Рішення № 42922784, 19.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/775/15

Головуючий у першій інстанції Кравчук Т. С.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Колеснікова Г.Я.,

при секретарі - Максимець І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 25 листопада 2013 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що з ОСОБА_4 зареєстрував шлюб 10 липня 2004 року, в шлюбі народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Посилаючись на розлад подружніх відносин, неможливість збереження шлюбу, ОСОБА_3 просив розірвати шлюб з ОСОБА_4 (а.с.3-4).

Відповідач ОСОБА_4 вимоги про розірвання шлюбу визнала, звернулась до ОСОБА_3 з зустрічними вимоги про поділ майна подружжя. Зазначивши, що об'єктом права спільної сумісної власності є рухоме майно як то автомобіль марки «Toyota Fortuner», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіль марки «Ваз»-210994-20, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, та доходи - грошові кошти на рахунку в АБ «Південний» в сумі 155382,83 доларів США, ОСОБА_4 після уточнення вимог просила припинити право спільної сумісної власності на автомобіль марки «Toyota Fortuner», реєстраційний номер НОМЕР_1, та визнати право власності на автомобіль за нею; припинити право спільної сумісної власності на автомобіль марки «Ваз»-2109, реєстраційний номер НОМЕР_2, та визнати право власності на автомобіль за ОСОБА_3; припинити право спільної сумісної власності на грошові кошти в сумі 155382,83 доларів США, що зняті з банківського рахунку на ім'я ОСОБА_3., та поділити кошти між нею та ОСОБА_3 в рівних частках шляхом стягнення з ОСОБА_3 на її користь 77691,40 доларів США, еквівалентних 1079209,42 грн. (а.с.23-25, 100-101).

Позивач ОСОБА_3 вимоги зустрічного позову ОСОБА_4 про поділ майна подружжя не визнав (а.с.87-89, 116-118).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано;

зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено, припинено право спільної сумісної власності на автомобіль марки «Toyota Fortuner», реєстраційний номер НОМЕР_1, визнано право власності на автомобіль за ОСОБА_4; припинено право спільної сумісної власності на автомобіль марки «Ваз»-2109, реєстраційний номер НОМЕР_2, визнано право власності на автомобіль за ОСОБА_3; припинено право спільної сумісної власності на грошові кошти в сумі 155382,83 доларів США, поділено кошти між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних частках, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1079209,42 грн., еквівалентні 77691,40 доларів США (а.с.139-143).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4 про поділ майна подружжя скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову про поділ майна подружжя.

Неправильність рішення суду апелянт мотивував порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу) (ст.60 СК України).

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч.1 ст.61 СК України).

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст.63 СК України).

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою (ст.69 СК України).

Встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 10 липня 2004 року (а.с.5).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6,7).

Шлюбний договір ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не укладали.

Позов про розірвання шлюбу пред'явлено до суду ОСОБА_3 25 листопада 2013 року (а.с.3-4). Подружжя підтверджує фактичне припинення шлюбних відносин у квітні 2014 року.

На ім'я ОСОБА_3 станом на 5 квітня 2014 року зареєстровано автомобіль марки «Toyota Fortuner», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіль марки «Ваз»-210994-20, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.49, 83).

На відкритому на ім'я ОСОБА_3 рахунку НОМЕР_5 в АБ «Південний» за період з 3 січня 2013 року по 24 січня 2014 року включно знаходились грошові кошти в іноземній валюті в сумі 155382,83 доларів США (а.с.57-77).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив, що сторони в період шлюбу набули у спільну сумісну власність рухоме майно як то автомобілі марки «Toyota Fortuner», марки «Ваз»-210994-20 та грошові кошти в іноземній валюті на банківському рахунку в сумі 155382,83 доларів США. При поділі майна суд виходив з того, що доходи підлягають поділу виходячи з рівності часток кожного, а рухоме майно з відступленням від засад рівності часток подружжя.

Доводи апеляційної скарги висновків суду щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя не спростовують, а відповідно, й права подружжя на поділ спільного майна.

Так, відповідно до положень статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної

сумісної власності подружжя. Отже, у сенсі положень статті 60 СК України набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності, наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, доведенню ні чоловіком, ні дружиною не підлягає. Натомість, у сенсі положень пункту 3 частини 1 статті 57 СК України належність майна, набутого за час шлюбу, особисто дружині чи чоловікові підлягає доведенню. Рівно так же підлягає доведенню й належність майна іншій особі, при цьому підлягає доведенню цією іншою особою і не в справі про поділ майна подружжя.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі з 10 липня 2004 року, фактичне припинення шлюбних відносин мало місце у квітні 2013 року. Автомобілі марки «Toyota Fortuner», 2006 року випуску, марки «Ваз»-210994-20, 2008 року випуску, зареєстровано на ім'я ОСОБА_3 в період шлюбу. За таких обставин, рухоме майно вважається набутим подружжям за час шлюбу та в силу презумпції виникнення права спільної сумісної власності належним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як чоловікові та дружині на праві спільної сумісної власності. ОСОБА_3 не довів належними та допустимими доказами придбання транспортного засобу за кошти, які належали йому особисто, відтак, презумпція права спільної сумісної власності на цей транспортний засіб не спростована. Судове рішення про визнання права власності на транспортні засоби за третіми особами також не надано.

Апелянт посилається на договір комісії на купівлю товару, укладений 1 березня 2010 року між ОСОБА_7 та ним ОСОБА_3, зі змісту якого він ОСОБА_3 зобов'язався за дорученням ОСОБА_7 за винагороду здійснити для ОСОБА_7 від свого імені угоду купівлі автомобіля марки «Toyota» за ринковою вартістю не вищою 20000,00 доларів США (а.с.51). Договір комісії право спільної сумісної власності подружжя на автомобіль марки «Toyota» не спростовує, оскільки фактом є те, що державна реєстрація транспортного засобу проведена на ім'я ОСОБА_3 і саме він, а не ОСОБА_7, компетентними органами виконавчої влади обліковується як власник. Договірні зобов'язання між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 не підлягають встановленню в справі про поділ майна подружжя, де сторонами є лише чоловік та жінка, а взаємовідносини врегульовані сімейним законодавством.

Положеннями частини 2 статті 61 СК України визначено, що об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, інші доходи, одержані одним із подружжя. Діюча з 16 січня 2007 року редакція цієї норми матеріального права обов'язковість внесення одержаних одним із подружжя доходів до сімейного бюджету чи на банківський рахунок не передбачає.

ОСОБА_3 періодично працює за межами України, отримує доходи в іноземній валюті. Зокрема, на відкритий на його ім'я рахунок НОМЕР_5 в АБ «Південний» за період з 3 січня 2013 року по 24 січня 2014 року включно надійшли грошові кошти в іноземній валюті в загальній сумі 160072,00 доларів США, з яких за період з 29 січня 2013 року по 29 січня 2014 року знято 157015,78 доларів США (а.с.58-62). Надходження коштів, їх зняття, сума коштів не є спірним, перевіряючи доводи апеляційної скарги, ці обставини у сторін з'ясовано (а.с.191-193, 198-200).

Доводи апелянта в тій частині, що надана банківською установою виписка з рахунку не містить зазначення, що кошти є заробітною платою, а тому не підлягають поділу, безпідставні з огляду на те, що грошові кошти на банківському рахунку є доходами, одержаними ОСОБА_3., грошові кошти в іноземній валюті як доходи у сенсі положень частини 2 статті 61 СК України є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Грошові кошти надійшли на рахунок та зняті з такого за час шлюбу. ОСОБА_4 зазначає, що кошти знято особисто ОСОБА_3 та в інтересах сім'ї не витрачено, взаємної згоди на розпорядження коштами не було, бо відносини в сім'ї погіршувались і поставало питання розірвання шлюбу. ОСОБА_3 зазначає, що всі кошти на момент фактичного припинення шлюбних відносин було витрачено в інтересах сім'ї за взаємною згодою, тому поділу кошти не підлягають. Дійсно, кошти знято з рахунку за час шлюбу, однак знято особисто ОСОБА_3, ОСОБА_4 права на зняття коштів з рахунку не мала. За період з 29 січня 2013 року по 29 січня 2014 року з банківського рахунку знято грошові кошти в іноземній валюті в загальній сумі 157 015,78 доларів США, ОСОБА_3 не доведено, що житлово-

побутові витрати, витрати на харчування, одяг тощо для сім'ї за рік склали вказану суму, рівно як і не надано доказів придбання за ці кошти нерухомого чи рухомого майна. За таких обставин, кошти підлягають поділу.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст.70 СК України). При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення (ч.2 ст.70 СК України).

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч.ч.1,2 ст.71 СК України).

Подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 частки майна дружини та чоловіка домовленістю між собою не визначено, шлюбний договір не укладено. За таких обставин, слід виходити з того, що частки майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є рівними. Обставин, що мали б істотне значення та слугували б підставою для відступлення від засад рівності часток подружжя, не встановлено. До складу спірного майна входять подільні (доходи) та неподільні речі (транспортні засоби). Частиною 2 статті 71 СК України визначено, що неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Домовленості між подружжям не досягнуто, тому при поділі майна в обов'язковому порядку підлягає встановленню вартість майна, грошова компенсація замість частки у праві спільної сумісної власності на майно тощо.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції з вартістю рухомого майна не визначився, на обставини, що мають істотне значення для відступлення від засад рівності часток подружжя, не послався. Зазначені обставини згідно п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду.

У визначенні вартості спірного майна та поділі такого колегія суддів виходить з наступного.

Вимоги про поділ майна подружжя заявлено щодо доходів в сумі 155 382,83 доларів США, тому спір щодо доходів в іноземній валюті підлягає вирішенню в межах заявлених вимог, хоч на рахунок за спірний період надійшло більше коштів. Виходячи з рівності часток, частка кожного з подружжя в цих доходах становить 77 691,42 доларів США.

Судова автотоварознавча експертиза для визначення ринкової вартості транспортних засобів в суді першої інстанції не проводилась.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 в особі представника визначив вартість автомобіля марки «Toyota Fortuner», 2006 року випуску, рівною 14 500,00 доларів США, вартість автомобіля марки «Ваз»-210994-20, 2008 року випуску, 2 000,00 доларів США (а.с.191-193).

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 в особі представника визначила вартість автомобіля марки «Toyota Fortuner», 2006 року випуску, рівною 15 500,00 доларів США, вартість автомобіля марки «Ваз»-210994-20, 2008 року випуску, 4 000,00 доларів США (а.с.198-200, 201-211).

В ході апеляційного розгляду справи жодна із сторін клопотань про призначення експертизи для визначення вартості спірних транспортних засобів не заявила, сторони в особі представників узгодили середню ринкову вартість рухомого майна та визначили вартість автомобіля марки «Toyota Fortuner», рівною 15000,00 доларів США (/14500,00 + 15500,00/ : 2=15000,00), вартість автомобіля марки «Ваз»-210994-20, рівною 3000,00 доларів США(/2000,00 + 4000,00/ : 2 = 3000,00) (а.с.198-200, 201-211).

Згідно позовних вимог ОСОБА_4 просить в порядку поділу майна подружжя присудити їй автомобіль марки «Toyota Fortuner», а ОСОБА_3 - автомобіль марки «Ваз»-210994-20. Транспортні засоби є неподільними речами, тому відповідно до положень частини 2 статті 71 СК України підлягають присудженню одному з подружжя. Оскільки ОСОБА_3 вимог про поділ майна не заявляв, виходити слід з вимог ОСОБА_4 Вартість

транспортних засобів є різною. При присудженні автомобіля марки «Toyota Fortuner» ОСОБА_4 грошова компенсація вартості частки ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на це майно становитиме 7500,00 доларів США (15000,00 : 2=7500,00). При присудженні автомобіль марки «Ваз»-210994-20 ОСОБА_3 грошова компенсація вартості частки ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на це майно становитиме 1500,00 доларів США (3000,00:2=1500,00). Взаємне зарахування компенсацій за транспортні засоби за результатами поділу вказує на те, що різниця становить 6 000,00 доларів США, які має ОСОБА_4 передати ОСОБА_3 Цю різницю у 6 000,00 доларів США доцільно відняти від суми грошових коштів, що в порядку поділу доходів підлягають стягненню на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_3 (155382,83 доларів США :2 = 77691,42 доларів США - 6000,00 доларів США = 71691,42 доларів США).

Станом на 19 лютого 2015 року курс НБУ долара до гривни становить за 1 долар 26,79 грн., відповідно 71 691,42 доларів США еквівалентно 1 920 612,87 грн. (а.с.224).

З поділом майна подружжя право спільної сумісної власності подружжя на майно припиняється.

Доводи апелянта щодо виконання обов'язку по утриманню дітей приймаються до уваги, однак ці обставини не позбавляють права ОСОБА_4 на поділ майна подружжя. Надані апелянтом квитанції на переказ коштів та придбання речей для дітей у період з вересня 2013 року по грудень 2014 року на загальну суму 49 936,40 грн. підтверджують виконання батьком обов'язку по утриманню дітей, однак на поділ майна подружжя такі не впливають (а.с.157-167).

Рішення в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу не оскаржено, в силу положень статті 303 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині вимог про розірвання шлюбу не перевіряється.

Керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст..ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2014 року в частині позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - змінити.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 автомобіль марки «Toyota Fortuner», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; автомобіль марки «Ваз»-210994-20, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2; доходи - грошові кошти на рахунку НОМЕР_5 в АБ «Південний» за період з 3 січня 2013 року по 24 січня 2014 року включно в сумі 155382,83 доларів США.

Поділити майно подружжя.

Визнати в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) право приватної власності на автомобіль марки «Toyota Fortuner», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Припинити право спільної сумісної власності подружжя на транспортний засіб.

Визнати в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) право приватної власності на автомобіль марки «Ваз»-210994-20, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2. Припинити право спільної сумісної власності подружжя на транспортний засіб.

Визнати в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_4 право приватної власності на ? частку від грошових коштів в сумі 155 382,83 доларів США та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1 920 612 грн. 87 коп., еквівалентні 71 691,41 доларів США по курсу НБУ станом на 19 лютого 2015 року 26,79 грн. за 1 долар США. Припинити право спільної сумісної власності подружжя на грошові кошти в сумі 155 382,83 доларів США.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Г.Я.Колесніков