 23,97 грн.).

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Разом з тим, при проведенні перевірки щодо видачі новорічних подарунків встановлено порушення ст.ст.4, 48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та п.3.4 Порядку придбання та забезпечення дитячими новорічними подарунками дітей застрахованих осіб за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25.10.2007 №48, а саме у грудні 2013 року один новорічний подарунок вартістю 23,97 грн. виданий застрахованій особі ОСОБА_5, яка була звільнена 17.12.2013 р.

Стосовно посилань представника відповідача на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.07.2009 р. по справі №26/48/09, якою порушено провадження у справі про банкрутство ЗДП «Радіоприлад» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Суд зазначає, що рішення №499 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності прийнято відповідачем 16.09.2014 р., а отже заборгованість у відповідача виникла вже після прийняття 08.07.2009 р. Господарським судом Запорізької області ухвали про порушення справи про банкрутство ЗДП «Радіоприлад».

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 р. поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство. Таким чином, зобов'язання визначене рішенням №499 від 16.09.2014 р., є поточним.

Суд зазначає, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію. Вказана позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеної в постанові від 26.03.2013 р. по справі №21-34а13.

Таким чином, суд дійшов висновку про порушення позивачем порядку використання страхових коштів та правомірність прийняття відповідачем рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність свого рішення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рушення відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

А відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ЗДП «Радіоприлад».

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Отже, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з позивача решти судового збору в розмірі 1644,30 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» - відмовити.

Стягнути з Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» (код ЄДРПОУ 14313317) на користь Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 1644,30 грн. (тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Шара