Ухвала суду № 42915907, 26.02.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/652/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванова Н. Ю.

Доповідач Дьомич Л. М.

УХВАЛА

26.02.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Дьомич Л.М.

суддів - Дуковського О.Л.; Єгорової С.М.

з участю секретаря - Лазаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 лютого 2015 року у справі за заявою ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 червня 2014 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду, в якій просила у зв'язку з положеннями Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» відстрочити виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровоград від 04 червня 2014 року, на період дії Закону.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 листопада 2015 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення суду.

Не погодившись з ухвалою суду з підстав її незаконності та необґрунтованості ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування та задоволення вказаної заяви. Зазначає, що враховуючи вимоги ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є підстави для відстрочення виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 червня 2014 року на час дії вказаного Закону.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступного

Згідно до ч. 1, 5 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Статтею 373 ЦПК України передбачено, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Аналіз норм Закону України "Про виконавче провадження" та ЦПК України свідчить про те, що відстрочка виконання рішення суду носить винятковий характер, та може бути застосована судом лише за наявності обставин, що утруднюють або роблять неможливим виконання рішення.

Аналогічний за своїм змістом правовий висновок викладений в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26 грудня 2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" яким роз'яснено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 червня 2014 року, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 22 вересня 2014 року частково задоволені позовні вимоги публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах якої діє ОСОБА_2, третя особа Управління державної міграційної служби України у Кіровоградській області про виселення з предмета іпотеки. Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з житлового будинку АДРЕСА_1 (т.1 а.с.168-171).

Державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Євсович Іриною Валентинівною 20 листопада 2014 року винесено постанову ВП № 45536858 з примусового виконання виконавчого листа № 404/117/14-ц, виданого 14 листопада 2014 року Кіровським районним судом м. Кіровограда про виселення із житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т.2 а.с.31).

Згідно п. 2, 3 вказаної постанови до 05 грудня 2014 року боржнику ОСОБА_2 необхідно добровільно виконати рішення суду про виселення. При невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання настане примусовий порядок із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій (т.1 а.с.243).

Відмовляючи у відстрочці виконання рішення суду судом першої інстанції зазначено, що мораторій є самостійною законодавчо закріпленою підставою, що встановлює відстрочку на примусове стягнення нерухомого житлового майна, яке вважається предметом застави. Тому стороні не потрібно додаткового підтвердження відповідним судовим рішенням здійснення процесуальної дії на стадії виконання, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_2.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, так як дія вищевказаного Закону не передбачає обов'язковості відстрочки виконання, без з'ясування положень передбачених ст. 373 ЦПК, в тому числі і умов передбачених Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", інакше державним виконавцем самостійно б застосовувались би заходи щодо порядку виконання.

Тому судом не досліджені і не встановлені наявність чи відсутність підстав обумовлених ст. 373 ЦПК і здійснений висновок без врахування положень даної норми права.

За вимогами п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо порушений порядок, встановлений для його вирішення.

Згідно викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до Кіровського районного суду м. Кіровограда.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 лютого 2015 року - скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскарженою в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: