Постанова № 42926498, 11.02.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року о 12 год. 10 хв.Справа № 808/9014/14 ДО/808/1245/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.

представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління

Міндоходів у Донецькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління

Пенсійного фонду України в м. Красноармійськ та Красноармійському районі

про скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійськ та Красноармійському районі, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2014 №Ф-29155-17.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність прийняття відповідачем оскаржуваної вимоги, оскільки позивач є фізичною особою - підприємцем (спрощена система оподаткування) та з 09.06.2011 р. перебуває на пенсії за віком, а тому відповідно до приписів ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» звільнена від сплати єдиного внеску. Крім того, позивач зазначає, що в оскаржуваній вимозі відповідач протиправно не вказує, що стало підставою для прийняття вимоги про сплату боргу. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в поданих до суду письмових запереченнях проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивач є фізичною особою - підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування та відповідно до вимог чинного законодавства повинна сплачувати єдиний внесок, а оскільки позивач перебуває на пенсії у зв'язку з втратою годувальника вона не звільняється від сплати єдиного внеску в порядку ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування». Просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач в судове засідання не з'явилась, подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заперечення на позов та просив розглядати справу без його участі. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

За таких обставин та керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.2,4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін. На підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України у зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та зареєстрована Виконавчим комітетом Красноармійської міської ради 20.11.2007 року, номер запису про державну реєстрацію 2 271 000 0000 004195, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 9).

07 листопада 2014 року Красноармійською ОДПІ сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-29155-17, якою позивача зобов'язано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальну суму 9519,62 грн. (а.с. 7).

Позивач, не погодившись з вимогою, звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Проаналізувавши положення ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд зазначає, що фізичні особи - підприємці, в тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску у разі якщо:

- вони є пенсіонерами за віком;

- вони є інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3)пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Також суд зазначає, що ч.1 ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за

віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

З наданої до матеріалів справи довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійськ та Красноармійському районі №15340/10/23 від 28.07.2014 р., судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в УПФУ м. Красноармійськ та Красноармійському районі, як отримувач пенсії з 05.07.2011 по 31.07.2011 - за віком при повному стажі; з 01.08.2011 - в разі втрати годувальника, померлого внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 8).

Враховуючи викладене, позивач починаючи з 01.08.2011 по теперішній час отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Під час розгляду справи судом встановлено, що недоїмка зі сплати єдиного внеску утворилася починаючи з вересня 2011 року, тобто коли позивач вже отримувала пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія у зв'язку з втратою годувальника та пенсія за віком чи по інвалідності є окремими видами трудових пенсій.

На підставі аналізу зазначених норм права суд зазначає, що фізичні особи - підприємці, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» і які обрали спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати за себе єдиного внеску на підставі частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Тобто, від сплати за себе єдиного внеску звільняються лише ті фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і які отримують пенсію за віком чи є інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 15.04.2014 року № 21-59а14 та № 21-70а14, від 13.05.2014 року № 21-74а14.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що фізичні особи - підприємці, які отримують пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» не звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо посилань позивача на те, що в оскаржуваній вимозі відповідачем не вказано підставу її прийняття, суд зазначає наступне.

З наданої до матеріалів справи вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-29155-17 від 07.11.2014 р., судом встановлено, що вимога сформована відповідно до ст.25 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі карки особового рахунку платника (що підкреслено у вимозі).

Суд зазначає, що наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. №455, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція №455), яка визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції №455 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Пунктом 6.3 Інструкції №455 органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

- якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

- якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Таким чином, у зв'язку з тим, що позивач, відповідно до картки особового рахунку, мав недоїмку зі сплати єдиного внеску, відповідачем правомірно прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваної вимоги відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Отже, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з позивача решти судового збору в розмірі 1644,30 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 1644,30 грн. (тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара