Рішення № 42922783, 17.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1264/15

Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б.

Доповідач Плавич Н. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Плавич Н.Д.

суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.

при секретарі - Максимець І.М.

у відкритому судовому засіданні у присутності представника Міністерства інфраструктури України, по довіреності, ОСОБА_2,

розглянула апеляційну скаргу представника Міністерства інфраструктури України, по довіреності,

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26. 11.2014р.

по справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства інфраструктури України

про виплату середньої заробітної плати, -

ВСТАНОВИЛА:

позивач звернувся з вказаним позовом в жовтні 2014р.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 31.10.2006р. міністром транспорту і зв'язку України був виданий наказ №1046 від 31.10.2006р. про укладання контракту з ОСОБА_2, начальником ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів"" на термін з 31.10.2006р. по 30.10.2009р. включно.

В той же день, 31.10.2006р. між Міністерством транспорту і зв'язку України в особі Міністра транспорту і зв'язку і ОСОБА_2, начальником ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів" був укладений контракт №22-III на термін з 31.10.2006р. по 30.10.2009р. включно.

Відносно позивача була порушена кримінальна справа.

Постановою слідчого Чорноморської транспортної прокуратури від 02.04.2007р. ОСОБА_2 був відсторонений від посади, яку він обіймав з 21.05.2007р. до прийняття остаточного рішення по справі (а.с.16-17).

Наказом Міністра транспорту і зв'язку України №423 від 18.05.2007р. ОСОБА_2 був відсторонений від посади на вказаний термін(а.с.21).

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 03.07.2009р. кримінальна справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч1ст. 367 КК України була закрита, ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч1ст.367 КК України на підставі ст.1п "д" Закону України "Про амністію" від 12.12.2008р. у зв'язку з тим, що він є ветераном війни - учасником бойових дій.

В подальшому, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.09.2014р. за заявою першого заступника прокурора Одеської області постанова Приморського районного суду м. Одеси від 03.07.2009р. скасована.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.09.2014р. кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ч1ст.367 КК України закрито у зв'язку з заявою прокурора про відмову від подальшого обвинувачення відносно ОСОБА_2 і відсутністю потерпілого. Запобіжний захід у вигляді невиїзду скасовано після набрання чинності ухвали.

Посилаючись на те, що відносно нього незаконно була порушена кримінальна справа, відповідач незаконно відсторонив його від роботи, на теперішній час кримінальне провадження закрито, позивач, посилаючись на норми трудового законодавства, просив стягнути з відповідача, Міністерства інфраструктури України середній заробіток за період з 01.07.2007р. по 10.07.2009р. враховуючи середньоденний заробіток 176,18грн., в загальній сумі 90209,56грн.

Представник відповідача позов не визнав.

Рішенням місцевого суду від 26.07.2014р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 90209,56грн.(а.с.62-65).

В апеляційній скарзі представник відповідача, Міністерства інфраструктури України, по довіреності, просить рішення місцевого суду скасувати, постановити нове рішення про відмову ОСОБА_2 в позові, посилаючись на те, що суд 1 інстанції при розгляді справи порушив вимоги матеріального і процесуального права.

В апеляційному суді представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач вважає рішення законним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, доводи скарги, заперечення на неї, колегія дійшла висновку апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_2, суд 1 інстанції виходив з того, що кримінальна справа відносно позивача закрита за реабілітуючими підставами, по п. 2ч2ст.284 КПК України, відповідно позивач має право на відшкодування середньомісячного заробітку за період з 01.07.2007р. по 10.07.2009р. на підставі ст. ст.46, 235 КЗпП України.

Колегія з висновком місцевого суду не погоджується.

По матеріалам справи встановлено, що 31.10.2006р. міністром транспорту і зв'язку України був виданий наказ №1046 від 31.10.2006р. про укладання контракту з ОСОБА_2, начальником ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів"" на термін з 31.10.2006р. по 30.10.2009р. включно(а.с.6).

В той же день, 31.10.2006р. між Міністерством транспорту і зв'язку України в особі Міністра транспорту і зв'язку і ОСОБА_2, начальником ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів" був укладений контракт №22-III на термін з 31.10.2006р. по 30.10.2009р. включно.

Відносно позивача була порушена кримінальна справа.

Постановою слідчого Чорноморської транспортної прокуратури від 02.04.2007р. ОСОБА_2 був відсторонений від посади, яку він обіймав з 21.05.2007р. до прийняття остаточного рішення по справі (а.с.16-17).

Наказом Міністра транспорту і зв'язку України №423 від 18.05.2007р. ОСОБА_2 був відсторонений від посади на вказаний термін(а.с.21). Вказаний наказ був виданий на виконання постанови слідчого Чорноморської транспортної прокуратури.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 03.07.2009р. кримінальна справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч1ст. 367 КК України була закрита, ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч1ст.367 КК України на підставі ст.1п "д" Закону України " Про амністію" від 12.12.2008р. у зв'язку з тим, що він є ветераном війни - учасником бойових дій(а.с.34-35).

В подальшому, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.09.2014р. за заявою першого заступника прокурора Одеської області постанова Приморського районного суду м. Одеси від 03.07.2009р. скасована(а.с.36-37).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.09.2014р. кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ч1ст.367 КК України закрито у зв'язку з заявою прокурора про відмову від подальшого обвинувачення відносно ОСОБА_2 і відсутністю потерпілого. Запобіжний захід у вигляді невиїзду скасовано після набрання чинності ухвали(а.с.38-41).

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що внаслідок незаконного порушення кримінальної справи він був незаконно відсторонений від роботи, втратив роботу, заробітну плату.

В своїх запереченнях на доводи позивача, представник відповідача пояснювала, що відсторонення позивача від роботи було здійснено Міністерством інфраструктури України не з власної ініціативи, а на виконання постанови слідчого Чорноморської транспортної прокуратури, постанова була обов'язковою для виконання.

Колегія погоджується з доводами апеляційної скарги і вважає, що правовідносини, які виникли, регулюються не нормами трудового законодавства, а Законом України " Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" із змінами і доповненнями.

Статтею 1 Закону передбачено, що відповідно до положень цього Закону, підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладання арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади), та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Статтею 2 вказаного Закону встановлені випадки, коли у громадянина виникає право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом.

Статтею 3 Закону передбачено, що у випадках, встановлених статтею 1 Закону громадянину відшкодовується ( повертається )заробіток та інші доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій.

Статтею 4 Закону встановлено, що таке відшкодування проводиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

Статтею 25 Бюджетного кодексу України , п. 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011р. №845 зі змінами і доповненнями, врегульовано, що відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання , досудового слідства та суду, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 1.3 Порядку виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 02.02.2007р. №28, врегульовано, що виконання судових рішень, які передбачають відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури , а також судів, здійснюється Державним казначейством України за вимогами державних виконавців за черговістю їх надходження за рахунок і в межах бюджетних асигнувань, затверджених у Державному бюджеті України на цю мету.

З урахуванням вимог Закону, позивач по справі, обрав неналежний спосіб захисту своїх прав і відповідно неналежного відповідача. Належними відповідачами мають виступати прокуратура, Державне казначейство України.

Порушення судом 1 інстанції вимог матеріального і процесуального права дає підставу для скасування рішення суду 1 інстанції, ухвалення нового рішення про відмову в позові ОСОБА_2 до Міністерства інфраструктури України про стягнення середнього заробітку.

Керуючись ст. ст. 303,307ч1п2,309ч1п.п.3,4,316,317,319 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу представника Міністерства інфраструктури України, по довіреності, задовольнити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26.11.2014р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства інфраструктури України про стягнення середньої заробітної плати скасувати.

В позові ОСОБА_2 до Міністерства інфраструктури України про стягнення середньої заробітної плати за період з 01.07.2007р. по 10.07.2009р. відмовити.

Рішення набирає чинності негайно після його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: Плавич Н.Д.

Вадовська Л.Г.

Колесніков Г.Я.