Рішення № 42922810, 24.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/817/15

Головуючий у першій інстанції Кравчук Т. С.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

Кононенко Н.А.,

за участю секретаря Феленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

18 березня 2014 року Публічне Акціонерне Товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулось до суду з позовом, в якому ставило питання про стягнення з ОСОБА_3 на його користь заборгованості за кредитним договором в сумі 7 143,81 грн. та судових витрат у справі.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 06.06.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний Банк "Дельта", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 002-15031- 060607.

Відповідно до вищевказаного договору Банк надавав держателю кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної Кредитної лінії, що передбачена п. 1.3 кредитного договору. Відповідно до вказаного пункту банк відкривав Держателю кредитну лінію на загальну суму 30000 грн. та на день укладання кредитного Договору, встановлював ліміт Кредитної лінії на рахунку в сумі 3 000 грн. Банк самостійно один раз на місяць міг змінювати розмір ліміту Кредитної лінії в межах Кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку Додаткова угода не укладається.

ОСОБА_3 зобов'язувалася щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом.

ОСОБА_3 належним чином умови договору не виконувала, внаслідок чого станом на 19.12.2013 року за нею сформувалась заборгованість на загальну суму 7143,81 грн., яка складається з тіла кредиту: 3428,18 грн.; простроченого тіла кредиту: 0,00 грн.; заборгованості за відсотками: 1121,33 грн.; заборгованості за комісіями: 2594,30 грн.

Посилаючись на вищевказане, ПАТ "Дельта Банк" просило його позовні вимоги задовольнити.

Справа була заслухана за відсутності відповідача.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2014 року позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" були задоволені в повному обсязі.

21 жовтня 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення (а.с. 28).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2014 року вищевказана заява була залишена без задоволення (а.с. 39).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування вищевказаного заочного рішення та ухвалення нового, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення було ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2007 року між ТОВ "Комерційний Банк "Дельта", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка в подальшому змінила прізвище на "Доценко", був укладений кредитний договір № 002- 15031-060607, відповідно до п. 1.2. якого Банк відкрив відповідачу ОСОБА_3 картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, та надав Держателю платіжну картку, а також ПІН-код до картки; зобов'язався здійснити обслуговування Держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Лояльний.

Банк надав держателю кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної Кредитної лінії, що передбачена п. 1.3 кредитного Договору. Відповідно до вказаного пункту банк відкрив Держателю кредитну лінію в сумі 1500 грн.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд безпідставно виходив із того, що позивач зобов'язався здійснювати обслуговування Держателя на умовах, викладених в тарифному пакеті Visa Класичний, замість Visa Лояльний.

Суд також вказав, що Банк надав держателю кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної Кредитної лінії, що передбачена п. 1.3 кредитного Договору, на загальну суму 30000 грн. та на день укладання кредитного Договору встановив ліміт Кредитної лінії на Рахунку в сумі 3 000 грн., що не відповідає дійсності.

Також в оскаржуваному судовому рішенні суд послався на п. 5.2. Договору, згідно якого він набуває чинності з дати його укладання та діє до повного виконання зобов'язань за цим договором, а також на п. 3.4 Договору, згідно якого Держатель доручає Банку здійснювати з Рахунку договірне списання грошових коштів.

Однак, зазначених пунктів Договір не містить.

Крім того, суд вказав, що відповідно до п. 2.1. Договору моментом надання Банком Держателю Кредиту є день здійснення операції за допомогою Картки або день утримання платежів за умови відсутності на Рахунку власних коштів Держателя.

Однак, п. 2.1. Договору викладений зовсім в іншій редакції і регулює режим функціонування Рахунку та використання Картки.

Таким чином, суд обгрунтовував свої висновки тими доводами, які були викладені в позовній заяві, та які жодним чином не стосуються даного спору і не можуть свідчити про обґрунтованість позовних вимог ПАТ " Дельта Банк".

Крім викладеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не було враховано, що за весь період часу дії кредитної картки відповідач ОСОБА_3 отримала готівкою 2029,87 грн., а саме:

19.08.2008 р. - 400 грн.;

27.08.2008 р. - 69,87 грн.;

26.08.2008 р. - 200 грн.;

26.09.2008 р. - 190 грн.;

02.02.2009 р. - 1000 грн.;

15.04.2009 р. - 100 грн.;

09.06.2009 р. - 50 грн.;

06.07.2009 р. - 20 грн.

Крім того, на оплату товару відповідачем ОСОБА_3 перераховано 13985 грн. кредитних коштів, тобто всього було витрачено 16 014,87 грн.

Зазначене підтверджується розрахунком кредитної заборгованості, наданої до суду представником ПАТ "Дельта Банк" (а.с.6).

Однак, як вбачається із письмових заперечень відповідача ОСОБА_3, нею на користь позивача сплачено 16 195 грн., що підтверджується квитанціями про погашення кредитної заборгованості (а.с.46-71).

Проте, вищевказаний розрахунок заборгованості не містить даних про внесення відповідачем ОСОБА_3 на рахунок позивача зазначених сум.

З цих підстав, вимоги ПАТ "Дельта Банк" про те, що заборгованість по тілу кредиту склала 3428,18 грн., заборгованість за відсотками - 1121,33 грн., заборгованість за комісіями - 2594,30 грн., є безпідставними і такими, що не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

До суду апеляційної інстанції представник ПАТ "Дельта Банк" двічі не з'явився, у зв'язку з чим та з огляду на викладене, доводи апелянта ОСОБА_3 про те, що вона повністю погасила заборгованість перед банком, не спростовані.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія судів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не відповідає, доводи апеляційної скарги його спростовують, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову ПАТ Дельта Банк" у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2014 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

С.П. Гайворонський

Н.А. Кононенко